VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

К. е. н. Власенко В. А.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Практична значущість дослідження за визначеною проблематикою полягає в тому, що від ефективності системи управління витратами залежать фінансові результати господарської діяльності підприємства в цілому. Саме тому на сьогоднішній день цьому питанню повинна приділятися значна увага та здійснюватися розробка заходів з підвищення ефективності управління витратами на рівні конкретних суб’єктів господарської діяльності.

Вагомий внесок у розвиток системи управління витратами з метою її удосконалення зробили такі вчені, як М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець , С. Ф. Голов , А. П. Градов , А. П. Карпуніна , Б. І. Майданчик, Л. В. Нападовська , В. М. Палій, В. В. Сопко, Б. Ф. Усач, Ю. С. Цал-Цалко , А. В. Череп та інші. Проте, надалі питання формування сучасних систем управління витратами на підприємствах, орієнтованих на потреби персоналу та спрямованих на раціональне використання наявних ресурсів, залишаються дискусійними і вимагають проведення подальших досліджень у даному напрямі.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних проблем формування ефективної системи управління витратами на підприємстві в умовах трансформації ринкових відносин.

Аналіз економічної літератури дозволив виділити декілька основних визначень поняття «управління витратами». У наукових роботах [3; 4] розглядається управління витратами як «планомірне формування витрат на виробництво та збут продукції і контроль за їх рівнем». На наш погляд, це визначення необхідно розширити, оскільки управління витратами більше зводиться до розробки та реалізації управлінських рішень, заснованих на використанні об'єктивних економічних законів щодо формування та регулювання витрат підприємства відповідно до його стратегічних та поточних цілей.

Т. Войтенко і Н. Ворона вважають, що «управління витратами – це складний, багатоаспектний та динамічний процес, що включає управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства» [1]. Цей підхід поділяє А. П.  Градов , який відзначає, що «управління витратами не завжди повинне бути спрямоване безпосередньо на економію витрат. Принциповим є забезпечення ефективності цих витрат, тобто одержання прибутку, що реально виправдовує витрати. Саме тому головним в управлінні витратами є запобігання потенційно неефективним витратам» [2].

Доцільно наголосити на тому, що у ринковій економіці управління витратами повинне передбачати умови для створення єдиної, раціональної, ефективно функціонуючої системи з певними цільовими установками та взаємопов’язаними елементами. Управління витратами є важливою складовою управлінського обліку [3], а основні її елементи будуть визначатися функціями, що виконує система управління витратами на підприємстві.

В основу створення комплексної системи управління витратами, як відзначають Б. І. Майданчик та В. М. Палій [4], закладена ідея використання можливостей узгодженого впливу на витрати та якість розроблювальних, освоюваних та споживаних виробів на кожній стадії життєвого циклу продукції.

Разом з тим, більшість існуючих систем управління витратами, що формуються на підприємствах, має ряд недоліків, основні з яких узагальнено у табл. 1.

 

Таблиця 1. Недоліки діючих систем управління витратами на підприємствах

Недоліки діючих систем

управління витратами

Функція управління витратами, що порушується

Відсутні порядок регулювання та урахування сумарних витрат та їх структури на стадіях життєвого циклу продукції.

Планування та аналіз витрат.

Здійснюється лише автономне управління комплексом витрат за господарськими одиницями (ланками), але не за виробами.

Планування та прогнозування витрат, аналіз і облік витрат.

Управління реалізується через план, сформований за базовими витратами, згідно з критеріями оцінки діяльності конкретної господарської ланки.

Планування та аналіз витрат.

На кожній наступній стадії (етапі) не приймаються до уваги економічні розрахунки витрат, виконані на попередніх стадіях.

Аналіз витрат, організація та контроль витрат, мотивація співробітників до зниження розміру витрат.

Відсутня закінчена система поетапного проектування; результати прогнозу не обов'язкові для наступних стадій.

Прогнозування витрат.

