VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Кузнєцов С. Д.

Національний університет «Острозька академія», Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ

РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

 

Сучасний етап розвитку держави характеризується зростаючою роллю інформаційної сфери, яка, будучи системоутворюючим чинником життя суспільства, активно впливає на стан політичної, економічної, військової та інших складових безпеки країни. У Республіці Білорусь послідовно реалізуються демократичні принципи свободи слова, прав громадян на отримання інформації та її використання. Держава створює необхідні умови для розвитку засобів масової інформації та національного сегменту мережі Інтернет. У всі сфери життєдіяльності суспільства активно впроваджуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

На 20.04.2013 р. у Республіці Білорусь зареєстровано 1496 друкованих ЗМІ (з них – 412 державні та 1084 недержавні), 255 радіо-і телепрограм (з них – 175 державні та 80 недержавні), 9 інформаційних агентств (з них – 7 недержавних).

Розвиток інформаційного суспільства є одним з національних пріоритетів республіки і розглядається як загальнонаціональна завдання, що вимагає об’єднання зусиль держави, бізнесу та громадянського суспільства. Формування інформаційного суспільства забезпечується наявністю розвиненого людського капіталу, високого наукового потенціалу, системи державної підтримки розробки ІКТ.

Негативні тенденції в значній мірі обумовлені бурхливим процесом розвитку науково-технічної революції (НТР). Ця революція спричинила появу нового виду суспільних відносин і ресурсів – інформаційних.

Республіка Білорусь має достатньо розвиненою власну інформаційну індустрію, що включає розробку та виробництво засобів обчислювальної та телекомунікаційної техніки, а також програмного забезпечення. Найважливішим фактором успіху в галузі розвитку інформаційних технологій є наявність висококваліфікованих кадрів, здатних створювати сучасні програмні та програмно-технічні рішення і забезпечувати їх безпеку. У Білорусі розвивається вузівська система підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері інформаційної безпеки. Зокрема, протягом двох останніх років в Гродненському і Полоцькому державних університетах організована підготовка кадрів за спеціальністю «Комп’ютерна безпека». Раніше фахівців в області захисту інформації випускали тільки навчальна заклади Мінська.

У 2010 році була прийнята Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Республіці Білорусь на період до 2015 року, в якій визначено мету, завдання, умови і пріоритетні напрями розвитку інформаційного суспільства. До 2015 року намічено завершити створення національного інформаційного середовища системи освіти Білорусі, за допомогою якої буде здійснюватися інформаційну взаємодію всіх суб’єктів системи освіти і формування національної системи електронних освітніх ресурсів. Для всіх навчальних закладів передбачається забезпечити широкосмуговий доступ в міжнародні науково-освітні мережі та Інтернет.

Згідно Стратегії, одним з ключових завдань формування електронної економіки в республіці стане розвиток електронної торгівлі за такими пріоритетними напрямами як державні закупівлі, оптова та роздрібна торгівля, реалізація торгових послуг, спрощення торговельних і транспортних процедур.

У Республіці Білорусь планується завершити створення єдиної захищеної системи електронного документообігу державних органів. До 2015 року більше половини білорусів будуть забезпечені мобільним широкосмуговим доступом в Інтернет.

Розвиток електронного охорони здоров’я має підвищити якість медичного обслуговування населення, доступність послуг, що надаються системою охорони здоров’я республіки. Це дозволить об’єднати у загальний інформаційний простір всі лікувально-профілактичні установи країни, вести оперативний моніторинг стану лікувального процесу та адміністративно-господарської діяльності. Актуальність забезпечення безпеки в інформаційній сфері наочно демонструють особливо чітко проявилися в 2013 році джерела загроз для Білорусі, в тому числі відкритість і вразливість інформаційного простору нашої країни перед зовнішнім впливам.

Цілком закономірно, що в новій Концепції національної безпеки однією з пріоритетних напрямів виділено інформаційне забезпечення державної політики, яке полягає в доведенні до громадян Республіки Білорусь і зовнішньої аудиторії об’єктивної інформації про державний курсі у всіх сферах життєдіяльності суспільства, офіційної позиції з суспільно значимих подій всередині країни і за кордоном, про діяльність державних органів. Важливим завданням при цьому є розширення каналів і підвищення якості інформування зарубіжної громадськості.

В якості ще одного пріоритетного напрямку в Концепції національної безпеки визначено вдосконалення нормативної правової бази забезпечення інформаційної безпеки і завершення формування комплексної державної системи забезпечення інформаційної безпеки, у тому числі шляхом оптимізації механізмів державного регулювання діяльності в даній сфері. При цьому велике значення відводиться нарощуванню діяльності правоохоронних органів щодо запобігання, виявлення та припинення злочинів проти інформаційної безпеки, а також надійному забезпеченню безпеки інформації, що охороняється відповідно до законодавства.

