Д. е. н. Іляш О. І.
Львівська комерційна академія, Україна
Першочергові завдання СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
Інтеграція України до європейського економічного простору окрім значних переваг для соціально-економічного розвитку нашої країни може призвести до таких ризиків: негативного впливу на ринок праці, через припинення діяльності недостатньо ефективних та конкурентоспроможних вітчизняних підприємств; збільшення міграційних потоків за кордон (особливо це стосується їх нелегального складника); сповільнення розвитку інтелектуального та людського потенціалу; посилення торгівлі людьми та контрабанди мігрантів; зростання соціальної напруги в суспільстві, конфліктів на расовій, національній, релігійній основі і, як наслідок – посилення загроз соціальній безпеці регіонів України.
Проведений аналіз соціального розвитку Львівської області підтверджує, що масштаби інтеграційних процесів в регіоні та ризики соціальної сфери, пов’язані з цим є значними. Разом з тим, позитивними тенденціями соціального розвитку регіону залишалися [1; 2]:
- зменшення у січні–вересні 2013 р. кількості померлих у порівнянні з січнем-вереснем 2012 р. (на 0,1 %); збільшення кількості живонароджених дітей на 100 випадків смертей (на 3,2 %);
- вирішення проблем укомплектування вакансій на ринку праці та зростання кількості працевлаштованих незайнятих громадян (у січні–вересні 2013 р. працевлаштовано на 17,7 % більше усіх працевлаштованих за аналогічний період 2012 р.; кількість вакансій збільшилася на 6,9 % у порівнянні з відповідним періодом 2012 р.; серед зареєстрованих безробітних, працевлаштовано 39,0 % жінок та 33,0 % – молодь у віці до 35 років); збільшення частки оплачуваних вакансій ( питома вага вакансій із заробітною платою вище мінімальної збільшилась на 9,0 в. п. та склала 89,9 % від загальної кількості вакансій, заявлених роботодавцями ;
- зменшення чисельності безробітних (на 4,2 %), зниження рівня безробіття за методологією МОП (на 0,3 в. п.), зниження тривалості зареєстрованого безробіття (на 15,4 %) офіційного статусу безробітних на кінець вересня 2013 р. набули на 17,8 % громадян менше, ніж на відповідну дату попереднього року; зниження рівня зареєстрованого безробіття (рівень безробіття у порівнянні з січнем-вереснем 2012 р. знизився на 0,2 в. п. і склав 1,4 % від чисельності населення працездатного віку, зокрема для міського населення рівень безробіття становив 1,4 %;
- підвищення середньомісячної заробітної плати у порівнянні з січнем–вереснем 2012 р.: номінальної – на 8,5 %, реальної – на 9,8 % (відносно серпня 2013 р. заробітна плата збільшилась на 1,0 %); заборгованість з виплати заробітної плати станом на 1 жовтня 2013 р. зменшилася на 18,3 %; перевищення у 2,5 раза рівня середньомісячної заробітної плати у порівнянні з державними соціальними стандартами;
- зниження з агальної інтенсивності міграції населення порівняно із січнем–вереснем 2012 р. (у міграційних процесах області взяли участь на 3,0 % мігрантів менше ).
Попри низку позитивних аспектів негативними тенденціями і характеристиками соціального розвитку регіону залишаються [1; 2]:
1. Погіршення демографічної ситуації в області ( протягом січня–вересня 2013 р. кількість населення зменшилася на 1,9 тис. осіб в результаті природного (1,6 тис. осіб) та міграційного (0,3 тис. осіб) скорочення, смертність переважала над народжуваністю (на 7,8 %); показник народжуваності знизився у порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. на 2,8 % і склав 8,6 ‰).
2. Збереження низьких темпів зменшення заборгованості з заробітної плати на економічно активних підприємствах (незважаючи на зменшення загальної суми боргу з виплати заробітної плати у січні–вересні 2013 р. (на 16,1 %), із загальної суми заборгованості 65,1 % припало на економічно активні підприємства; за видами економічної діяльності найбільша частка невиплаченої заробітної плати була на підприємствах професійної, наукової та технічної діяльності (47,4 %), промисловості (19,6 %), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (10,8 %) ; заробітна плата не була вчасно виплачена 5,6 тис. осіб; середній розмір боргу в розрахунку на одного працівника становив 4832 грн, що на 17,8 % більше, ніж у аналогічному періоді 2012 р. та що удвічі перевищує середню заробітну плату у вересні 2013 р. ).
3. Негативні тенденції збільшення розриву у заробітній платі найманих працівників в окремих видах діяльності (заробітна плата працівників підприємств тимчасового розміщування й організації харчування, діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, організацій, що здійснюють операції з нерухомим майном, торгівлі, будівництва, сільського, лісового та рибного господарства, професійної, наукової та технічної діяльності на 3–42 % менша від загальнообласного рівня), наслідком чого стало зниження у січні–вересні 2013 р. кількості штатних працівників на 2 % ;
4. Погіршення укомплектованості вакансій регіонального ринку праці (незважаючи на збільшення на 6,5 % кількості вакансій, зареєстрованих з початку року, в середньому в області на 1 вакансію претендувало 6 осіб з числа зареєстрованих безробітних (в Україні – 5);
5. Загострення проблем збільшення вимушеної неповної зайнятості громадян (у січні–вересні 2013 р. кількість працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості, збільшилася на 0,7 в. п., і склала 1,7 % до середньооблікової чисельності працівників, що находились у відпустках без збереження заробітної плати та 9,3 % працівників були переведені з економічних причин на неповний робочий день, що, відповідно, на 0,2 та 0,5 в.п. більше аналогічного періоду 2012 р.).
