VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

К. е. н. Дугінець Г. В., Суліменко А. С.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури,

м. Дніпропетровськ, Україна

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ

НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОСВІТИ

 

Останнім часом, в Україну приїздить все більше іноземців з Китаю та Близького Сходу для отримання освіти. Але разом з цим все більше українських студентів від’їжджає до Європи та США на навчання у ВНЗ . Про що це свідчить: чи стала Україна достойним конкурентом найсильнішим вищим школам, чи ми просто надаємо доступну освіту, яка по кишені іноземцям ?

Існує досить багато різних рейтингів, які оцінюють якість освіти ВНЗ на світовому рівні. Один з таких – Шанхайский рейтинг. Він складається на основі таких критеріїв, як кількість випускників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премії, цитованість дослідників, кількість статей, опублікованих в журналах Nature або Science , і навіть розмір будівлі університету.

15 серпня 2012 року Китайський університет Цзяо Тун опублікував новий рейтинг 500 кращих університетів світу. Це 10-е видання щорічного глобального рейтингу університетів ( Academic Ranking of World Universities – ARWU ), який складається, починаючи з 2003 року.

У порівнянні з минулим роком рейтинг не зазнав значних змін, підтвердивши лідерство американських і британських навчальних закладів. Як і раніше, університети США домінують у рейтингу. Десятий рік поспіль незмінним лідером залишається Гарвардський університет, а перша двадцятка налічує 17 американських університетів.

П'ять нових університетів з Китаю вперше увійшли до топ-500 рейтингу. В результаті, Китай (включаючи Гонконг і Тайвань) має 42 університети в топ-500 і посідає друге місце в світі після США, обігнавши Великобританію, що представлена 38 університетами в рейтингу. Проте жоден з китайських університетів поки не входить до сотні кращих.

Слід зазначити, що, як і в попередніх рейтингах ARWU , жоден український університет не потрапив до рейтингу 2012 року. Росія і Польща мають по два представника в рейтингу.

Але так, наприклад, за іншим рейтингом – QS World University Rankings 2012/13 , три українських університети: Київський національний університет ім. Шевченка, Донецький національний університет та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» було віднесено до найкращих університетів світу.

Найкращі результати українські вузи демонструють за показником співвідношення кількості студентів на одного викладача – так, наприклад, Університет ім. Шевченка увійшов до топ-100 у світі за цим показником.

Однак всі інші критерії оцінювання поки що мають дуже слабкі показники в усіх трьох українських університетах. Зоя Зайцева, регіональний директор QS , вважає, що робота над інтернаціоналізацією професорсько-викладацького складу та підвищенням індексу цитування наукових статей мають стати наріжним каменем на найближчі кілька років.

Рейтинг World University Rankings , що виходить уже дев'ятий рік поспіль, визнаний у всьому світі як інструмент оцінювання якості освіти. Укладачі рейтингу використовували шість основних критеріїв: репутація в академічному середовищі, цитованість наукових публікацій представників університету, співвідношення кількості викладачів і студентів, ставлення роботодавців до випускників, а також відносна чисельність іноземних викладачів та студентів.

Отже, ми бачимо, що збільшення в України іноземних студентів викликано не якістю освіти. Які ж основні критерії вибору України як джерела вищої освіти для іноземних студентів.

Як повідомляє МОН Уркаїни станом на 1 березня кількість іноземних студентів, які навчаються в Україні трохи перевищує 61 тисячу. За останні роки спостерігається тенденція до зростання, особливо за два останні роки, коли приріст склав 12% і 13% відповідно.

Фахівці із міжнародної освіти відзначили, що більше 40% іноземних студентів в Україні – громадяни СНД. Найчастіше іноземці обирають медичний напрям підготовки та технічні спеціальності. Основним джерелом інформації про виші є мережа Інтернет.

Здавалося б що і по вартості навчання Україна не одна з дешевших країн, адже за підрахунками німецького інтернет-порталу « LänderCheck », до найдешевших входять наступні: Болгарія, Румунія, Греція, Португалія. Не так дорого навчатися й у Туреччині, Словенії, Чехії, Хорватії, але також, як би це дивно не звучало, в Люксембурзі. Німеччина до списку не увійшла, оскільки інтернет-портал розраховано передусім на німецького користувача, який добре знайомий із ситуацією в своїй країні. Однак Німеччину, навіть попри збори за навчання в деяких федеральних землях, напевно, теж можна віднести до країн з найдешевшою вищою освітою.

Отже, ми маємо наступну картину: за якістю та вартістю освіти, а отже за найважливішими показниками при виборі ВНЗ , Україна не стоїть на перших місцях, та навіть дуже далека від них.

І як не прикро про це казати, але Україна відома в усьому світі своєю проквітаючою корупцією, скільки б з нею не боролися. І лише це дозволяє іноземним студентам, які не набрали належний бал наприклад до вступу у ВНЗ у Європі, з легкістю втупити у будь-який ВНЗ в Україні.

Слід наголосити, що запровадження з 2008 року механізму зовнішнього незалежного оцінювання, що стало обов’язковим при вступі до ВНЗ для всіх абітурієнтів з 2009 року, значно знизило рівень хабарництва саме при вступі. На жаль, корупційні дії було перенесено безпосередньо на навчальний процес: сьогодні у ВНЗ з корупцією стикались 74,6% респондентів, при захисті дипломних робіт – 23,3%, з метою запобігання відрахуванню з ВНЗ – 22,9%, при вирішенні питань про відтермінування сесії, дострокової її здачі, отриманні дозволу на перескладання предмету – 11,5% опитаних. Загрозливою є наступна тенденція: кількість студентів, що стикались з корупційними діями з боку викладачів або адміністрації ВНЗ зростає відповідно до року навчання. Особливо вражаючим є той факт, що найбільш розповсюдженою корупція є саме на факультетах, де навчають майбутніх фахівців з права (66,3% майбутніх юристів приймали участь у корупційних практиках). Враховуючи значні масштаби поширення корупції у правоохоронних органах та органах судової влади в Україні, можемо констатувати, що на сьогоднішній день перспективи знизити рівень корупції у цій сфер і майже немає.

Корупція в освіті має довгостроковий вплив, створюючи підґрунтя для подальшого укорінення корупції в суспільстві, спотворюючи аксіологічну парадигму його існування, а також наносить непоправної шкоди, гальмуючи, зокрема, й економічний розвиток країни та негативно впливаючи на можливе інноваційне зростання з огляду на різке зниження рівня якості освіти.

Дивлячись на всі висвітлені фактори можна сказати, що Україна поки що знаходиться в аутсайдерах за рівнем та якістю освіти, перш за все завдяки корумпованості.

Отже, необхідно приймати радикальні міри щодо її боротьби. Адже в нашій країні як не найбільш розумних та талановитих людей, які на жаль не можуть реалізувати свої проекти та амбіції в межах цієї країни і з радістю поповнюють ряди науковців Європи та США.