Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Спецпроект: анализ научных исследований» 2014 год

Боярин Л. В.

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКА У ДИСТАНТНІЙ СІМ’Ї

 

На сучасному етапі розвитку суспільства велика кількість сімей потрапляє до розряду функціонально-неспроможних та неблагополучних. Чимало українських громадян виїжджає на заробітки за кордон, а їх сім’ї стають дистантними , тобто такими, члени яких тривалий час проживають на відстані [2, с. 87].

Ф. А.  Мустаєва визначає дистантну сім’ю як таку, у якій життя для кожного з подружжя проходить більшою мірою окремо, через специфіку професії одного чи обох партнерів. До числа дистантних сімей вона відносить сім’ї бортпровідників, моряків, артистів, космонавтів, геологів, військових, спортсменів і вважає, що в середньому таких сімей 4–6 % від загальної кількості [2, с. 152]. І. М.  Трубавіна , розкриваючи методику соціально-педагогічної роботи із неблагополучними сім’ями, дає визначення поняття « дистантна сім’я» і окремими штрихами розглядає напрямки роботи з нею. Вона вважає, що дистантна – це та сім’я, члени якої проживають на відстані з різних причин: професія, ув’язнення, лікування, неспроможність утримувати сім’ю і передача дітей тимчасово в інтернат, тощо [3, с. 113]. Сьогодні до них додаються ще сім’ї заробітчан за кордоном.

Як зазначає B. C. Мухіна, виховання дітей у дистантній сім’ї має низку особливостей; під вихованням ми розуміємо «процес цілеспрямованого впливу на учня, метою якого виступає накопичення необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування прийнятної для суспільства системи цінностей». Внаслідок відсутності одного з батьків, у того, що залишився і займається вихованням виникає необхідність брати на себе процес вирішення всіх матеріальних і побутових проблем сім’ї, при цьому йому необхідно заповнювати виниклий дефіцит виховного впливу на дітей. Поєднувати всіх ці завдання досить важко, тому більшість дистантних сімей відчувають матеріально-побутові труднощі і стикаються з педагогічними проблемами.

Так, деякі науковці стверджують, що діти з дистантних сімей, в порівнянні з однолітками з повних сімей, мають більш низьку шкільну успішність, більш схильні до невротичних порушень і протиправної поведінки. В результаті досліджень дітей шкільного віку, які виховуються в умовах дистантної сім’ї, у них були виявлені прояви інфантильності, заниженої самооцінки, негативного ставлення до батьків, порушення статеворольової ідентифікації.

За даними Є. О. Смирнової та B. C. Собкіна , дітям з дистантних сімей для їх повноцінного психічного розвитку не вистачає своєчасної емоційної підтримки і розуміння дорослими своєрідності формування їх характеру, визнання в сім’ї або серед однолітків; безпосередності у вираженні почуттів (коли діти стають скутими, напруженими, надмірно серйозними, сприймають все занадто буквально, втрачають здатність розуміти жарт і гумор); життєвого тонусу, бадьорості, душевного підйому, наснаги; впевненості в собі і рішучості в діях і вчинках; здатності легко встановлювати контакти і довгостроково підтримувати їх на взаємоприйнятному рівні; гнучкості та невимушеності у відносинах, вміння приймати і грати ролі. У результаті дослідження Н. С.  Фонталової було встановлено, що для підлітків з неповних, дистантних сімей характерний високий рівень самознищення, конфліктності, внутрішньої напруженості і загального негативного емоційного ставлення до себе. При цьому емоційний клімат неповних сімей нерідко відрізняється конфліктністю, емоційною нестабільністю, недоліком теплих довірчих відносин, а в ряді випадків і ворожістю. За даними Е. Б. Агафонової [1] виявлено, що образ майбутнього у підлітків з дистантних сімей є більш негативним і менш сформованим, ніж у підлітків з повних сімей, причому виявлено негативне сприйняття майбутнього з збереженням активної життєвої позиції і прагненням змінити ситуацію, а також амбівалентна множинність образу майбутнього в емоційній сфері і когнітивних уявленнях.

У дистантних сім’ях може відбуватися інверсія ієрархії за активного втручання в процес виховання бабусь і дідусів. Фактично, в такій ситуації має місце змішування соціальних ролей, що призводить до плутанини у взаєминах. З одного боку, дитина має підкорятися мамі, з іншого – місце матері (батька) займає бабуся, оскільки мама в дистантній сім’ї часто виконує рольові функції батька, направляючи свою активність на роботу, залучення грошей в сім’ю, виховання.

Також дистантній сім’ї складніше утримувати баланс між відкритими та жорсткими зовнішніми кордонами. З одного боку, діадні відносини мати-дитина в монобатьківській сім’ї можуть бути сильніші і міцніші, ніж у звичайній нуклеарній сім’ї, що призводить до більшої замкнутості в рамках сімейної системи, а з іншого боку, активну участь у житті сім’ї можуть приймати сторонні люди з макросистемного або мегасистемного рівнів функціонування. Відсутність впевненості у власних силах і у правильності власного виховного впливу змушує батьків з неповних сімей звертатися за порадою до людей, які, на їх думку, можуть бути більш компетентні. Це може бути бабуся (дідусь), друзі чи родичі матері (батька) в деяких випадках навіть представники освітніх установ. Як наслідок, у ситуації відкритих зовнішніх кордонів авторитет батька (матері) може бути істотно підірваний і знівельований, в результаті чого дитина, не відчуваючи себе в безпеці всередині сім’ї і втративши довіру до єдиної дорослої людини в своєму найближчому оточенні, постарається знайти собі іншого значимого дорослого в іншому середовищі. Особливо гостро дана проблема проявляється в підлітковому віці, коли думка однолітків і референтної групи стає для дитини більш значущою, ніж думка батьків.

Отже, до деяких психологічних особливостей дітей, які виховуються в дистантних сім’ях, слід віднести почуття відмінності від однолітків, нестійку, занижену самооцінку з актуальною потребою в її підвищенні, неадекватну вимогливість до матері (батька) і високе бажання змін її поведінки, активний пошук «значущого дорослого».

 

Список використаних джерел:

1.              Агафонова Е. Б. Особенности образа будущего у подростков из неполных семей различного типа: дис. … канд. психол . наук: спец. 19.00.13 / Е. Б. Агафонова. – Владивосток, 2004. – 152 c.

2.              Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посіб . для підвищ. кваліф . працівників соц. служб для молоді / за ред. доц. А. Я. Ходорчук . – К.: ДЦССМ, 2003. – Ч. 4. – 272 с.

3.              Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю: навч . посіб . / І. М. Трубавіна . – К.: ДЦССМ, 2003. – 132 с.