Маторін Є. Б.

Донбаський державний педагогічний університет, Україна

ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ

 

Підвалиною формування професійної компетентності майбутнього менеджера освіти є розробка методичного комплексу дисциплін, зорієнтованих на менеджмент педагогічного навчального закладу і маркетинг освітніх послуг. Насамперед визначимо комплекс і сутність такого процесу вивчення навчальних дисциплін окресленого змісту. Основна функція методичного комплексу дисциплін забезпечення належного теоретичного рівня викладання, науковості, точності, доступності та простоти викладу інтегрованого навчального матеріалу з метою його успішного засвоєння майбутніми менеджерами освіти, стимулювання їхнього інтелектуального і творчого потенціалу, виховання й розвитку особистості фахівця.

Методологічні основи дослідження зумовлюють цілісне концептуальне бачення професійної підготовки майбутнього менеджера освіти, структурування і типологію навчальних дисциплін; усвідомлення системності й послідовності викладу матеріалу всіх навчальних курсів, які визначають педагогічні закони, принципи, норми й критерії, а також логіку наукового пізнання з урахуванням індивідуальних можливостей і запитів самих магістрантів. У психолого-педагогічному аспекті провідний процес формування гносеологічного компонента професійної компетентності – викладання – сприймаємо як спілкування й співробітництво, що передбачає оперативне налагодження контакту з аудиторією, прямого і зворотного зв’язку, мотивацію на успіх, шанобливе ставлення і демократичний стиль відношень викладача, постійний опір на педагогічну грамотність студентів.

Специфіку змісту навчальних дисциплін ОПП підготовки магістра зі спеціальності «Управління навчальним закладом» визначаємо підвалиною формування професійної компетентності (управлінської педагогічної культури, гносеологічного та функціонального компонентів) майбутніх менеджерів освіти. Причому, кожна дисципліна, формуючи той чи той із виокремлених нами складових компетентності, має широкі можливості здійснення міжпредметних зв’язків.

Управління навчальним закладом є особливим пріоритетним напрямком управлінської діяльності в системі освіти. Таку відповідальність покладено на керівника (директора) навчального закладу. Сучасні тенденції модернізації освіти вимагають оновлення управління навчальними закладами, а перед їхніми керівниками висунуто нові завдання, які потребують умінь аналізувати значний за обсягом фактичний матеріал, прогнозувати розвиток навчального закладу, приймати управлінські рішення, організовувати їх виконання, оцінювати результати навчально-виховної діяльності педагогів. За таких умов діяльність очільників навчальних закладів є значно ускладненою, оскільки вони вже не є пасивними виконавцями формальних інструкцій і вказівок [1].

Управління навчальним закладом постає як специфічна професійна діяльність, і фаховий рівень сучасного керівника навчального закладу визначає компетентність (знання, вміння, цінності, якості культури), яка уможливлює забезпечення ефективного управління.

Програма навчальної дисципліни «Керівник навчального закладу» призначена для вивчення курсу магістрами управлінської діяльності. Згідно з ОПП мета навчальної дисципліни – розширити та поглибити знання студентів з теорії управління навчальним закладом у сучасних умовах реформування освіти.

По закінченню вивчення навчальної дисципліни студенти мають знати: основні функції управління; науково-теоретичні основи процесу управління; форми та методи управління в освіті; сутність системного, ситуаційного, атрибутивного, поведінкового підходу в управлінні навчальними закладами різного типу; технології управління закладом з урахуванням особливостей його функціонування; мусять володіти поняттєвим апаратом щодо керівництва та управління навчальним закладом; формувати мету і завдання управління; володіти методикою аналізу, синтезу, планування, контролю, розробки технології управлінської діяльності навчальними закладами різних типів; формувати навички щодо прийняття управлінського рішення; аналізувати літературу з проблем управління та керівництва навчальним закладом.

Спеціальна підготовка керівників освітянської галузі має проходити в магістратурі педагогічних університетів, оскільки нині керівники навчальних закладів, працівники районних, міських, обласних управлінь освіти, здебільшого, не мають відповідної фахової підготовки управління, зазвичай, вони є висококваліфікованими фахівцями певних навчальних спеціальностей. Вирішення проблеми відповідності реального рівня гносеологічної компетентності керівників навчальних закладів, потрібному для ефективного управління, перебуває в компетенції управлінської професійної освіти.

Для теоретичного обґрунтування й усвідомлення магістрантами основ професійної компетентності керівника сучасної школи в навчальному курсі використовують загальну модель спеціаліста (або професіограму). Модель керівника школи – це його узагальнений професійний образ, вона має висвітлювати завдання, які вирішує директор у процесі своєї діяльності, зміст основних функцій управління та посадові вимоги до керівника. При створенні моделі важливо вимагати достатньої її повноти при мінімальній кількості якостей, що оцінюють. Професіограма це узагальнювальна схема, заснована на розробленій моделі, яка з точністю враховує якості ідеального керівника та дозволяє з достатньо високим рівнем достовірності оцінити якість кожного реального керівника (навіть і майбутнього) [2].

 

Список використаних джерел:

1.      Алексеев В. Директор школы – лидер и менеджер / В. Алексеев // Народное образование. – 2002. – № 10. – С. 138–144.

2.      Калініна Л. М. Професіограма українського директора школи / Л. М. Калініна // Директор школи (Шкільний світ). – 2001. – № 3. – С. 13–15.