Кирлик Н. В.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
ДЕРЖАВНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
Формування та розвиток людського капіталу підприємства завжди супроводжується певними інвестиціями у нього. Цей вплив має різновекторний та різнорівневий характер: на національному рівні він детермінований державною економічною та соціальною політикою, а на регіональному та мікроекономічному рівні супроводжується активною діяльністю окремих підприємств. Також не варто забувати про головного суб’єкта інвестиційного процесу – саму людину, яка своїми витратами фактично формує умовний «портфель активів», що збільшують здатність даного індивіда до продуктивної праці.
Багато зарубіжних та вітчизняних вчених займаються дослідженням теоретичних аспектів концепції інвестування в людський капітал. Такі вчені як О. А. Грішнова , В. В. Токарева, О. В. Захарова, А. В. Корицький розглядають процес інвестування в людський капітал в розрізі його суб’єктів, однак не проводять при цьому практичний аналіз інвестицій в людський капітал на національному та регіональному рівнях.
Практична частина проведеного дослідження ґрунтується на основі даних взятих із таких джерел: Статистичний збірник «Соціальні індикатори рівня життя населення» [1], Видатки обласного бюджету Закарпатської області на 2011 р. [2], Видатки обласного бюджету Закарпатської області на 2012 р. [3], Державна казначейська служба «Річний звіт про виконання державного бюджету за 2011 р.» [4], Державна казначейська служба «Річний звіт про виконання державного бюджету за 2012 р.» [5], Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» [6], що дають змогу більш точно оцінити розміри вкладень в людський капітал на рівні держави та Закарпатської області.
Ціль данного дослідження – проаналізувати якісний та кількісний склад інвестицій у людський капітал на національному та регіональному рівні (Закарпатська область). Ціль зумовила вирішення декількох завдань: виділити та проаналізувати видатки, що спрямовуються на розвиток людського капіталу населення країни, порівняти обсяги державних інвестицій в розвиток людського капіталу, що припадають на одну людину, провести аналіз складу та структури інвестицій, спрямованих в інноваційну та наукову діяльність на державному та регіональному рівнях.
Держава, як один з головних інвесторів у національний людський капітал, здійснює видатки з державного та місцевого бюджетів і спрямовує їх на різні цілі. Із них для оцінки обсягу державних інвестицій у людський капітал були обрані наступні: охорона здоров’я, духовний та фізичний розвиток, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері державного управління, дослідження і розробки в галузях економіки.
Проведена оцінка абсолютних та відносних показників державних інвестицій у людський капітал, на основі даних [1–5], дає можливість зробити наступні висновки:
1. Загальний обсяг інвестицій у людський капітал в 2012 р. на національному рівні та на регіональному (Закарпатська обл.) зросли на 17,07 % і 22,6 % відповідно.
2. Найбільші темпи приросту були зафіксовані по показниках інвестицій у духовний та фізичний розвиток, а також у фундаментальні та прикладні дослідження та розробки у сфері державного управління, збільшення яких склало відповідно 43,3 та 43,6 %.
3. Обсяги витрат на охорону здоров’я та на освіту у 2012 р. збільшились на 11,1 %. Позитивна динаміка також спостерігається і в показниках витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення, який у 2012 р. зріс на 18,4 %.
5. Серед негативних тенденцій слід відзначити скорочення обсягів інвестицій у дошкільну та шкільну освіту, які зменшились на 9 % і 16 %. Також на 9 % скоротилось фінансування соціального захисту сімей та молоді.
6. При аналізі державних інвестицій у людський капітал на рівні Закарпатської області також спостерігаються переважно позитивні тенденції. Синхронно на 20,5 % збільшились витрати на освіту і духовний та фізичний розвиток. Витрати на охорону здоров’я та соціальний захист і соціальне забезпечення також збільшились відповідно на 25,7 та 19,3 %.
7. На рівні Закарпатської області майже не спостерігається негативних тенденцій, окрім скорочення витрат на засоби масової інформації на 46,8 %.
В рамках структурного аналізу була також проаналізована питома вага кожного із показників державних інвестицій у людський капітал у загальному обсязі. Результати аналізу показали, що:
1. Найбільшу питому вагу в структурі державних інвестицій у людський капітал на національному рівні має соціальний захист та соціальне забезпечення – 59,1 % у 2012 році. За ним ідуть інвестиції у освіту (23,75 %), охорону здоров’я (8,92 %), духовний та фізичний розвиток (4,31 %) і фундаментальні та прикладні дослідження у сфері державного управління (2,09 %).