У 2012 році в Білорусі зафіксовано більше 2 тис. кіберзлочинів (2040 злочинів, близько 98% кіберзлочинів відносяться до числа менш тяжких і не становлять великої суспільної небезпеки. У результаті оперативно-розшукових заходів у 2012 році за злочини у сфері високих технологій 674 особи притягнуто до кримінальної відповідальності. З них 343 мають судимість, 576 непрацюючих і 50 неповнолітніх). В кінці 2012 року численні DDoS-атаки на сайти державних органів республіки. Причому їм піддавалися не тільки державні ресурси, а й соціальні мережі та комерційні веб-сторінки.

Продовжиться розробка і впровадження сучасних методів і засобів захисту інформації в інформаційних системах, що використовуються в інфраструктурі, що є життєво важливою для країни, відмова або руйнування якої може зробити істотний негативний вплив на національну безпеку.

Особлива увага приділятиметься послідовному підвищенню якості, обсягу та конкурентоспроможності національного контенту, який покликаний займати домінуюче становище всередині республіки, і його просуванню в зовнішнє інформаційний простір.

Захист від зовнішніх загроз національній безпеці в інформаційній сфері здійснюється шляхом участі Республіки Білорусь в міжнародних договорах, що регулюють на рівноправній основі світової інформаційний обмін, у створенні та використанні міждержавних, міжнародних глобальних інформаційних мереж і систем.

За оцінками як Міжнародного союзу електрозв’язку, так і ООН, в Білорусі в останні два роки спостерігаються досить високі темпи розвитку телекомунікаційної інфраструктури, що дозволило забезпечити створення сприятливого середовища для надання широкого спектру електронних послуг, формування державних інформаційних ресурсів і доступ до них на всій території республіки. А за оцінкою Міжнародного союзу електрозв’язку, опублікованій у вересні 2011 року, республіка за індексом розвитку ІКТ займає 52 місце з 152 рейтингових позицій.

У 2012 році в доповіді Комісії ООН з широкосмугового зв’язку, підготовленою під егідою ЮНЕСКО та Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), яку оприлюднив Центр новин ООН, йдеться про те, що в Азербайджані Інтернетом охоплено 50% населення, в Казахстані – 45%, в Білорусі – 39,6%, в Молдові – 38%, в Грузії – 36,6%, в Україні – 30,6%, в Узбекистані – 30,2%, у Киргизії – 20%, у Таджикистані – 13%, в Туркменістані – 5%. Замикають таблицю Гвінея, Нігер, Сомалі, ДРК, Бурунді, Ефіопія, Мьянма і Тимор-Лешті. У цих країнах користувачі Інтернету складають близько 1% населення. Щодо поширення широкосмугового зв’язку, то тут, по співвідношенню числа передплатників стаціонарних систем до населення країни, лідирує Ліхтенштейн (71,6%). З великих країн – на сьомому місці у списку Франція (36,1%). США – на вісімнадцятому місці (28,7%), Росія – на п’ятдесятому (12,2%), Китай – на п’ятдесят третьому (11,6%). В Азербайджані широкосмугової стаціонарним зв’язком користуються 10,7% населення, у Молдові – 9,9%, в Грузії – 7,6%, в Казахстані – 7,5%, в Україні – 7%, у Вірменії – 5%, в Узбекистані – 0,5%, в Киргизії – 0,3%, у Таджикистані – 0,1%.

За підсумками дослідження ООН, опублікованим в 2012 році, Республіка Білорусь за індексом електронного уряду поліпшила свої позиції на три пункти, посівши серед 193 країн світу підсумкове 61 місце. За оцінкою ООН в нашій країні реалізовано близько 36% від можливих електронних послуг. Таким чином, ще раз підтверджується основна мета Національної програми та основне завдання замовників підпрограм – формування та розвиток державної системи надання електронних послуг. При цьому основну увагу слід звернути на перехід від надання простих інформаційних послуг до інтерактивним і транзакційних послуг.

В Республіці Білорусь інформатизація здатна забезпечити кілька стратегічних проривів. У тому числі вона може кардинально вирішити проблему дебюрократизації за рахунок масштабного впровадження державних електронних послуг, тобто електронного уряду. Також можливо створити принципово нову систему обліку та контролю: від моніторингу фінансових потоків до контролю за переміщенням товарів. Інформатизація може допомогти здійснити технологічний прорив у сферах торгівлі, освіти, медицини та безпеки, а також дати значний приріст для розвитку внутрішнього ринку послуг. «Важливо розуміти особливість ІТ-сфери – вона дає високі прибутки при мінімальних матеріальних витратах», – сказав Президент.

Отже, сучасний стан інформаційної сфери Республіки Білорусь свідчить про стабільність функціонування друкованих та електронних засобів масової інформації, інформаційних агентств та співпадає з цілями підтримки інформаційної безпеки держави.