Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Спецпроект: анализ научных исследований» 2014 год

Кімін О. К.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ВЗАЄМОДІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ У ГАЛУЗІ ТЕРМІНОЛОГІЇ: АНГЛІЦИЗМИ ТА СПОСОБИ ЇХ ЗАСВОЄННЯ

 

Протягом ХХ століття й у теперішній час в різні терміносистеми нової української мови увійшла величезна кількість поширених у західноєвропейських мовах термінів. В наш час спостерігається поява особливого шару інтернаціональної лексики англійського походження, що пояснюється престижністю англійської мови і його глобальним статусом у світі. Документальним підтвердженням цього феномена служить зафіксоване в «Dictionary of European Anglicisms» за редакцією М. Горлача функціонування лексичних одиниць англійського походження в 16 європейських мовах. Основну масу інтернаціональних елементів англійського походження становлять кореневі морфеми, що проникають в світові мови, що й володіють здатністю комбінуватися з національними афіксами. Серед тих, що зустрічаються досить часто – слова bank, business, consult, design, disk, drive, hit, man, market, media, net, style, test .

Говорячи про поширення англійської мови у світі мається на увазі широке вживання світовими мовами не тільки слів англійського походження, але й словотворчих елементів, таких як морфеми cyber-, mega-, super-, -er, -gate, -(a)holic, -ing і т. д. Незважаючи на те, що деякі з них були запозичені в англійську мову, статус інтернаціональних вони здобувають у цей час саме завдяки явищу глобалізації. В українській мові проаналізуємо побутовий, масово-інформаційний, науковий, офіційно-діловий і комп’ютерний дискурси.

Масово-інформаційний дискурс у значній мірі насичений інтернаціоналізмами, що пояснюється традиційною сприйнятливістю ЗМІ до нових тенденцій у мові. У масово-інформаційному дискурсі можливо виділити наступні тематичні групи інтернаціоналізмів: «економіка», «політика», «комп’ютерні технології», «спорт», «громадське життя», «нові технічні поняття». У якості прикладів можна привести такі інтернаціоналізми, як імпічмент, кілер, консалтинг, лейбл, маркетинг, піар, плеймейкер, провайдер, промоушн, рекет, унісекс, хітмейкер, чат, юзер, футбол, гандбол, ватерполо, бізнес, рекет, маркетинг, бюджет, чек, банкнот, менеджер.

У комп’ютерному дискурсі факт наявності великого числа інтернаціоналізмів англійського походження пояснюється тим, що в теперішній час англійська мова є в усьому світі основною мовою спілкування в Інтернеті й мовою комп’ютерних технологій, лексичні одиниці, які належать саме їй запозичуються багатьма мовами. В якості прикладів лексичних одиниць даної групи приведемо наступні: геймер, мейл, плагін, принтавати, сайт, hotmail, e-mail.

Науково-технічна термінологія традиційно вважалася пріоритетною для інтернаціональної лексики, оскільки основна кількість термінів утворювалася за допомогою інтернаціональних морфем греко-латинського походження. Прикладами сучасних інтернаціональних термінів служать такі слова, як інтерфейс, конектор, процесор, рейтинг, сіді-чейнджер, трек тюнер.

Офіційно-діловий дискурс, представлений офіційно-документальним і побутово-діловим форматами, незважаючи на замкнутість і ізольованість, відкритий для нової лексики, особливо англійського походження. Це пояснюється, по-перше, переважним положенням англійської мови при здійсненні міжнародних дипломатичних і ділових контактів, і, по-друге, глобалізацією економіки, що веде до використання глобального англійського в якості єдиної мови спілкування й, як наслідок, появи загального фонду інтернаціональної лексики англійського походження. Характерними прикладами є віце-спікер, мерчендайзер, саміт, самплинг, топ-менеджмент .

