Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Актуальные вопросы модернизации национальной экономики Украины - 2014»

К. ф.-м. н. Крайчук О. В.

Рівненський державний гуманітарний університет,   Україна

Циклічність інноваційного розвитку економіки в   епоху   глобалізації

 

Німецький економіст К. Маркс, вивчаючи причини виникнення економічних криз у капіталістичному суспільстві, вперше визначив, що макроекономічний розвиток має циклічний характер, тобто кризи виникають через певний проміжок часу. Головною причиною виникнення кризових явищ, на його думку, стає надвиробництво товарів, які не знаходять споживача на ринку збуту в зв’язку з обмеженнями платоспроможності населення. Таке надвиробництво в капіталістичній економіці викликає перенасичення капіталу і має періодичний характер виникнення та розвитку.

К. Маркс і частина його послідовників, у тому числі А. Гельфанд , Я. ван Гельдерен , С. де Вольф, М. І. Туган-Барановський вважали причинами циклічності економічного розвитку зовнішні фактори, такі як війни, революції, впровадження кардинально нової техніки і технології, поява нових ринків збуту, збільшення запасів золота. Ці фактори стають перешкодами на шляху безперервного розвитку виробництва.

Вивчалось також і питання про тривалість економічних циклів. К. Маркс пов’язував тривалість кожного циклу розвитку економіки із середнім терміном життя основного капіталу, вкладеного в засоби виробництва, на той час даний термін складав 10–13 років. Російський вчений М. Кондратьев обґрунтував поділ економічного розвитку на окремі цикли різної тривалості: короткі цикли тривалістю 3–3,5 років, середні – 7–11 років та довгі – 48–55 років.

За М. Кондратьєвим , довготривалі коливання економічної кон’юнктури мають хвильовий характер і початок підйому хвилі співпадає з впровадженням значних інноваційних змін у техніці та технології. Тобто науково-технічні новації стають причиною виникнення довгої хвилі. За його висновками перша хвиля виникла наприкінці ХІХ століття, коли з’явилися винаходи у виробництві заліза, виплавлені чавуну та механізації текстильної промисловості. Друга розпочалася з винахідництва парової машини, з широкого використання енергії пари у залізничному транспорті, морському пароплавстві, машинобудуванні, виробництві та обробці сталі. Третя пов’язана з винаходом двигуна внутрішнього згорання та якісним зрушенням у галузях енергетики і хімії.

Подальша трансформація хвильової теорії економічного розвитку пов’язана з роботами австрійського економіста Й. А.  Шумпетера [3]. Він пов’язував виникнення довгих хвиль з часом впровадження докорінних інноваційних змін в окремих галузях економіки. Вважав, що концентрація важливих кардинально-революційних науково-технічних новацій викликає появу сукупності взаємопов’язаних з ними новацій похідного характеру, які стають впровадженими у виробництво інноваціями і дають імпульс виникнення нової, довгої хвилі економічного розвитку. Проаналізувавши теорію економічного розвитку він визначив, що нововведення, які збуджують черговий хвилеподібний економічний підйом, виникають нерівномірно і охоплюють певний період часу [4].

Розвиваючи гіпотезу М. Кондратьєва про хвильовий характер довготривалих коливань і техніко-технологічних причин, що їх обумовлюють Й. А. Шумпетер розробив класифікацію і визначив орієнтовний період часу початку і кінця кожної хвилі. Перша хвиля орієнтовано охоплює період з 1785 – 1790 по 1840 – 1845 роки. Так як і М. Кондратьєв , імпульсом першої хвилі Й. А. Шумпетер вважав початок механізації в текстильній промисловості. Друга хвиля, з 1840 – 1845 по 1890 – 1900 роки, пов’язана з винаходом парового двигуна та розвитком залізничного транспорту. Третя, з 1890 – 1900 по 1940 – 1950, обумовлена глобальною електрифікацією, винаходом двигуна внутрішнього згорання та розвитком металургії. Четверта, з 1940 – 1950 по 1990 рік, виникла завдяки бурхливому розвитку органічної хімії і нафтопереробної промисловості. Сучасні науковці [2] визначають існування п’ятої і прогнозують шосту хвилю. П’ята хвиля охоплює період з 1990 по 2020 роки і пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки, мікроелектроніки та інформаційних технологій, у тому числі мережі Інтернет. Шоста може бути обумовлена прогнозованими винаходами в галузях біо- та нанотехнологій .

Згідно з висновками Й. А.  Шумпетера , кожна нова хвиля починається з кардинального інноваційного винаходу, який викликає ланцюгову реакцію в більшості галузей національної економіки і спрямовує суспільство до можливості винаходу ще більш високої, тонкої, досконалої технології, яка суттєво підвищує і розкриває нові обрії економічного розвитку суспільства.

Дослідження М. І. Туган-Барановського , М. Д.  Кондратьєва та Й. А. Шумпетера показали, що інновації є головним фактором виникнення хвильових коливань у всіх сферах економічного життя. Хвильовий характер економічного розвитку визначається нерівномірними темпами науково-технічного прогресу, який залежить від часу появи найбільш вагомих інновацій. Такі кардинальні інновації розростаються в похідні інновації другого порядку (дифузія інновацій) і зумовлюють нову хвилю економічного розвитку суспільства.

Розглядаючи темпи економічного зростання за останні 300 років, більшість дослідників відмічають ефект прискорення інноваційних хвиль. Цикл першої хвилі тривав біля 60 років, другої – 55, третьої – 50, четвертої – 40 років, тобто довжина сучасної, п’ятої хвилі прогнозовано повинна становити 30 років, що підтверджує висновки про глобальне прискорення науково-технічного прогресу. Отже, в епоху загального прискорення науково-технічного прогресу, глобалізації економіки та інтернаціоналізації ринку, інноваційна діяльність та інноваційний потенціал підприємств, галузей і держав стає вирішальним чинником їх економічного розвитку.

 

Список використаних джерел:

1.              Князевич А. О. Механізми управління інноваційним розвитком: моногр афія / А. О. Князевич , О. В. Крайчук . – Рівне: РДГУ, 2011. – 133 с.

2.              Цигилик І. І. Економіка і організація інноваційної діяльності: навч . посіб . / І. І. Цигилик , С. О. Кропельницька , О. І. Мозоль, І. Г. Ткачук. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.

3.              Шумпетер Й. А. Теория экономического развития . Капитализм , социализм и демократия ; пред . В. С. Автономова / Й. А. Шумпетер . – М.: ЭКСМО, 2007. – 864 с.

4.              Kleinknecht A. Innovation patterns in crisis and prosperity : Schumpeter’s long cycle reconsidered / A. Kleinknecht . – Hong Kong , 1987.