УДК 636.08.003:636.087.63:636.934
К. с.-г. н. Шевчук Т. В.
Вінницький національний аграрний
університет, Україна
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ЕКОНОМІЇ КОРМІВ
М'ЯСНОЇ ГРУПИ У ГОДІВЛІ ТОВАРНОГО МОЛОДНЯКУ БЛАКИТНОГО ПЕСЦЯ
Україна є однією з найбагатших
на природні ресурси країною Світу. Серед них – хутрові звірі (лисиця,
норка, куниця, бобер
та інших) здавна були об’єктами народного промислу. Із збільшенням розораності угідь, розвитком промисловості та
урбаністичними тенденціями у зв'язку зі значним скороченням популяції диких
звірів полювання на
них стало більш
жорстко регламентуватися. При
цьому майже повністю була знищена дика норка, яка на сьогодні занесена у
Червону книгу України [4]. Крім того,
були початі, і
не без успіху,
спроби розведення хутрових
звірів у неволі. Вжиті
заходи дозволили скоротити і відновити популяції багатьох видів диких тварин.
Таким чином, звірівництво
виконує й природоохоронну роль [3].
Звірівництво, як галузь тваринництва,
була створена працею
людини. Основна продукція звірівництва – шкурки, які
одержують від вибракуваних дорослих тварин і молодняка,
а також м'ясо,
одержуване головним чином від нутрій.
Останнє є дієтичним
продуктом, володіє високими харчовими достоїнствами,
містить 20% білка,
7–10% жиру, 1%
мінеральних речовин; енергетична цінність його становить 200–210 ккал на 100 грамів [5].
При забої звірів отримують значну
кількість тушок. Якщо
господарство благополучно по
захворюваннях, тушки можуть
бути згодовані звірам,
наміченим для забою. Тушки мають бути випотрошені
не пізніше ніж через 2 години після
забою, з тим щоб
мікрофлора кишечника не встигла проникнути в
інші тканини. Ці відходи згодовують тільки у
вареному вигляді [7].
В середньому маса тушки песця становить – 4,8–5,2 кг, лисиці – 4,5–5,3
кг. За повідомленням Є.О. Вагіна
та співавторів, у тілі останньої міститься більше 60% вологи, 20,6% протеїну,
13% жиру та до 4,2% золи [5].
Проте, відомостей про продуктивну дію такого цінного білкового
корму на організм окремих видів хутрових звірів у науковій літератури обмаль.
Одною із практичних рекомендацій для звірівників є використання тушок забійного
молодняку одного виду для годівлі інших з метою попередження канібалізму. Інші
науковці стверджують, що термічна обробка дозволяє уникнути згаданого
негативного наслідку згодовування. Негативним у використанні варених тушок
забійного молодняку для годівлі звірів є зниження майже на чверть засвоюваності
вареного м’яса та втрати ним частини повноцінних білків, жиру, мінералів та цінних
біологічно активних речовин. Тому, звірівництво може давати
значну побічну продукцію, вміле використання якої сприятиме підвищенню рентабельності господарства. У зв’язку з цим нами вивчалася ефективність
використання тіл забійного молодняку лисів кліткового утримання у годівлі
товарного молодняку блакитних песців.
Для постановки досліду проводили обґрунтування економічної доцільності
використання тіл забійного молодняку лисів кліткового утримання у розведенні
песців блакитних. Вивчали хімічний склад і властивості фаршу із термічно
оброблених тіл лисів. Вивчення якості прісно-сухих шкір блакитних песців,
вирощених на раціонах із фаршем із термічно оброблених тіл лисів проводили на двох групах товарного
молодняку блакитного песця. З метою запобігання випадків канібалізму дослід
проводили із вересня по грудень 2013 року (коли товарний молодняк розсаджували
по одній голові у клітку) за схемою, поданою у табл. 1, та у відповідності до
рекомендацій [2].
