Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Альянс наук: ученый – ученому» (27-28 марта 2014 года)

К. філос. н. Сенченко А. Я. * , к. філос. н. Павлов В. І. **

* Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків;

** Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків

СВІТОГЛЯДНА КУЛЬТУРА: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР ФЕНОМЕНУ

 

У філософії вже набула поширення теза про те, що самість людини створюється суспільством – наявним типом культури, пануючими звичками, нормами, традиціями, способом життя. Людина є цілісністю, відкритістю, хоча й не завжди реалізованою та усвідомленою, такою, що потребує благоприємних умов для свого розвитку. Головне – відчути радість життя, яка неможлива без надмірності. Життя – це, насамперед, є пошук сенсу, внесення сенсу. «Без надмірності, без забаганок, смаку не буде життя взагалі» (М. К. Мамардашвили ).

Духовне відродження суспільства і особистості можливо лише в умовах духовної самобутності. Тому, доцільно виділити у феномені світоглядної культури наступні аспекти: по-перше, раціонально – перспективний аспект, який забезпечує зовнішню пізнавальну функцію цієї культури; по-друге, чуттєво – емоційний, який забезпечує оціночну функцію. Їхня взаємодія формулює програми нашої поведінки через вольову готовність діяти. І, нарешті, велике значення відіграє інтеграційно-немічний аспект пам’яті, який забезпечує функцію репродукції зразків духовної культури.

«Людина – малий всесвіт» (М. Бердяєв). Людині надано право на виявлення всіх своїх здібностей, на слідування своїм цінностям, на конструювання власного життя згідно з виробленими «власноруч» принципами. Але, загальний стан людини початку ХХІ ст. можна окреслити словами Ф. Ніцше: сучасна людина хворіє на ослаблення особистості. Людина стає поверхневою сама і з таким самим мірилом підходить до оточуючих.

У зв’язку з цим постає проблема відшукування такого засобу, який зміг би врятувати внутрішній світ людини від поверхневості , перетворити суху схему на особистість. Найефективніше цю функцію може виконати світоглядна культура. Саме вона володіє безмежними можливостями для відтворення сфери внутрішнього.

Світоглядна культура – конфігурація засвоєної поведінки людини та її ре­зультатів, що тісно пов’язана з духом, духовністю. Тому «будь-який матеріальний прогрес не відбувається без прогресу культури, духовного» (В. І. Чур ).

Безсумнівно, значення світоглядної культури в системі «особистість – суспільство» полягає в тому, що вона істотно розширює горизонти людської свідомості, духовно збагачує культуру, дозволяє заглибитися в осмислення її позитивно розгорнутої сутності, спрямованої на соціокультурну діяльність. Світоглядна культура людини виявляється не тільки у формі сприяння реалізації її духовності, але і в здатності духовної трансформації дійсності, яка ініціює процес реального духовного удосконалення та поширює простір її духовної влади. Ця культура є інтенсивно орієнтовною культурою, яка занурюється вглиб людини, до самопізнання і самовдосконалення.

Відтак, світоглядна культура – це мета і ідеал людського як у житті, так і у творчості, мистецтві, а також втілення усього цього у життя. Саме в основі цієї культури людини лежить прагнення її особливості до самовдосконалення як явище, по-перше, генетично запрограмоване, по-друге, соціально обумовлене і виражене в творчому позитивному творінні, по-третє, яке відповідає онтологічній цінності людини та її буттю.

Світоглядна культура є абсолютною цінністю, універсальною творчою енергією, що реально існує; загальним смислом, який безумовно конкретизує спрямованість активності. В такому онтологічному поданні ця культура утримує буття людини як дійсність, а також ініціює процес натхнення її реального існування, що в онтологічному відношенні видається як взаємодія сущого і можливого.

Суще в світоглядної культурі постає як «можливе», можливе – як «суще». Міра адекватності їх за відношенням між собою свідчить про істинність певної культури. Інтеракція цих компонентів визначає онтологічну насиченість процесу духовного самовизначення, який в значній мірі є результатом вибору можливих моделей буття або закономірним результатом екзистенціальних роздумів і трансцендентальних сходжень, пов’язаних з осмисленням людиною свого буття і «зустріччю з самим собою» (С. Б. Кримський). Згідно з цим, світоглядна культура веде і неодмінно приведе до подолання, «зняття» екзистенціональної фрустрації і духовного нігілізму.

Світоглядна культура не може бути зведена до чистих ідей, вона за своєю сутністю являє собою якість життя людини, тобто є узгодженням чистоти її думок з її готовністю діяти. Ця культура є дійсно позитивною характеристикою духовного світу людини в її спрямованості на вищі прояви людського «Я». Зауважимо також, що надана культура – це першість вищих загальнолюдських світоглядних значень. Сутність її полягає в тому, що вона є вихід людського світовідношення за межі матеріальних нужд, «їх подолання (своєрідне зняття) в сфері суб’єктивного «для – себе буття», піднесення над ним відносин зі світом, контактів з ним, сприйняття, переживання і розуміння» (Л. Г. Іонин).

Без сумніву, людина реалізує себе в суспільстві через свою найкращу якість – людське начало у собі, тобто духовність. Ми спробуємо висловити думку про те, що в наш час вирішальною ланкою перебудови є нарощування інтелектуального, морально-етичного, духовного і культурного потенціалу суспільства. Нова людина може з’явитися лише в тому випадку, коли її розглядати як вищу цінність, якщо людина має вимір глибини, якщо вона є духовною істотою. Згідно з цим, це буде в ідеалі вільна, критично мисляча людина з парадоксально стійкою, «вистражданою» світоглядною культурою.