2. Найменшу питому вагу мають видатки на дослідження і розробки в різних галузях економіки – 1,01 %. На рівні Закарпатської області більшу частину займають інвестиції в охорону здоров’я (44,36 % у 2012 році) і освіту (40 %), в той час як на соціальний захист та соціальне забезпечення припадає лише 7,74 % від усіх інвестицій у людський капітал.
3. Обсяги державних інвестицій на одну людину на національному рівні у 2012 р. склали 2790,2 грн., а на регіональному – 658,1 грн. Таким чином загальний обсяг державних інвестицій у людський капітал у 2012 р. склав 3448,3 грн. на одну особу.
Одним із найважливіших напрямків інвестування у розвиток людського капіталу в сучасному світі є науковий та інноваційний. Підприємствам та державі вкрай важливо підтримувати обсяги фінансування наукових та інноваційних розробок на належному рівні, адже саме вони є головною рушійною силою постіндустріальної економіки. У зв’язку із цим окремо проаналізуєм о склад та структуру інвестицій у науковий та інноваційний компонент людського капіталу, на основі даних Статистичного збірника «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» [6], можемо зробити наступні висновки:
1. Структурний аналіз джерел фінансування науково-технічних робіт дає можливість переконатися, що більшість із них виконуються за державні кошти. Третина всіх досліджень на національному рівні фінансується із державного бюджету (3 859 679 тис. грн.); 26 % фінансується за рахунок підприємств України (2 285 889,8 тис. грн.) і майже стільки ж за рахунок коштів іноземних держав (2 478 091,2 тис. грн.).
2. Доволі значущу роль відіграють власні кошти науково-дослідних організацій, за рахунок яких було виконано робіт на 841 780,3 тис. грн.
3. Найменшу питому вагу в структурі джерел фінансування науково-технічних робіт в Україні займають фонди спеціального призначення (16 903 тис. грн.), місцеві бюджети (25 358,3 тис. грн.) та інші джерела (83 647,9 тис. грн.).
4. На місцевому рівні роль держави в процесі інвестування у розвиток науки та інновацій проявляється ще більше. У загальній сукупності джерел фінансування державний бюджет займає понад 90 % – 28 792,6 тис. грн.
5. Значна частка також припадає на власні кошти наукових організацій – 1 839,2 тис. грн., та на іноземні джерела фінансування – 532,2 тис. грн.
6. На частку підприємств припадає не більше 1 % всіх спрямованих коштів – 211,3 тис. грн., що свідчить про не високі можливості останніх для інвестування у науково-інноваційну складову людського капіталу регіону.
Держава, як суб’єкт інвестування у людський капітал, загалом витрачає значні кошти на його формування та розвиток як на національному, так і на регіональному рівні. Порівнявши 2011 та 2012 рр. було визначено, що на державному рівні відбулось зростання розміру інвестиційних вкладів у духовний та фізичний розвиток, фундаментальні та прикладні дослідження та розробки у сфері державного управління.
Щодо інвестицій в людський капітал на одну особу, то на рівні держави вони є значно вищими ніж на рівні Закарпатської області, однак на національному рівні досить значна частина коштів витрачається на соціальний захист та соціальне забезпечення, при цьому інвестування в охорону здоров’я на обох рівнях здійснюється із дуже незначно різницею.
Як показали результати проведеного дослідження, необхідним є збільшення фінансування науково-технічних робіт з боку фондів спеціального призначення та місцевих бюджетів. На рівні Закарпатської області більш активне фінансування інноваційно-наукового напрямку повинні проводити підприємства, оскільки в даний час інноваційна складова людського капіталу є однією з основних складових, розвиток якої забезпечить успішне функціонування підприємств та розвиток регіону.
Список використаних джерел:
1. Статистичний збірник «Соціальні індикатори рівня життя населення» / відп . за вип. І. В. Калачова . – К.: Державна служба статистики України, 2013 .
4. Державна казначейська служба «Річний звіт про виконання державного бюджету за 2011 р.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/ doccatalog / list ?currDir=147449
5. Державна казначейська служба «Річний звіт про виконання державного бюджету за 2012 р.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/ main / uk / doccatalog / list ?currDir=185635
6. Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» / від. за вип. І. В. Калачова // К.: Інформаційно-видавничий центр Держстату України. – 2012 .