К. е. н. Хринюк О. С., Бабич І. В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ТОВ «СВС»

Прибуток один з основних фінансових показників плану й оцінки господарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів щодо науково-технічного і соціально-економічного розвитку підприємств, збільшення фонду преміювання праці працівників. Він є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але здобуває усе більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів регіонів і країни в цілому.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути до одержання максимального прибутку, тобто до такого його рівня, що дозволяв би йому не тільки міцно утримувати позиції збуту на ринку своєї продукції, але й забезпечувати динамічний розвиток виробництва в умовах конкуренції.

Важливою задачею кожного господарюючого суб'єкта є одержання більше прибутку при найменших витратах шляхом дотримання строгого режиму економії у витраті засобів і найбільш ефективного їхнього функціонування.

ТОВ «СВС» виробляє підставки та комплекси для аудіо- , відео- і телеапаратури , журнальні столики, тумби під взуття, окремі предмети домашніх меблів та багато іншого для дому та офісу. Проаналізувавши діючу стратегію управління підприємством, можна зробити висновки, що в довгостроковому плані вона може себе не виправдати. З часом виникне необхідність поступового переходу від наступальної до захисної стратегії, стратегії економії та контролю витрат, або ж ТОВ «СВС» потрібно буде знаходити нові ідеї щодо збільшення своєї прибутковості: освоєння нової продукції, управління якістю, вибір сегментів ринку тощо.

Підприємство отримує доходи в поточному році тільки від здійснення основної діяльності – виробництва та реалізації меблів. Найбільшу долю прибутку ТОВ «СВС» отримує від реалізації тумб різних моделей.

Переваги у виробничій і ціновій політиці та якості продукції торговельної марки «СВС» наступні:

–        це вітчизняний (український) виробник – цей момент дозволяє моделювати і випускати підставки, призначені саме для «наших» споживачів, з огляду на всі вузькі моменти і нюанси, а також менталітет покупця;

–        лояльні і доступні ціни – власне виробництво тумбочок і підставок, «ноу-хау» в області дизайну тумбочок і рішень під аудіо-відеотехніку – усе це знаходить своє відображення в досить прийнятній ціні;

–        відмінна європейська якість – моделі тумб випуску 2009 року дотепер мають стабільний і стійкий попит не тільки на ринку України, але й у ближнім зарубіжжі;

–        простота зборки при розібраному постачанні – найдокладніші інструкції і пакувальні аркуші дозволяють зібрати виріб навіть непрофесійному і непідготовленому споживачеві в області меблевих розробок.

Зважаючи на особливості формування прибутку підприємства, можна визначити основні дискретні варіанти (концепції) обґрунтування стратегії управління ним:

–        агресивна (наступальна) стратегія – забезпечення збільшення абсолютної величини прибутку підприємства шляхом максимізації рівня доходів підприємства в результаті збільшення виручки від реалізації товарів, робіт та послуг (наприклад, стимулювання збуту, підвищення ціни тощо) – забезпечення зростання доходів підприємства за порівняно стабільного рівня затрат;

–        захисна стратегія – забезпечення контролю витрат з метою збільшення прибутку суб’єкта господарювання як різниці між абсолютною доходів та витрат (слід зауважити, що така стратегія є ефективною у довгостроковій перспективі, оскільки у короткостроковому періоді підприємство, як правило, не може суттєво зменшити рівень витрат).

Водночас, практична організація моделі управління прибутком підприємства виключно на основі застосування принципів однієї із наведених вище концепцій є проблематичною, а таке управління не матиме значного позитивного ефекту ні в короткостроковому, ні в довгостроковому періодах. Тому для уникнення недоліків кожної із концепцій та реалізації їх переваг підприємству доцільно розробляти власний («проміжний») варіант стратегії управління прибутком як виражений компроміс між агресивною та захисною стратегіями – диверсифіковану стратегію.

Цілі підприємства мають два основних напрямки досягнення: традиційні та інноваційні. Традиційні – достатньо ефективні, але не завжди доцільні, так як ТОВ «СВС» вже досягло оптимального рівня, зокрема у питаннях постачання та вартості сировини і матеріалів та вивільнення зайвих працівників. Щодо підвищення цін на товари та збільшення обсягів виробництва, то ринок ставить свої вимоги до таких заходів через коливання попиту, потреби споживачів, пропозиції конкурентів тощо. Збільшення обсягів виробництва повинне відбуватися за рахунок розширення асортименту, а підвищення цін за рахунок покращення якості.

Аналіз ефективності впровадження нововведення показав, що даний проект є ефективним і вигідним для ТОВ «СВС», оскільки не потребує значних капітальних вкладень і дозволяє значно покращити конкурентну позицію і прибутковість виробництва.

Таким чином, аналіз діяльності підприємства показує, що на сьогоднішній день ТОВ «СВС» отримує достатній прибуток, щоб зберігати свою фінансову незалежність, реалізуючи стратегію збільшення прибутковості власними засобами.

Усі запропоновані інноваційні напрямки досягнення, а також традиційні (в межах їх доцільності) можливо здійснити за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.