Харламова Ю. Є.

Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

ДЕРЖАВНО - УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ

У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХОДУ

 

На сьогоднішній момент в умовах теперішнього політичного положення в Україні, соціально-економічна трансформація українського суспільства вимагає постійної модернізації та оптимізації. Тому вкотре було розпочато реорганізацію Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Тільки за останні 2 роки, це вже друга суттєва реорганізація цього відомства.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Міністерство надзвичайних ситуацій України (МНС), Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державну інспекцію техногенної безпеки України ( ДІТБ ), реорганізувавши Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи [1]. А вже 24 грудня 2012 року Віктор Янукович підписав Указ № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», в якому Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України реорганізувались у Державну службу України з надзвичайних ситуацій ( ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра оборони України [2].

Чергова адміністративна реорганізація, яку було розпочато в державі викликала дискусію між працівниками МНС України, науковцями, державними діячами та ін. Тому що поряд з нею повинен йти ряд заходів по усуненню недоліків в державному управлінні у сфері цивільного захисту як на державному, так і на регіональному рівнях.

Необхідно дослідити загальні механізми державного управління пожежною та техногенною безпекою в новоствореній Державній службі з надзвичайних ситуацій України, яка є її нова схема та організаційна структура. Обґрунтувати доцільність реорганізації МНС та ДІТБ до ДСНС України та напрями теоретичного та практичного вдосконалення державного управління у сфері цивільного захисту в Україні та його організаційних складових.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності [3].

Структура новоствореного головного управління ДСНС України в Автономній Республіці Крим, області та м. Києві є лінійно-організаційною також як і до цього системи Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекція техногенної безпеки.

Лінійно - організаційна структура  являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий підпорядкований тільки одному керівнику і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням.

Перевагами лінійно - організаційної структури є:

-        чітка система взаємних зв’язків функцій підрозділів;

-        чітка система єдино начальництва;

-        ясно виражена відповідальність;

-        швидка реакція виконавчих підрозділів на прямі вказівки начальника.

Недоліки лінійно - організаційної структури є:

-        необхідність високої кваліфікації керівників;

-        перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями;

-        зростання числа рівнів управління при збільшенні розмірів організації;

-        відсутність спеціалістів з окремих функцій управління;

-        обмеження ініціативи у робітників на нижчих рівнях;

-        мала гнучкість і пристосування до змін ситуацій;

-        критерії ефективності та якості роботи підрозділів та організації в цілому різні;

-        тенденції до формалізації оцінки ефективності та якості роботи підрозділів призводить до виникнення страху та розрізненості;

-        велика кількість «поверхів управління» між особовим складом, який працює у районі та начальницьким складом;

-        завищена залежність результатів роботи організації від кваліфікації, особистих та ділових якостей начальницького складу.

В сучасних умовах недоліки такої системи перевищують її достатки. Тому сама докорінна структура органу потребувала негайної модернізації та оптимізації для того, щоб вона могла якісно виконувати свої функціональні обов’язки, але відбулась лише зміна деяких складових лінійно-організаційної структури, яка існувала ще за часів Радянського Союзу.

Таким чином, реформування органів управління МНС України є вимушеною потребою сьогодення, при постійній реформації всього державного устрою країни. Але проводити таку реорганізацію, яка торкається лише зміни деяких складових системи, а не самої її структури, в такому малому проміжку часу, можуть погано позначитись на результати роботи такої життєво важливої артерії, яка забезпечує запобігання надзвичайним ситуаціям і тим самим захист та спокій мирних жителів.

 

Список використаних джерел:

1.              Указ Президента України « Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010.

2.              Указ Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24 грудня 2012 року № 726/2012.

3.              Положення про Державну службу України затверджене указом Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 «Про Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій».