Д. філол. н., акад. АН ВО України Шепель Ю. О.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ЩОДО ПИТАННЯ ЕТНО- ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА НИЖНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Актуалізація етнічної самосвідомості за певних політичних і соціально-економічних умов може призвести до різкої політизації етнічності та міжнаціональних відносин. Це потребує розширення наукової бази дослідження історії, культури й мови народів, що проживають у регіонах України, зокрема Нижньої Наддніпрянщини, налагодження моніторингу і узагальненого аналізу міжнаціональних відносин, розробки наукових програм і пропозицій щодо покращення механізму поліваріантної національної, культурної й мовної політики.

Проблемам етнокультури Нижньої Наддніпрянщини присвячено чимало досліджень від ХІХ – до сер. ХХ ст. (Я. Новицький , Г. Залюбовський , І. Манжура , Д. Яворницький, К. П. Фролова, В. О. Горпинич , В. Буряк, І. Павленко, М. Долгов , В. Чабаненко, Л. Іваннікова , В. Сокол , Л. Стрюк , Ю. О. Шепель , Ф. Яловий та ін.). Проте в умовах глобалізації усі питання, що розглядаються, набувають актуалізації й потребують, нового, когнітивного, підходу до їх вирішення: у фольклорі – активізація старовинних зразків у секундарних формах вираження, створення нових форм; у народній музиці – зміни форм ладу, метро-ритмічні, музично-діалектні; у живописі – новий погляд на народний промисел, зокрема « петриківки »; у мові – питання міжмовної/міжкультурної комунікації та національно-культурної ідентифікації.

Процеси активізації етнічної самосвідомості народів України на сучасному етапі розвитку суспільства потребують глибокого і детального наукового дослідження в галузі міжнаціональних і мовних відносин. Нижня Наддніпрянщина як регіон з великим історичним досвідом тривалого суспільного проживання різних національностей, з великим рівнем міжетнічної толерантності характеризується усталеністю міжнаціональної узгодженості та етнополітичною стабільністю. Збереження цієї стабільності – одне з пріоритетних завдань.

Ми виходимо з того, що національний розвиток не може йти шляхом етнічної самоідеалізації й замкнутості від загальнокультурного контексту всього світового співтовариства, що сучасна культурно-інформаційна інтеграція більш виразно ставить етнічні спільноти перед необхідністю переосмислення свого майбутнього в сучасному прогресі.

Методологічним регулятивом вирішення розглядуваного питання може слугувати таке:

1)    принцип органічного розвитку як підстава для ставлення до фундаментального зсуву, що спостерігається в сучасному світі в духовній культурі, у творчій та духовно-практичній самосвідомості людини і суспільства;

2)    історія та буття нації, етносів і національно-етнічних утворень неможливо зрозуміти без урахування унікальних подій і станів, тому що сутність людських спільнот неможливо відділити від унікального досвіду переживання етносами своєї ідентичності, унікального досвіду сприйняття етнічного і національного буття.

Науковий результат, який очікується від роботи над даною проблемою, полягає у поглибленні й поширенні культурних зв’язків на теренах Нижньої Наддніпрянщини.

Наслідки полягають у розробці таких його складових, як-от:

-        нові шляхи вивчення фольклору і літератури народів Нижньої Наддніпрянщини (фольклор і літературна мова; фольклор: семіотика і когнітивний аналіз);

-        лексичний атлас Нижньої Наддніпрянщини;

-        методологічні засади антології мовного і культурного розвитку національного соціуму;

-        національні слова і культури у контексті соціокультурної динаміки суспільства;

-        когнітивний потенціал образотворчого мистецтва і музики;

-        лінгвоукраїністика та крос-культурні аспекти комунікації;

-        чинники інтенсифікації/гальмування процесу утвердження національної свідомості громадян Нижньої Наддніпрянщини;

-        державна мова і духовно-культурна консолідація народів Нижньої Наддніпрянщини й гармонізація міжетнічних відносин;

-        підготовка сучасних підручників і посібників для студентів, вчителів і учнів.