Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Актуальные вопросы модернизации национальной экономики Украины - 2014»

Плисюк Т. Г.

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

Венчурна діяльність як необхідний атрибут

модернізації економіки

 

Внаслідок непослідовності у проведенні та низької ефективності державної науково-технічної та інноваційної політики спостерігається тенденція подальшого відставання України від розвинутих країн світу у технологічному розвитку. 

Одним із важливих напрямків підвищення техніко-економічних показників, посилення інтенсивного розвитку та зростання ефективності виробництва є модернізація, що являє собою процес удосконалення існуючих систем, методів, процедур та технологій для підвищення їх ефективності та надійності. В сучасних умовах невід’ємним елементом модернізації економіки є інноваційний розвиток, який можна охарактеризувати як процес структурного вдосконалення національної економіки на основі практичного використання нових знань. Творча складова чинника розвитку матеріального виробництва перетворюється в його обов’язкову умову, тобто важливим активом економіки стають інтелект, інформація, знання.

Суб’єктами генерації та розповсюдження знань виступають взаємодіючі між собою підприємства та організації, які виконують фундаментальні дослідження та прикладні розробки. Інноваційні підприємства використовують розробки й інших фірм чи інститутів, адаптуючи їх для своїх цілей, що також вважається інновацією. Фірми часто відслідковують ідеї та технічну інформацію за зовнішніми інформаційними джерелами і в подальшому надають їм інноваційного розвитку або самостійно, або в кооперації. Відомо безліч форм організації інноваційних процесів на певній території – від бізнес-інкубаторів до технологічних парків, технолополісів , технологічних зон і т. д., сукупність яких є дуже неоднорідною [4] .

В умовах сьогодення в Україні одним із завдань модернізації економіки є пошук нетрадиційних шляхів інвестування нових розробок. Одним із можливих напрямів вирішення цієї проблеми може бути розвиток венчурної індустрії.

Країни, які послідовно забезпечують безперервний та якісний трансферт наукових знань у нові технології та вироби, отримують значні переваги в забезпеченні стійких темпів економічного розвитку. У свою чергу, інноваційний розвиток передбачає залучення венчурного капіталу як необхідного атрибуту. Венчурний капітал за певних умов може стати ефективним джерелом фінансового забезпечення наукових розробок та перетворення їх на конкурентоспроможний продукт [5].

Венчурний бізнес − сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціа­лізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Отже, венчурне підприємництво − це ризикова діяльність, у процесі якої створюються і впроваджуються у виробництво нові товари, технології, послуги. Це поєднання двох видів підприємництва: фінансового та інноваційного. Відповідно до цього спеціалізовану діяльність щодо виробництва і просування на ринок нових товарів ведуть компанії і фонди венчурного капіталу та малі венчурні фірми [3].

Створення венчурних підприємств вигідне крупним компаніям, оскільки таким чином вони використовують підприємницький талант дрібних підприємств, їхню енергію і творчу ініціативу, частково перекладають на них ризик нововведень. Тому кожна п’ята новинка науки і техніки, успішно впроваджена великими компаніями розвинутих країн, запозичена у невеликих фірм і дає позитивний комерційний результат. Середній прибуток на венчурний капітал приблизно вдвічі перевищує величину середнього прибутку промислових компаній країни. За оцінкою міжнародної Організації економічного співробітництва і розвитку, на частку малих фірм у промислово розвинених країнах припадає 20−30 % усіх новацій, хоча частка малих підприємств у витратах на нововведення становить 4−5 % [2].

Таким чином,  венчурний бізнес  взаємно привабливий як для венчурних підприємців, які отримують додатковий капітал для розвитку та розширення компанії, так і для венчурних інвесторів, для яких при правильному виборі об’єкта інвестування кінцевий фінансовий результат істотно перевищує потенційний ризик. Високий ступінь ризиковості венчурних капіталовкладень в інноваційні проекти пов’язаний із невизначеністю результатів упровадження, особливо для радикальних інновацій, а також із невизначеністю, як наслідком мінливості ринкового середовища господарювання. Значною мірою зниження ризиків залежить від характеру та стану обраних цільових ринків, сегментів споживання, методів позиціонування товарів у ринковому просторі. Варто зазначити, що підходи до мінімізації ризиків венчурного фінансування, повинні враховувати економічні стратегії інноваційного розвитку економіки України [1] .

Невід’ємним учасником інноваційного розвитку є держава, яка на політичному та законодавчому рівні спрямовує та стимулює розвиток інноваційних процесів як у економічній сфері, так і у суспільстві в цілому. Держава повинна активно впливати на процеси інноваційних перетворень, взявши на себе організаційні, регулюючі та контролюючі функції, як це відбувається в інших країнах.

Отже, розвиток венчурної діяльності надасть можливість переходу економіки з індустріального шляху розвитку на інноваційний, стимулюючи співпрацю крупних виробничих структур із дрібними підприємствами, прискорене використання новітніх технологій в усіх галузях промисловості, та, що найголовніше, призупинить витік висококваліфікованих спеціалістів та вчених за кордон.

 

Список використаних джерел:

1.              Герасимчук В. Г. Управління ризиками в іноземному венчурному фінансуванні інноваційних проектів / В. Г Герасимчук, О. В. Школьна // Проблеми економіки та управління: Вісник національного університету «Львівська політехніка».– 2008. – № 628. – С. 424–429.

2.              Гой І. В. Підприємництво: навч . посіб . / І. В. Гой, Т. П. Смелянська . – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

3.              Ігнатенко Р. А. Венчурне інвестування в національній економіці: світові тенденції та українські перспективи / [ Р. А. Ігнатенко, В. Г. Кабанов , Д. О. Короткова, О. І.] // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – № 3.– С. 119–130.

4.              Осецький В. Л. Модернізація регіональної економіки на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку / В. Л. Осецький // Економика і управління. − 2011. – № 3.   − С. 85−88.

5.              Шевцов А. Розвиток венчурного підприємництва в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс] / А. Шевцов , Р. Боднарчук , О. Гриненко . – Режим доступу:   http://www.niss.gov.ua/Monitor/june2009/6.htm