Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Актуальные вопросы модернизации национальной экономики Украины - 2014»

К. е. н. Князевич А. О.

Рівненський державний гуманітарний університет,   Україна

Інноваційна інфраструктура в економіці знань

 

Світова економіка являє собою сукупність національних економік різних країн, які, завдяки глобалізації ринків, пов’язані між собою системою міжнародного поділу праці, виробничими, торговельними, фінансовими та науково-технічними зв’язками. В інноваційній діяльності поряд з матеріальними факторами виробництва все більш суттєва роль надається знанням. Знання, як нематеріальні ресурси, у поєднанні з матеріальними виступають найбільш продуктивно діючим фактором, джерелом і рушійною силою економіки постіндустріального суспільства. Становлення економіки знань і збільшення ролі використання невиробничих ресурсів вимагає подальшого дослідження виникаючих при цьому особливостей функціонування інноваційної інфраструктури країни, коли домінуючими виробничими ресурсами стають науково-технічна інформація і нові знання.

Постіндустріальне суспільство означає появу нових осьових структур і нових осьових принципів: перехід від товаровиробничого суспільства до інформаційного суспільства, або суспільства знань [2].

Становлення економіки знань у розвинених країнах Заходу у 90-ті роки XX ст. привернуло увагу дослідників до категорії інтелектуального капіталу як однієї зі системоутворюючих категорій, породжених новим постіндустріальним суспільством. Загальновизнано, що інтелектуальна, науково озброєна праця, яка ґрунтується на знаннях, творчі здібності працівників, їх професійна кваліфікація, права на дизайн, торговельні знаки, патенти, структура управління та інформаційні технології стають першоосновою та рушійною силою виробництва, стратегічними факторами економічного розвитку національних економік в інформаційну епоху [1].

Стратегія переходу до економіки заснованої на знаннях для кожної країни визначається особливостями її історичного розвитку, сучасним станом економічного, соціального та політичного середовища. Доктрина економіки знань визначає імператив концепції подальшого інноваційного розвитку національної економіки України. ЇЇ складовими елементами є [4] :

1) доступна, якісна і безперервна освіта населення на основі нових наукових знань, використання інформаційних технологій, мережі Інтернет;

2) економічні стимули та інституційний режим, що заохочують до ефективного використання національних і глобальних знань у процесі інноваційної трансформації усіх секторів економіки;

3) національна інноваційна система, що об’єднує в єдиний комплекс економіку, наукові, академічні та дослідницькі центри і створює ланцюг «наука – освіта – технологія – інновація – виробництво»;

4) ефективно діюча інфраструктура, з’єднує елементи інноваційної системи між собою та із зовнішнім середовищем;

5) держава, як ініціатор та координатор процесів розбудови економіки на основі нових знань, а також розробник і реалізатор пріоритетних напрямів інноваційного розвитку.

Становлення і розвиток економіки нового типу неможливі без відповідної інфраструктурної підтримки. В Україні інноваційна інфраструктура, як розгалужена мережа сприяння інноваційній діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях, тільки формується, і потребує значних капіталовкладень. Результуючими показниками виконання Державної цільової економічної програми «Створення інноваційної інфраструктури в Україні» станом на кінець 2013 року [3] є: 24 центри інновацій та трансферу технологій; 108 наукових, навчальних центрів; 34 навчальних науково-виробничих комплексів; 1 інвестиційний (інноваційний) венчурний фонд; 6 небанківських фінансово-кредитних установ; 27 науково-впроваджувальних підприємств; 7 консультаційних центрів з питань інноваційної діяльності; 10 інноваційно-технологічних (інноваційних) кластерів; 22 інноваційні центри; 23 інноваційні бізнес-інкубатори; 38 центрів комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності; 17 підприємств системи НТІ; 1 індустріальний парк; 8 національних контактних пунктів Сьомої рамкової програми ЄС з досліджень та технологічного розвитку; 9 наукових парків; 27 регіональних центрів з інвестицій та розвитку; 7 громадських організацій з питань інноваційної діяльності; 61 іншу інноваційну структуру; 12 технологічних парків [5]. Більшість результатів наукових досліджень та офіційна статистика у сфері інноваційної діяльності оперують даними щодо кількості створених об’єктів інноваційної інфраструктури, в той час як результати їх діяльності, тобто ефективність (прибутковість, рентабельність) таких організаційно-правових об’єднань залишається поза увагою дослідників. Кількісний склад оціночних критеріїв суб’єктів інноваційної інфраструктури більше свідчить не про якість, а тільки про певний рівень активності вітчизняного середовища господарювання.

Таким чином, в економіці знань виробничі пріоритети переходять від переважного прагнення виробників на збільшення обсягів виготовлення традиційної продукції до поширеного використання новітніх наукових ідей, науково-технічних пропозицій для постійного вдосконалення і реалізації випуску інноваційних товарів і послуг, які краще задовольняють потреби споживачів. Розвинена інноваційна інфраструктура виступає у якості одного з головних чинників, що забезпечує становлення економіки знань, а як наслідок тісну інтеграцію діючих суб’єктів національної інноваційної системи «наука – освіта – технологія – інновація – виробництво».

 

Список використаних джерел:

1.              Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність / В. Д. Базилевич . – К.: Знання, 2006. – 431 с.

2.              Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество . Опыт социального прогнозирования : пер. с англ. / Д. Белл ; п од ред. В. Л. Иноземцева . – М., 2001. – 578 с.

3.              Про затвердження Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009–2013 роки»: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р. – № 447. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/447-2008-п

4.              Семиноженко В. П. Доктрина економіки знань: проект [Електронний ресурс] / В. П. Семиноженко . – Режим доступу: http ://www.semynozhenko.net/ufv/files/ec_znan.doc‎

5.              Семиноженко В. П. У 2014 році Уряд продовжить політику формування інноваційної інфраструктури [Електронний ресурс] / В. П. Семиноженко . – Режим доступу: http://www.semynozhenko.net/documents/3002/