X Международная научно-практическая Интернет-конференция «СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ РЕФОРМЫ В КОНТЕКСТЕ ИНТЕГРАЦИОННОГО ВЫБОРА УКРАИНЫ» (21–22 ноября 2013 года)

К. е. н. Пшик-Ковальська О. О., Розман Т. І.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ДОСТУПНОГО ЖИТЛА

  В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ

 

Поряд з високими темпами зростання будівництва в цілому, спостерігається постійне зниження темпів розвитку доступного житла. Зважаючи на те, що формування ринку доступного житла є актуальним питанням у напрямку соціально-економічного розвитку країни, розвиток такого типу житлового будівництва стане вирішенням більшості проблем соціального характеру, що призведе до підвищення доходів та працездатності населення, збільшення тривалості та умов життя тощо.

Загалом, доцільно зауважити, що вже декілька років не було представлено статистичних даних про будівництво доступного житла, проте здійснено певні напрацювання з формування законодавчої бази щодо даного виду будівництва: у 2007 році був прийнятий Указ Президента «Про заходи по будівництву доступного житла в Україні і поліпшенню забезпечення громадян житлом» [1] , у 2009 р. – Постанова Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» [2] також у 2009 р. – Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян» [3]. На даний час в Україні для вирішення проблем з доступним житлом ухвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки» [4]. Даною програмою передбачено, що до кінця 2017 року буде забезпечено житлом 265,8 тис. сімей за рахунок будівництва – 16,6 млн м 2 загальної площі та сформовано нові механізми для ефективного використання державних коштів в цілях будівництва доступного житла [4].

Низький рівень забезпечення житлом населення є найгострішою соціальною проблемою в країні, оскільки її вирішення не може пройти без участі держави. В сучасних умовах ухвалені законодавчі акти результативно не впливають на розвиток доступного житла, тому доцільно акцентувати увагу на контролюючій та регулюючій функції держави в контексті розвитку такого типу житлового будівництва. 
За результатами аналізу законодавчих актів та наукової літератури узагальнено проблеми, які перешкоджають розвитку доступного житлового будівництва: 
-        відсутність чіткого визначення трактування терміну доступного житла; 
-        відсутність загальних критеріїв згідно яких житло вважається доступним; 
-        недосконалість фінансових механізмів розвитку доступного житла; 
-        відсутність єдиного центру який би забезпечував розвиток доступного житла; 
-          неадекватність та коротко терміновість існуючих законодавчих актів, які регулюють розвиток доступного житла. 
Для визначення основних проблем розвитку доступного житла проаналізовано сучасний стан ринку житлового будівництва (див табл. 1). 
  

Таблиця 1. 

Аналіз динаміки житлового будівництва в Україні за період 2009–2012 рр. 

Показники

Роки

Відносне відхилення (%)

Абсолютне відхилення

2009 р.

2010 р.

2011р.

2012 р.

2009

до

2010

2010 до 2011

2011 до 2012

2010

-

2009

2011

-

2010

2012

-

2011

Кількість квартир,

тис. одиниць

19288

19322

19327

19370

0,18

0,03

0,22

34

5

43

Житлова площа,

млн м 2

1072,2 4

1079,5 4

1086 4

1094,2 4

0,68

0,60

0,76

7,3

6,5

8,2

У середньому на одного мешканця,

м 2 загальної площі

23

23,3

23,5

23,7

1,30

0,86

0,85

0,3

0,2

0,2

Кількість сімей та одинаків, які перебувають на квартирному обліку, тис.

1174

1139

1084

1022

-2,98

-4,83

-5,72

-35

-55

-62

Кількість сімей та одинаків, які одержали житло та поліпшили свої житлові умови, тис.

7095

7121

6971

7226

0,37

-2,11

3,6

26

-150

255

Джерело: розроблено на підставі [5 ; 6] . 
  
Зважаючи на проведений аналіз можна зробити висновки, що у 2010 р. в Україні, отримали житло 7 121 осіб чи сімей, що на 2,1 % більше ніж попереднього року, у 2011 р. це число складало 6971, а у 2012–7226 осіб чи сімей, що на 3,6 % вище ніж у 2011 р., що З чого випливає, що кількість сімей та одинаків, які отримали житло мають тенденцію до зменшення, що свідчить про незадовільний стан забезпечення населення житлом. 

Проаналізувавши законодавчі акти, провівши ґрунтовний аналіз статистичної та наукової літератури було виявлено, що відсутній єдиний центр, який би забезпечував розвиток доступного житла. Тому доцільно сформувати інституційну одиницю, яка б реалізовувала програми формування, забезпечення та розвитку такого типу житла, тому запропоновано на рівні областей сформувати департаменти, які б займались цими питаннями. Розглянемо детальніше складові елементи Обласного департаменту формування, забезпечення та розвитку доступного житла (рис . 1).

 

Рис. 1. Складові елементи Обласного департаменту формування,

забезпечення та розвитку доступного житла

(Джерело: розроб лено автором)

 

Департаменти будуть структурними одиницями обласних рад, відповідно витрати на функціонування даних одиниць будуть покладені на бюджети областей, а програми, які будуть реалізовувати департаменти, фінансуватимуться із цільових коштів державного бюджету, бюджетів міських та обласних рад, зацікавлених юридичних та фізичних осіб тощо. Тобто департаменти виступатимуть єдиним центром акумулювання фінансових ресурсів на будівництво виключно доступно житла. Разом із тим дані департаменти будуть здійснювати жорстокий контроль за процесом будівництва та розподіл доступного житла між особами, які на нього претендують згідно сформованих критеріїв.

Висновки: Результатами виконання роботи є чітко ідентифіковані проблеми розвитку доступного житла та сформовані напрямки їх вирішення. Запропоновано створення Департаменту формування, забезпечення та розвитку доступного житла на рівні областей, визначено його складові елементи. Разом із тим зважаючи на проведений аналіз законодавчої бази, науково-методичної літератури виокремлено суб’єкти розвитку доступного житла: юридичні особи (інвестори, банки, будівельні організації, кредитні спілки тощо), фізичні особи (як інвестори та споживачі) та держава, як контролюючий та регулюючий цент, що реалізовуватиме свої функції за допомогою Обласних департаментів формування, забезпечення та розвитку доступно житла

 

Список використаних джерел:

1.              Указ Президента «Про заходи по будівництву доступного житла в Україні і поліпшенню забезпечення громадян житлом» [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http:// www . zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1077/2007

2.              Постанова Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом » [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http:// www . zakon2.rada.gov.ua/laws/show/140-2009-п 
3.              Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1510-17 
4.              Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки » [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www zakon2.rada.gov.ua/laws/show/доступне%20житло 
5.              ІНФОГРАФІКА «Аналіз квартирного обліку та надання житла у 2012 році» [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www . infolight.org.ua/content/analiz-kvartirnogo-obliku-ta-nadannya-zhitla-u-2012-roci 
6.              Державна служба статистики України. Житловий фонд України [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/zf/zf_u/2006_u.htm