Таблиця 1. Схема досліду
|
Групи |
Кількість тварин, гол. |
Особливості проведення досліду за періодами: |
|
|
підготовчий (30 діб) |
основний (110 діб) |
||
|
1 – контрольна |
10 |
Основний раціон (ОР*) |
ОР |
|
2-дослідна |
10 |
ОР |
У ОР м'ясо-кістковий шрот курячий заміняли
фаршем із термічно оброблених тіл 1:1 за масою |
Примітка. * Основний
раціон складався із м’ясо-кісткового шроту курячого, крові вареної курячої, подрібнених курячих
лап та голів курячих, макухи соняшникової та
запареної кукурудзяної дерті.
До 20 серпня 2013 року тварини обох груп утримувалися в однакових умовах
(одному типовому приміщенні, при однакових режимі та способі годівлі). У
основний період досліду м’ясо-кістковий шрот курячий заміняли фаршем із термічно оброблених тіл товарного
молодняку лисів 1:1 за масою. За підрахунками, загальна калорійність
досліджуваного фаршу становить 294,99 ккал, що майже на 100 ккал більше за
замінюваний м’ясний корм [6]. Однак, за зниження споживання дослідних раціонів
в наслідок звикання до них, можна передбачити, що фізіологічна енергія двох
раціонів була приблизно однаковою. В подальшому для економії фаршу та
підвищення поїдає мості його можна використовувати його для заміни
м'ясо-кісткового шроту курячого у співвідношенні 1:0,7 за масою (або 1:1 за
калорійністю).
Із 20 листопада проводили оцінку стану хутра та забій молодняку. Первинну
обробку шкір проводили згідно загально прийнятих правил. Якість прісно-сухих
шкір визначали за ГОСТом [9]. Економічну ефективність
та доцільність використання тіл товарного молодняку лисів при вирощуванні
блакитного песця проводили за показниками загальновиробничих витрат,
прибутковості та рентабельності [1]. Цифровий матеріал обробляли біометрично [8].
Щороку на звіроферми ПП «Бакун» одержують до 1500 тіл забійного молодняку
лисів різних кольорових типів, тобто до
З метою скорочення загальновиробничих витрат на виробництво хутра лисів та
економії частини кормів м’ясної групи можна запропонувати використання тіл
забійного молодняку лисів у годівлі товарного молодняку песців (у вареному
вигляді). За підрахунками, за рік можна одержати до
Загальна економія коштів складе 50100 + 51870 = 101870 грн./рік. У
перерахунку на 1 прісно-суху шкіру товарного молодняку лисиці економія
становитиме 67,98 гривень (101870 грн./1500 гол.).
Якщо у господарстві за рік вирощують до 500 голів блакитного песця при
витратах щороку на закупівлю м'ясо-кісткового фаршу до 172 тисяч гривень, то за
рахунок заміни фаршем з термічно оброблених тіл можна скоротити витрати на
корми. Так, у 2012 році собівартість однієї прісно-сухої шкіри песця становила
844,83 гривень, а за використання фаршу із термічно оброблених тіл вона могла
бути на 178,86 гривень меншою (665,97 гривень).
У зв’язку з зниженням споживання корму тварин дослідної групи, що було
виявлено експериментально, лінійні розміри їх шкір були дещо меншими, у
порівнянні із контрольними показниками (табл. 2).