При атестації економічного рівня та якості продукції майже не враховуються економічні параметри.

Оцінка витрат, мотивація співробітників до зниження розміру витрат.

Відсутня стратегія зниження витрат учасниками процесу розвитку; не встановлені контрольні точки оцінки доцільності подальшого здійснення витрат.

Планування, організація та контроль витрат.

Не визначена структура управління витратами на виріб.

Аналіз та облік витрат.

Діюча система управління якістю не наповнена економічним змістом.

Планування та контроль витрат.

Джерело: (складено за [5]).

 

Відзначимо, що усунення цих недоліків повинне ґрунтуватися на тому, що у процесі функціонування системи управління витратами необхідно забезпечити можливість прогнозування обсягів необхідних фінансових ресурсів; уміння сформувати максимально високий рівень віддачі від використання інших видів ресурсів. Таким чином, управління витратами можна визначити як уміння заощаджувати ресурси підприємства та максимізувати віддачу від них.

У процесі створення цілісної системи управління витратами на підприємстві необхідно розуміти їх характерні особливості [6].

По-перше, це динамізм витрат, тому що їх загальний розмір постійно змінюється. Так, у ринкових умовах постійно змінюються ціни на покупні сировину та матеріали, комплектуючі деталі та вироби, тарифи на енергоносії та послуги, оновлюється продукція, переглядаються норми витрат матеріалів, що впливає на розмір собівартості продукції (товарів, робіт, послуг). Отже, загальний розмір витрат підприємства у динаміці змінюватиметься залежно від потреб виробничого процесу.

По-друге, кожне підприємство прагне до свого постійного розвитку, що потребує вкладення додаткових засобів у створення нових виробів, формування ринків збуту, відповідного технічного та кадрового потенціалу. Мета системи управління витратами має бути спрямованою на оптимізацію загального розміру витрат підприємства при збереженні існуючого рівня якості продукції.

По-третє, в умовах обмеженості ресурсів скоротити загальний розмір витрат підприємства можна лише шляхом зменшення витрат праці та основного капіталу, що призводить до зниження рівня ділової активності та прибутковості діяльності підприємства.

Висновки . Для того, щоб забезпечити високий рівень прибутковості, необхідно використовувати наявні ресурси, мінімізувати загальний розмір витрат підприємства. З метою контролю загального розміру витрат на підприємствах формується система управління витратами, яка має ґрунтуватися на принципах системного підходу, усувати основні існуючі недоліки процесу управління витратами, забезпечувати своєчасне виконання управлінських функцій. Врахування особливостей створення системи управління витратами на рівні вищого керівництва сприятиме зростанню економічної ефективності діяльності підприємства, підвищенню рівня його конкурентних переваг на ринках збуту та нарощуванню потенціалу розвитку, а тому потребує проведення додаткових досліджень у даному напрямі.

 

Список використаних джерел:

1.             Войтенко Т. Усе про бухгалтерський облік витрат на виробничому підприємстві: навч . посіб . / Т. Войтенко, Н. Ворона. – X.: Фактор, 2007. – 266 с.

2.             Градов  А. П. Управленческий и производственный учет : учеб . пособ. / А. П.  Градов . – М.: ЮНИТИ, 2003. – 632 с.

3.             Карпунина А. П. Основы управленческого учета : учеб . пособ. / А. П.  Карпунина . – К.: Финансы , 2008. – 524 с.

4.             Управленческий учет : учебник / под ред. Майданчик Б. И. и В. М.  Палия . – К.: Центр учебной литературы , 2008. – 258 с.

5.             Цал-Цалко  Ю. С. Витрати підприємства: навч . посібник / Ю. С.  Цал-Цалко . – К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с.

6.             Череп А. В. Управління витратами суб`єктів господарювання.   Ч. ІІ. Череп: монографія / А. В. Череп. – 2-ге вид. – Х.: ІНЖЕК, 2007. – 360 с.