У побутовому дискурсі, проаналізованому на прикладі молодіжного жаргону, представлені інтернаціоналізми, що зберігають оригінальне значення, і гібриди, утворені приєднанням до іноземного кореня російського суфікса, приставки або закінчення, що впливають на зміну значення слова-джерела. Аналіз проводився на матеріалі словників молодіжного жаргону й сленгу, а також публікацій у ЗМІ, орієнтованих на молодь. У даній сфері інтернаціоналізми утворюють тематичні групи «спорт», «музика», «дозвілля», «хіпі-культура», «комп’ютерні ігри» і т. д. У якості прикладів можна привести такі лексичні одиниці, як гамити, дринкати, клаббер, мен, піпл, окей, меседж, бойфренд, комфорт, джемпер, френч, смокінг, біфштекс, кекс.

Таким чином, всі ці приклади підтверджують факт появи великої кількості інтернаціональної лексики англійського походження внаслідок пріоритетної позиції в якості глобальної мови. Також можна відзначити проникнення інтернаціоналізмів у всі сфери людської мовної діяльності. Англійська мова, що поширюється й функціонує в теперішній час, забезпечує міжнародне спілкування й сприяє об’єднанню світового співтовариства, особливо у сферах науки й техніки.

Українська мова належить до європейської мовної зони, основу інтернаціоналізмів якої становлять грецькі або латинські корені, хоч інтернаціоналізмом у цьому ареалі може стати й назва, утворена на ґрунті будь-якої іншої європейської мови, що проникла в неблизькоспоріднені мови.

Слід зазначити, що на українському мовному ґрунті запозичення нерідко ставали єдиними назвами спеціальних наукових понять, що забезпечувало одну з найважливіших властивостей терміна – однозначну відповідність наукового поняття і його найменування.

Проте прагматичний підхід до терміна як такого, що вказує тільки на поняття, вступає в суперечність із фундаментальними засадами набування знань, основу яких становить думка про те, що найлегше й найприродніше людина формує знання й пізнає світ засобами рідної мови. У зв’язку з цим у кодифікації терміни-інтернаціоналізми засвоюються п’ятьма способами:

1) запозичення без перекладу (найбільш поширений спосіб): автоколіматор, агрегат, адсорбція, блок, поляризація ;

2) заміна міжнародного терміна національним відповідником (рідко): двочлен (замість біном ), куля ( сфера ), сустав ( шарнір );

3) розташування національного відповідника перед інтернаціоналізмом, що, очевидно, свідчить про надавання переваги першому: чинник, агент; кружало, диск; мірило, масштаб; чоло хвилі, фронт хвилі ;

4) розташування новоствореного національного відповідника після міжнародного терміна: абсорбція, вбирання; абсорбціометр, вбиромір; адгезія, прилипність; біфіляр, двонитник; вібратор, коливальник; дисперсія, світлорозсів; монохорд, однострун; телеметрія, далекоміряння ;

5) узгодження правопису ряду термінів ( маґнет, хемія ) і їх роду ( атмоліза, аналіза, анода еліпса, катода, фотоліза ) із західноєвропейськими мовними взірцями (пор. рос. магнит, химия; атмолиз, анализ, анод, элипсис, катод, фотолиз ).

Деякі українські вчені притримуються думки, що інтернаціоналізми можуть засмічувати лексику нашої мови. На думку професора Б. Степанишина, лексика мовця характеризується найперше її чистотою, синонімічним багатством, нормативністю вимови і, зрештою, співвідношенням рідних (українських) і чужомовних слів.

Проте є, звичайно, чимало інтернаціональних слів, без яких у мовному спілкуванні обійтися важко, а то й взагалі неможливо (особливо коли йдеться про наукові та технічні поняття).

Отже, протягом ХХ століття й у теперішній час в різні терміносистеми української мови увійшла величезна кількість поширених у західноєвропейських мовах термінів. У підсумку виходить, що зроблено тільки деякі кроки на шляху до повернення зовнішній форми інтернаціоналізмів питомих українських рис.