«Актуальные вопросы модернизации национальной экономики Украины - 2014»

Науковий керівник: Ушкальов В. В., к. е. н,

доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту

Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця

 

Полюшкіна Д. А.

Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

В умовах ринкової конкуренції актуальність відбору персоналу та подальша їх адаптація стали одним з найголовніших чинників, що визначають в майбутньому успішність розвитку та економічне становище підприємства. Питання, пов’язані з процесами адаптації персоналу та організації ефективного впливу на підвищення продуктивності праці новачків розглядалися в працях: Н. О. Володіної [1],   А. Я. Кибанова [2], І. В. Липсиц [3], І. Ю. Плешина [4] та інших. Але незважаючи на це, структура та завдання адаптаційного процесу висвітлені в них лише фрагментарно.

Метою статті є визначення ключових елементів структури та завдань адаптації персоналу, та на цій основі – уточнення визначення процесу адаптації.

Кожна людина, яка приходить в нову організацію чи вперше працевлаштовується, автоматично залучається до системи внутрішньо-організацій-них відносин. Це процес оптимізації структури діяльності працівника в умовах нових вимог, що висуваються організацією та робочою ситуацією.

У процесі їх взаємодії відбувається процес адаптації, організація якої повинна мати системний характер та наукову обґрунтованість. У найзагальнішому вигляді адаптація-процес пристосування працівника до умов зовнішнього і внутрішнього середовища [1]. Це нелінійний та багатовекторний процес, що супроводжується змінами в різних сферах функціонування працівника (табл. 1).

Узагальнюючи існуючі елементи структури адаптації, слід зазначити, що це складний процес поступового пристосування робітника та організації один до одного, який має на меті не лише успішне оволодіння працівником новою посадою, пристосування до колективу, виробничої діяльності та нових умов праці, а й системні зміни у сприйнятті та свідомості працівника.

 

Таблиця 1. Структурні елементи процесу адаптації персоналу

Автор

Поняття «адаптація персоналу»

Аналіз визначення

Т. Ю. Базаров Б. Л. Єрьомін [5]

зміна знайомства співробітника з діяльністю та організацією і зміна власної поведінки відповідно до вимог середовища

Модифікація поведінки як цільова орієнтація організації в процесі адаптації працівника

І. В. Ліпсиц [3]

сукупність психологічних механізмів, які виражаються в успішності професійної діяльності, задоволення від роботи, оптимальних психологічних та фізіологічних витрат.

Психофізіологічні процеси як прояв перебігу процесу адаптації

А. Я. Кибанов [2]

 

 

взаємне пристосування працівника й організації, що ґрунтується на поступовому включенні працівника в процес виробництва в нових для нього професійних, психофізіологічних, соціально-психологічних, організаційно-адміністративних, економічних, санітарно-гігієнічних та побутових умовах праці і відпочинку.

Окреслено різні аспекти поняття   «адаптація персоналу», але не визначено кінцевої мети цього процесу

І. Ю. Плешин [4]

 

процес пізнання основ влади, процес осягнення доктрин, прийнятих в організації, процес навчання, усвідомлення того, що є важливим для конкретної організації та її підрозділів

Влада та ситуативні змінні як чинники, що обумовлюють результат адаптації

Е. Штейн [6]

процес пізнання гілок влади, процес досягнення доктрин, прийнятих в організації, процес навчання, усвідомлення того, що є важливим у цій організації або її підрозділах

Засвоєння цінностей, правил, що досягається шляхом навчання

В. М. Шубкін [6]

 

об’єктивна, необхідна умова інтеграції особи в новому соціально-економічному оточенні, новому середовищі.

Ефективність взаємодії як ключове завдання та критерій оцінки адаптації

 

Отже, основною метою адаптації персоналу підприємства є – досягнення новачком необхідного рівня продуктивності праці за більш короткий термін, що зменшить матеріальні витрати з боку підприємства на нього та оптимізує його взаємодію з колегами. Більш детально завдання, які повинен вирішувати адаптаційний механізм розглянуті на рис. 1.

При наявності на підприємстві ефективно функціонуючого механізму адаптації персоналу, що вирішує зазначені завдання, у працівника формується об’єктивна оцінка ситуації в організації та усуваються чинники, що суб’єктивно сприймаються ним як несприятливі.

 

Рис. 1. Завдання адаптації персоналу

(Джерело: [1; 2])

 

Таким чином, у результаті дослідження було проведено порівняльну характеристику поняття «адаптація персоналу» та запропоновано авторське визначення, що, на відміну від існуючих, комплексно   відображає багатогранність цього процесу і системність його організації. З урахуванням цього визначено завдання адаптації, які повинен вирішувати механізм адаптації персоналу на підприємстві.

 

Список використаних джерел:

1.              Володина Н. А. Участники адаптационного процесса: их роли и задачи   / Н. А. Володина // Справочник кадровика. –   2012. – № 8. – С. 115 – 117.

2.              Кибанов А. Я. Управление персоналом организации: отбор и оценка при найме, аттестация: учеб. пособ. для студентов вузов / А. Я. Кибанов, И. Б. Дуракова; 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экзамен, 2005. – 416 с.

3.              Липсиц И. В. Экономика: учебник / И. В. Липсиц; 5-е изд. – М.: Омега-Л, 2010. – 375 с.

4.              Плешин И. Ю. Управление персоналом / И. Ю. Плешин. – М.: Прогресс, 2007. – 485 с.

5.              Управление персоналом: учебник для вузов / под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремина; 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 560 с.

6.              Шубкин В. Н. Социология и общество: научное познание и этика науки / В. Н. Шубкин. – М.: ЦСПиМ, 2010. – 424 с.