6 . Зниження темпів зовнішньої міграції населення регіону (протягом січня–вересня 2013р. відносно відповідного періоду минулого року зменшилась кількість прибулих в область на 598 осіб і збільшилась кількість вибулих з області на 38 осіб).
Варто зауважити, що ключовими проблемами, що стримували розвиток регіону соціального розвитку в євроінтеграційних процесах залишалися:
- демографічні зміни у регіоні, що супроводжувалися зростанням смертності осіб у продуктивному віці, скороченням середньої тривалості життя, зменшенням природного приросту, ззростанням загальної захворюваності населення, обумовлені недостатнім рівнем розвитку галузі охорони здоров’я та недофінансуванням соціальних програм, недостатньою кількістю медичних центрів, забезпечених сучасною технікою тощо;
- природна консервативність та низька пріоритетність фінансування програм розвитку освітньої та наукової сфер регіону, які посилили ізоляцію науковців від провідних джерел науково-технічної інформації, знизили ефективність взаємодії та співробітництва вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ із суб’єктами підприємництва, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- відсутність чіткого механізму організаційного та фінансового забезпечення підвищення рівня конкурентоспроможності громадян на ринку праці, відносно низький рівень ефективності реалізації програм зайнятості і контроль за цільовим використанням страхових коштів на регіональному рівні, що свідчило про відсутність оптимізації роботи Державної служби зайнятості та достатності бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- зниження рівня стимулювання підприємницької діяльності в регіоні, зменшення кількості створених робочих місць в секторі малого та середнього бізнесу, нецільове призначення надходжень від податку на доходи фізичних осіб з нових робочих місць, які залишалися в бюджетах сіл, селищ та міст районного значення.
Зважаючи на викладене вище вважаємо, що першочерговими завданнями соціальної політики Львівської області на 2014 рік у разі підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом повинні стати:
1. Узгодження діяльності Міністерства соціальної політики України, регіонального та місцевих управлінь соціального захисту населення, центрів зайнятості, організацій працівників та роботодавців з метою прийняття та подальшої реалізації заходів нових програмних документів, спрямованих на реалізацію альтернативних форм зайнятості і працевлаштування громадян, розвиток інфраструктури ринку праці та соціальної сфери, зростання соціальної відповідальності підприємств, легалізації зайнятості та заробітної плати; запровадження систематичного моніторингу у цій сфері.
2. Реалізація заходів (переважно з застосуванням засад державно-приватного партнерства), спрямованих на зростання рівня соціально-економічного розвитку та якості життя населення у сільських поселеннях та на периферійних територіях. Цільовими орієнтирами політики у цьому напрямі мають стати створення територій, комфортних для проживання сільського населення, розбудова житлово-комунальної, комунікаційної та соціальної інфраструктури, покращення рівня забезпеченості населення об’єктами торгівлі і споживчих послуг, розвиток мережі інституцій соціальної підтримки і допомоги, створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього підприємництва, покращення транспортної доступності, забезпечення сталого розвитку та підвищення рівня енергетичної незалежності сільських поселень та віддалених територій.
3. Реалізація політичного механізму державного управління розвитком сімейної медицини на регіональному рівні, що сприятиме: збільшенню охоплення населення сімейною медициною до 70 %; підвищенню якості та ефективності первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини; поліпшенню превентивної медичної допомоги мешканцям територіальних громад за рахунок збільшення показника звернень населення з профілактичною метою до 40 %; зниженню смертності працездатного населення на дільницях сімейних лікарів від неінфекційних хвороб до 305,0 на 100 тис. працездатного населення.
4. Координація заходів Програми розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016 роки із діяльністю обласних та районних програм (Програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку на 2011–2015 роки, Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області, Програми енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на 2010–2015 роки, Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 роки). Цільовими орієнтирами координаційної політики у цьому напрямі мають стати інтеграція окремих проектів програми з іншими обласними соціальними програмами та запровадження конкурсних засад фінансування програм за напрямами, які актуалізовані місцевими громадами [3].
5. Посилення контролю за впровадженням нового Державного стандарту початкової загальної освіти та нових навчальних програм для початкової школи (обов’язкове вивчення іноземної мови з 1-ого класу, активізація екологічної та інформаційно-комунікаційної освіти) та створення єдиного освітнього простору в межах адміністративно-територіальних одиниць та належних умов для забезпечення навчально-виховного процесу, реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання.
6. Забезпечення скоординованої діяльності органів виконавчої влади, навчальних закладів і громадських організацій щодо розвитку обдарованої молоді та впровадження соціально значимих проектів з метою активного залучення до розвитку потенціалу Львівської області молодих учених та обдарованої студентської молоді спільними зусиллями департаменту з питань ОНСМ ЛОДА та вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації області.
7. Активізація діяльності регіональних органів влади з розробки програм соціального захисту малозабезпечених категорій громадян для збільшення обсягів охопленості послугами відпочинку і оздоровлення дітей та молоді, підвищення рівня адресності соціальної допомоги.
Список використаних джерел:
1. Демографічна ситуація у Львівській області у січні – вересні 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/press/2013/r111113_139.pdf
2. Cоціально-економічне становище міста Львова у січні – жовтні 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/99/2013/PP_Lv _1013.pdf
3. Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www . loda.gov.ua/wp-content/uploads/2012/09/Strategija-0701-23-zatw.doc