VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Сорокіна Ю. М.

Харківська державна академія фізичної культури, Україна

ПРОЦЕС ВИНИКНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ОСНОВІ ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ТЕРМІНІВ

 

Фразеологічні одиниці, або фразеологізми широко представлені у лексиці будь-якої мови. Вони відображають національну специфіку мови, її самобутність. Фразеологія конденсує весь складний комплекс культури та психології даного народу, неповторний спосіб його мислення.

Вивчення фразеології – необхідна ланка у вивченні мови, в підвищенні культури мовлення. Правильне й доцільне використання фразеологічних одиниць надає неповторну своєрідність.

Інтенсивний розвиток фразеології, як галузі мовознавства за останні десятиріччя висунув багато різних проблем. Важливим фактором є те, що ідіоми це не лише розмовні вирази, як вважають багато людей. Вони з’являються у формальному стилі і в розмовній мові.

Необхідність дослідження фразеологічних одиниць, основою яких служать терміни професійної мови, неодноразово підкреслювалася як вітчизняними так і закордонними лінгвістами. Однак як і раніше багато питань залишаються актуальними, наприклад, установлення фактів, що відкривають шлях терміносполученням у сферу фразеології, а також прикладне питання про розмежування терміносполучень і фразеологізмів.

Термінологія, як система наукових термінів, являє собою підсистему всередині загальної лексичної системи мови. Між термінологією і загальнолітературною мовою існує постійний контакт. Потрапляючи в неспеціальні мовні сфери, термін здобуває конотації, що ведуть до його повної детермінологізації . Під детермінологізацією розуміються запозичення слів і словосполучень з термінологічної системи і повне освоєння їхньою мовою художньої літератури. Детермінологізація викликається двома причинами: одна – екстралінгвістична (розвиток науки, техніки, зростання їхньої ролі в житті суспільства, широка пропаганда наукових знань), інша – внутрілінгвістичними , породжуваними системними зв'язками і відносинами усередині мови.

Процес детермінологізації багато в чому визначається ступенем залучення широких мас у сферу діяльності тієї або іншої професійної групи: так, існує різниця між детермінологізацією терміносистем типу електроніки і кібернетики, становлення яких проходило на пам'яті одного або двох поколінь носіїв мови, і терміносистем, історія яких іде в далеке минуле і тісно переплетена з багатовіковою історією розвитку його мови в цілому, зі специфікою природних, кліматичних і інших умов країни (наприклад, мореплавання, військова справа). Термінологічна лексика подібних галузей настільки глибоко проникає в загальновживану, що провести більш-менш чіткі границі між нею й загальновживаною лексикою часто виявляється нелегко.

Засвоєння термінів загальнолітературною мовою також обумовлено мовними причинами: необхідність покрити дефіцит у номінації тих або інших предметів, явищ.

Питання про шляхи переосмислення терміносполучень, що перетворюються у фразеологізми, залишається не до кінця вирішеним. Процес виникнення фразеологічних одиниць професійних сфер відбувається в обмеженому соціальному середовищі, детермінологічні обороти образно переосмислюються і відповідно частково детермінологізуються . Шляхом активного і регулярного вживання вони закріплюють переносне значення і вже в «готовому» виді трансплантується в загальнолітературний контекст. На етапі узусу відбувається селекція визначених одиниць термінологічного походження, при цьому її критеріями виступає «барвистість і виразність образа». Потім образний характер фразеологічних одиниць стирається, і, з погляду загальнонародної мови, фразеологічна одиниця може звучати зовсім безглуздо, не залишаючи «ніякої лазівки для розкриття образної ситуації».

Необхідність покрити дефіцит у номінації тих або інших предметів і явищ веде до детермінологізації термінів, тобто до їх образного переосмислення й освоєння широкими масами. Шляхом активного вживання вони закріплюють переносне значення. Фразеологічні одиниці є семантичними варіантами своїх прототипів, а також характеризуються стійкістю вживання, семантичною, лексичною і синтаксичною стійкістю.

Складність фразеологічної номінації на відміну від словної порозумівається роздільною оформленістю фразеологічних одиниць, сполученням у ній слів з різними типами значень, співвіднесеністю з фразеологічним прототипом і багатством внутрішньої форми. Для фразеологічних одиниць характерна вторинна і третинна номінації. При вторинній номінації використовуються вже наявні в мові номінативні засоби в новій функції наречення. При третинній – від фразеологізмів вторинної номінації утворяться фразеологізми-деривати, значення яких детерміновані їхніми прототипами. Найважливішими процесами фразеологічного переосмислення є метафоризація і метонімічний перенос значення, що розширюють загальновживаний фонд лексики за рахунок переходу фразеологічних одиниць в загальновживану сферу. Важливу роль для розуміння фразеологічного значення грає внутрішня форма фразеологічної одиниці, під якою розуміється асоціативно-образний мотивуючий комплекс, який організує зміст у мові. Внутрішня форма може бути живою, тобто усвідомлюватися на сучасному етапі розвитку мови, і мертвою, коли порушення дериваційного зв'язку між фразеологічною одиницею і її прототипом викликано зникненням реалії, що позначається, або перекручуванням компонентів. Фразеологічна образність – це двох планове зображення, засноване на вираженні одного предмета через іншої.

Під фразеологічним значенням розуміється інваріант інформації, що виражається семантично ускладненими, роздільно оформленими одиницям мови, що не утворяться по структурно-семантичних моделях перемінних сполучень, що породжують, слів.