Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

«Стратегические составляющие финансовой устойчивости и безопасности банковской системы и финансовых рынков Украины - 2014»

Довга І. П. * , Шкут О. С. **

* Дніпропетровське регіональне управління, ПАТ « ПриватБанк », м. Дніпропетровськ, Україна;

** Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІКВІДНОСТІ БАНКІВ

 

Одним з пріоритетних напрямків регулювання банківської діяльності є регулювання ліквідності банків. Політика Національного банку є одним з найбільш вагомих чинників, що впливають на функціонування фінансового механізму управління ліквідністю банку. Саме тому, політика регулювання ліквідності банків потребує детального дослідження, формування мети і завдань регулювання ліквідності банків, визначення й аналізу інструментів регулювання ліквідності банків.

Банківська ліквідність є багатоаспектним поняттям, тому механізм регулювання ліквідності банків необхідно розглядати на мікро- і макрорівні. Впливаючи на ліквідність кожного окремого банку, Національний банк визначає ліквідність банківської системи в цілому, і навпаки, впровадження грошово-кредитної політики, направленої на регулювання стану грошового ринку, впливає на управління ліквідністю кожного конкретного банку.

Серед визначень сутності ліквідності бан­ківської системи існує підхід, за яким вона ототожнюється із спроможністю банківської системи виконувати свої функції. Деякі вітчизняні дослідники під ліквідністю банківської системи розуміють її спроможність забезпечити своєчасне виконання всіх боргових зобов’язань перед вкладниками, кредиторами і заснов­никами банківських установ, можливість залучати в повному об­сязі вільні кошти юридичних і фізичних осіб та надавати кредити й інвестувати розвиток економіки країни. Характеризуючи ліквідність банківської системи, автори виділяють:

-        внутрішню ліквідність банківської системи – здатність виконувати свої зобов’язання перед резидентами України – юридичними і фізичними особами;

-        міжнародну (зовнішню) ліквідність – здатність країни виконувати свої міжнародні зобов’язання. Вона відображає міжнародні резерви та зовнішні вимоги і зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання, а також зовнішні активи та зобов’язання банків України.

Ліквідність банківської системи формується під впливом зов­нішніх факторів загальноекономічного характеру, найважливі­шими з яких нині в Україні є: динаміка коштів Уряду на рахунках у Національному банку України, інтервенції центрального банку на валютному ринку, динаміка готівки в касах банків та поза банками, результати використання Національним банком відповідних механізмів та інструментів регулювання грошово-кредитного ринку в попередньому періоді [2].

Ліквідність банківської системи залежить від ліквідності банківських установ, Національного банку України і держави, а також розвитку міжбанківського ринку, що дає змогу вважати банківську систему цілісною. На ліквідність банківської системи також впливають зовнішній та внутрішній борг України, рівень інвестицій, динаміка кредиторської та дебіторської заборгованості, законодавчо-нормативна база захисту кредиторів.

Як відомо, втрата банком своєї ліквідності може стати причиною втрати коштів або навіть банкрутства значної кількості клієнтів. Комерційні банки зазнали значних негативних наслідків у період фінансової кризи, але для їх підтримки Національний банк України постійно використовував різні інструменти.

З метою стабілізації ситуації, що склалася в банківській системі у 2009 році, НБУ розробив Положення «Про регулювання Національним банком України ліквідності банків», яка була затверджена постановою Правління НБУ від 30 квітня 2009 року № 259. НБУ, відповідно до зазначеного Положення, для забезпечення регулювання ліквідності банків може застосовувати такі інструменти: 1) операції з рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт і кредитів рефінансування строком до 90 днів); 2) операції репо ; 3) операції із власними борговими зобов’язаннями (депозитні сертифікати Національного банку овернайт та сертифікати строком до 90 днів); 4) операції з державними облігаціями України [1].

Аналіз використання банками інструментів рефінансування Національним банком України для підтримки ліквідності банків країни показав, що більша частина цих інструментів взагалі не використовується банківською системою країни. Як видно з табл. 1, процес рефінансування може відбуватися за допомогою різних інструментів, але банки України найчастіше використовували позички овернайт та стабілізаційні кредити.

Про активні дії НБУ у напрямку регулювання грошової маси в обігу свідчить аналіз облікової ставки в Україні за 2009–2014 рр. З метою створення стимулів для поліпшення ситуації в реальному секторі економіки з 2009 р. облікова ставка була зменшена з 12 до 10, 25 %, а з 13 серпня 2013 р. 6,5 %.

 

Таблиця 1. Динаміка зміни обсягів рефінансування комерційних банків ( млрд грн )

Показник

2006

рік

2007 рік

2008

рік

2009

рік

2010

рік

2011

рік

2012

рік

Обсяг рефінансування

8,3

2,5

169,5

64,4

5,16

11,0

3,0

Кредити овернайт

5,5

0,4

91,8

12,7

0,179

x

x

Операції прямого РЕПО

1,3

x

23,1

0,5

0,112

x

x

Кредити рефінансування

через тендер

1,0

1,9

15,2

1,2

1,43

x

x

Через операції СВОП з іноземною валютою

0,4

x

2,6

1,4

x

x

x

Стабілізаційні кредити

0,02

0,2

36,8

46,9

3,436

x

x

 

Подальше стрімке зростання обсягів кредитування, неадекватне часті звернення банків до НБУ за підтримкою ліквідності зумовили необхідність вжиття такого заходу, як відмова в підтримці ліквідності банків за всіма інструментами рефінансування у разі наявності постійної незбалансованості між термінами та обсягами залучених і розміщених коштів. У результаті цих нововведень банки отримали в листопаді 2008 р. за новими інструментами рефінансування для підтримання ліквідності 21 209 млн грн. За станом на березень 2009 р. НБУ проводив операції з рефінансування банків на загальну суму 14,5 млрд грн. Ці кошти переважно були надані 25 банкам в рамках програми їх фінансового оздоровлення. Ще 2,3 млрд грн банки отримали у вигляді кредитів овернайт . На сьогоднішній день НБУ вжив низку заходів, спрямованих на обмеження рефінансування банків.

Національний банк України для підтримки ліквідності комерційних банків використовує багато інструментів, але їх вплив не досить ефективний. Тому, найбільш дієвим серед цих інструментів є позички овернайт та стабілізаційні кредити, але лише під чітко сформульовані і представлені програми фінансового оздоровлення.

 

Список використаних джерел:

1.              Положення «Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України», затверджене постановою Правління Національного банку України № 259 від 30 квітня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

2.              Рябініна Л. Ліквідність банківської системи та роль НБУ в її підтримці / Л. Рябініна // Банківська справа. – 2010. – № 2/3. – С. 51–59.