Таблиця 2. Лінійні проміри
та оцінка прісно-сухих шкір
товарного молодняку песців, M ± m, n = 10
|
Показник |
Групи |
|
|
1-контрольна |
2-дослідна |
|
|
Довжина шкіри,
см |
85,30 ± 6,22 |
81,80 ± 7,24 |
|
Ширина шкіри,
см |
13,70 ± 0,42 |
13,45 ± 0,50 |
|
Площа шкіри, дм2 |
23,42 ± 2,42 |
22,06 ± 2,75 |
|
Оцінка шкіри, % |
122,45 ± 10,30 |
107,80 ± 19,17 |
|
Ціна реалізації
шкіри, грн. |
1224,50 ± 103,02 |
1078,00 ± 191,71 |
Під час вивчення якісних показників хутра виявлено, що у 2-й дослідній
групі частка шкір 2 ґатунку була більшою, проте за кольором та кількістю шкір 1
групи вад перевищувала контроль. За менших розмірів та дещо гіршої якості
прісно-сухі шкіри песців дослідної групи були оцінені на 14,65 % нижче, що
зменшило їх закупівельну ціну. Однак підрахунок економічних показників показав,
що використання у годівлі песців після відсаджування в індивідуальні клітки
фаршем з термічно оброблених тіл лисів є доцільним. Так, економія коштів на
закупівлю кормів в 2-й групі склала 955,5 гривень, тобто майже 100 гривень на
одну голову товарного молодняку (табл. 3).
Таблиця 3. Економічна ефективність використання фаршу
із термічно оброблених тіл товарного
молодняку лисів
|
Показник |
Групи |
|
|
1 – контрольна |
2 – дослідна |
|
|
Кількість тварин в групі, гол. |
10 |
10 |
|
Збереженість поголів’я, % |
100 |
100 |
|
Витрати на корми за період досліду, грн. |
1911,0 |
955,5 |
|
Загальновиробничі витрати за період вирощування, грн. |
9264,8 |
7647,4 |
|
Собівартість одиниці продукції, грн. |
926,48 |
764,74 |
|
Виручка від реалізації, грн. |
12245,0 |
10780,0 |
|
Ціна реалізації одиниці продукції, грн. |
1224,50 |
1078,00 |
|
Чистий прибуток, грн. |
2950,2 |
3132,6 |
|
Рівень рентабельності, % |
31,74 |
40,96 |
|
Економія коштів
на корми, грн.: - всього |
- |
955,5 |
|
- на 1 голову |
- |
95,5 |
Наведений матеріал свідчить про те, що повна заміна у раціоні песців м'ясо-кісткового
шроту фаршем із термічно оброблених тіл лисів зумовлює зростання прибутку на
182,40 гривень та рентабельності – на 9,22%.
Список використаних джерел:
1.
Аграрна економіка: навч. посіб. для студ. вузів. Т.1 : Фермер: базовий рівень / [ред. Х. Лохнер, Й. Бреккер]. – 3-те вид.,
перероб. – К. : Інтас, 2007. – 615 c.
2.
Балакирев H. A.
Постановка научно-хозяйственных опытов
по кормлению
пушных зверей / Н. А. Балакирев, В. К. Юдин // Методические
указания. – М.: НИИПЗК, 1994. – 31 с.
3.
Балакирев Н. А. Современные проблемы клеточного пушного звероводства России / Н. А. Балакирев // Актуальным проблемам
АПК: мат-лы Междунар- научно-произв. конф. – Казань,
2003. – Ч.2. – С. 288–293.
4.
Бондаренко С.П. Содержание
лисиц / С.П. Бондаренко // Кролиководство
и звероводство. – 2014. – №2 (12). – С. 54–59.
5.
Вагин Е. А. Пушное звероводство и кролиководство / Е. А. Вагин,
А. И. Квапиль, П. Т. Клецкин. – М.: Агропромиздат,
1977. – 324 с.
6.
Влізло В. В. Фізіолого-біохімічні основи
високої продуктивності великої рогатої худоби / В. В. Влізло, В. Г.
Янович, І. Б. Ратич // Вісник аграрної науки. –
2011. – С. 11–14.
7. Звероводство: учеб. пособ. для вузов / Ильина Е. Д., Соболев А. Д., Чекалова Т. М., Шумилина Н. Н. – СПб.: Лань, 2004. – 304 с
8.
Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский.
– М.: Колос, 1969. – 256 с.
9.
Шкурки песца голубого не выделанные. Технические условия: ГОСТ 7907 78 – Взамен
ГОСТ 7907-69; Введ. 01.07.1979. – М.: Пушно-меховое сырье, 1992. – 8 с.