Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Альянс наук: ученый – ученому» (27-28 марта 2014 года)

Д. філос. н. Гапон Н. П. * , Худзіцка-Чупала А. ** ,

Бортер С., Люпіна-Вегенер А. ***

* Львівський національний університет імені І. Франка, Україна;

** Сілезький університет в Катовіцах , Польща;

*** Вища школа інженерії та менеджменту кантону Во , Швейцарія

ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ЧЕСНОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ:

КРОС-КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ

 

Позитивне ставлення до списування, ймовірно, широко поширене серед українських студентів. Сучасні дослідники вбачають поширеність академічної нечесності через недостатню розвиненість громадянського суспільства й недоліки демократії. Труднощі становлення демократії в Україні є очевидними – невиконані обіцянки щодо необхідних реформ, слабка правова система, скандали з підробленими дипломами державних службовців і чиновників. В такому соціокультурному контексті, студенти демонструють низьку чутливість до списування, його осуду. Місцеві та регіональні представники освіти недостатньо ефективно вирішують проблему списування як академічного проступку. Лише формальні заходи контролю: комп’ютерна програма анти-плагіат, відеоспостереження під час тестувань (іспитів), металошукачі тощо не можуть вирішити цю проблему.

Проблема академічної нечесності (списування та плагіатування ) у вищих навчальних закладах розглядалася українськими науковцями ( Ю. Ю. Калиновський, О. С. Цокур , О. С. Цокур та ін.) останнього десятиріччя у більш ширшому контексті аксіологічних засад формування наукового знання . Автори виокремлює академічну чесність як чинник правового виховання студентської молоді, формування правової самосвідомості . Дослідження також зачіпають проблему академічної чесності як необхідну умову темпів освітніх євроінтеграційних прагнень українських університетів. Науковці застерігають, що академічні проступки студентів під час навчання ризикують згодом ви явитись у їхній професійній діяльності, що загрожує особистій кар’єрі й репутації організації. Дослідження цієї проблеми в Центральній та Східній Європі як і раніше залишається недостатнім, обмежується кількома публікаціями .

Наше емпіричне дослідження було проведене Україні, Польщі, Швейцарії у 2012 році. Опитувались 870 випадково обраних студентів 3–5 курсів університету, стаціонарної форми навчання. Вік досліджуваних 20–26 років. Досліджувалися студенти, підготовка яких здійснюється в вищій школі за такими галузями знань: гуманітарні, соціально-політичні науки природничі науки, економіка та підприємництво, менеджмент та адміністрування, право, медицина. Щоб дослідити ставлення студентів до списування та їхні суб’єктивні соціальні норми ми використали субшкали «шкали академічної нечесності» Ф. Аллейна і К. Філліпса у французькій, українській та польській адаптованих версіях.

Отримані результати засвідчують, що польські та українські студенти оцінюють списування більш позитивно, ніж швейцарські. Вони частіше погоджуються з думкою, що списувати – це добре, розумно, корисно, результативно, вигідно. Результати, що стосуються суб’єктивних соціальних норм показують, що найвище схвалення списування спостерігається в українських та польських студентів. Натомість швейцарські студенти висловили більш негативне ставлення. Так, польські та українські студенти вважають, що списування в університетах не буде негативно сприйняте значущим оточенням – одногрупниками, друзями. Цей висновок для дослідників був найменш очікуваним. Адже помітним є зростання інституційних відмінностей між Польщею та Україною. Прийняття списування польськими студентами та лояльних до нього соціокультурних норм засвідчують збереження старих постсоціалістичних атитюдів. Чимала кількість польських студентів досі не мають достатньої етичної обізнаності, і високу лояльність щодо списування. З іншого боку, у швейцарських студентів, ставлення до вияву академічної нечесності є різним, і соціальні норми також є відмінними. У студентів соціальне схвалення списування значно нижче, незважаючи на те, що швейцарські студенти є найменш релігійними серед інших досліджуваних.

На нашу думку, освітні системи в таких країнах, як Україна та Польща мають посилити забезпечення особистісно-центрованого педагогічного підходу в навчальному процесі. Необхідно турбуватися поліпшенням організаційних, психолого-педагогічних обставин гармонійних взаємин викладачів і студентів. Педагоги, крім зусиль, скерованих на формування самостійного мислення, власної думки у студентів, повинні також передбачати конкретні заходи з послаблення академічної нечесності студентів – списування, підказування, плагіатування . Менеджери різних рівнів освіти в Україні можуть вимагати істотних змін в існуючих соціальних нормах, впроваджуючи нові. Університетські організації студентського самоврядування можуть проводити значну роботу серед молоді з послаблення лояльного ставлення до списування серед студентів. Ми переконані, що просування високих етичних стандартів в університетах і школах не лише ілюструє турботу про студентів, а й демонструє прихильність викладачів до формування майбутніх професіоналів з етичною поведінкою. Міжкультурні порівняння України, Польщі й Швейцарії мають тільки дослідницький характер. Наступним кроком нашого крос – культурного дослідження проблеми академічного обману, буде порівняти реакції викладачів на списування та реакції студентів на реагування викладачів.

Тут зауваженим буде вплив особливостей викладання та вплив курсів етики на ставлення до списування у студентів. Ми припускаємо, що майбутні дослідження повинні продовжити вивчення деяких окремих змінних, які впливають на етичну поведінку, зокрема індивідуальної моральної філософії і чутливості до справедливості. Необхідність висновки можуть бути корисними з погляду на Результати дослідження можуть посилити увагу до формування ціннісного ставлення студентів до здобування знань, що обумовить якісні зміни в освіті України, орієнтованої на Болонський процес. Результати мають перспективу у справі посилення академічної єдності й сприятимуть вирішенню актуальної проблеми міжнародної академічної етики.