К. е. н. Артеменко Л. П., Щербакова О. І.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

АДАПТАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ДО УМОВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Європейська інтеграція надає нові можливості для українських підприємств, особливо підприємств хлібопекарської галузі, яка відіграє значну соціальну і стратегічну роль у житті суспільства. Разом з тим, інтеграція України може завдати негативних соціально-економічних наслідків для тих підприємств, які не виробили власної стратегії конкурентоспроможності.

Міжнародна конкурентоспроможність підприємств хлібопекарської галузі визначається адаптацією до змінних зовнішніх умов і здатністю до саморозвитку, конкурентоспроможністю потенціалу. Під адаптацією мається на увазі стан виробництва, який має забезпечувати рівновагу попиту та пропозиції на ринку товарів, коли виробник постійно підтримує свої економічні показники у визначених межах на основі своєчасного й повного врахування змін зовнішнього економічного середовища [1]. Управлінські рішення мають забезпечувати планування траєкторії розвитку показників, що включає забезпечення можливостей для нейтралізації імовірних негативних збурюючих впливів (пасивну адаптацію) і максимально можливу відповідність показника запланованій траєкторії (активну адаптацію).

Хлібопекарська галузь – одна з провідних галузей харчової промисловості України, призначення якої безперебійне забезпечення виробництва хліба, хлібобулочних та інших борошняних виробів у обсягах, які відповідають нормам державної продовольчої безпеки.

Підвищення рівня адаптації вітчизняних хлібопекарських підприємств до європейських вимог може відбуватись за рахунок використання сучасних методів менеджменту якості, особливе має значення оновлення техніки й обладнання, задля покращення якості продукції. Але основною проблемою здійснення модернізації та технічного переоснащення виробництва хлібопекарських підприємств України є відсутність фінансових ресурсів. Вирішенням цієї проблеми може бути саме вступ до ЄС – для збільшення міжнародних інвестицій та зниження цін на обладнання для проведення модернізації.

Узгодження вітчизняних стандартів та забезпечення виробництва відповідно до вимог ЄС буде мати соціальні наслідки для споживачів. Адже, низька якість сировини значно ускладнює виробництво конкурентоспроможної хлібобулочної продукції та звужує асортимент. Разом з тим, забезпечення виробництва хлібної продукції згідно європейських стандартів позитивно вплине на здоров'я нації. Відсутність базових стандартів і законів прямої дії на основні групи продовольчих товарів, гармонізованих до вимог ЄС, та масове виробництво продукції на основі технічних умов, розроблених самими виробниками без відповідної експертизи фахівців, призвели до випуску неякісної продукції.

Структура виробництва хлібобулочних виробів представлена на рис.1.

Рис. 1. Структура виробництва хлібобулочних виробів у 2014 році, тис. т [4]

Щорічно в Україні виробляється близько 1,8 млн тонн хліба та хлібобулочних виробів, понад 70 % від загального обсягу випікають великі промислові підприємства, решту – приватні пекарні, мережа торгівлі, великі супермаркети та інші виробники [2].

Протягом останніх років стан хлібопекарської галузі характеризується спадом обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що пов’язано зі скороченням споживання, демографічною ситуацією в країні та збільшенням обсягів випікання хліба невеликими пекарнями, супер- та гіпермаркетами, а також домашніми господарствами. Інформація щодо виробництва та загального експорту продукції хлібопекарських підприємств наведена у табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка виробництва продукції та загальний експорт продукції хлібопекарських підприємств у 2010-2014 рр. [4]

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014
Обсяги виробництва продукції хлібопекарських підприємств, тис. т	975	1056	1440	1445	1380
Темп приросту, %	-	8,3	36,4	0,35	-4,5
Обсяг експорту хлібобулочної продукції, тис. т	136	153,25	110	10,6	15,1
Темп приросту, %	-	12,7	-28,2	-90,4	42,5
Частка експорту у виробництві, %	13,9	14,5	7,6	0,7	1

Вплив економічних чинників, таких як: падіння курсу гривні на валютному ринку, ріст цін на пальне, газ та електроенергію на ціну хлібобулочних виробів складає 13-15 %, в сучасній ситуації, тільки за 8 місяців 2014 р. ціни на хлібобулочну продукцію зросли на 30 %. Через політичну ситуацію в Україні експорт продукції також зменшується. Підраховано, що українські стандарти гармонізовано зі стандартами ЄС не більш ніж на 10% [4]. Пропонується акредитувати окремі підприємства хлібопекарської галузі за європейськими вимогами.

Розподіл конкурентів хлібопекарської галузі представлено на рис. 2. Найпотужнішим за натуральними показниками виробництва в 2013-2014 рр. є Концерн «Київхліб». Він об’єднує більше 20 хлібозаводів Києва та області. Концерн «Хлібпром» є другим за натуральними обсягами виробництва. Він об’єднує більше 20 хлібозаводів західних областей країни.

Рис. 2. Конкуренти хлібопекарської галузі 2013-2014 рр. [4]

Підприємство ДП ПАТ «Київхліб» – це високомеханізований виробничий майданчик із гнучким виробничим процесом і широким асортиментом продукції довготривалого зберігання, який користуються попитом не лише в Україні, а й далеко за її межами – в США, Німеччині, Ізраїлі, Канаді, куди експортуються, зокрема, пряники. На підприємстві зростає рівень експорту продукції, зокрема до Німеччини, Литви, країн-сусідів, Ізраїлю, Середньої Азії, США (кондитерська продукція тривалого зберігання – сухарі, баранки, пряники). Було експортовано більше 70 тон на місяць сухарно-бараночних виробів у І півріччі 2013 р., тобто 7% від загальних продажів ПАТ «Київхліб».

Таким чином, адаптація підприємств хлібопекарської галузі України до умов євроінтеграції має бути спрямована на вирішення проблем: технологічної оснащеності заводів, що дасть змогу забезпечити виробництво якісних продуктів відповідно до правил і норм існуючих міжнародних стандартів; відповідності якості борошняних продуктів міжнародним стандартам.

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити, перш за все: гармонізацію стандартів з ЄС; зростання обсягів залучення іноземних інвестицій; посилення конкуренції, що створюватиме потенціал для зниження цін; закупівля сировини вищої якості та різних її видів.

Список використаних джерел:

1. Гринько Т. В. Теоретико-методологічні засади адаптивного розвитку / Т. В. Гринько // Економіка промисловості. – 2011. – №2. – С. 207–110.

2. Про затвердження галузевої програми розвитку хлібопекарської галузі на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/documents/date_e3/pg_gtcywj.htm

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

4. Галузевий огляд –Харчова та переробна промисловість [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.business.ua/articles/news_online