Шкут О. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

Посилення процесів фінансової інтеграції в сучасному світі потенційно підвищують ймовірність виникнення та розповсюдження кризових явищ. В таких умовах актуалізується завдання розробки ефективних управлінських рішень та формування системи заходів антикризового управління діяльністю суб’єктів підприємництва, зокрема в банківській сфері.

Проблеми формування ефективної системи антикризового управління банками залишаються актуальними незалежно від економічної ситуації чи фази ділового циклу, адже банк може потрапити в складне фінансове становище навіть в період загального економічного підйому. Глобальна фінансова криза 2008 року показала, що існуючі підходи до регулювання банківської діяльності та антикризового управління банками не відповідають вимогам сучасного динамічного середовища, а отже потребують удосконалення як на міжнародному рівні, так і на рівні окремих країн.

Реалізація антикризового управління в банку є необхідною передумовою протидії кризі, фінансовому оздоровленню банку та його стабільному довгостроковому функціонуванню.

Використання традиційних підходів до локалізації та нейтралізації кризових явищ за умов відсутності ефективного антикризового управління припускає перехід від потенційної кризи до ліквідації банку, від проблем окремого банку до дестабілізації банківської системи загалом. За цих умов актуальною є розробка теоретичних і практичних шляхів щодо вдосконалення антикризового управління в банку, яке виступає необхідною передумовою протидії кризі й фінансовому оздоровленню банку.

Світова фінансова криза 2008–2009 рр. довела вразливість банків і банківських систем до коливань на фінансових ринках, а також низький рівень прогнозованості банківських криз. Особливо руйнівного впливу вона завдала вітчизняній банківській системі, зокрема: у 24 банках було введено тимчасову адміністрацію, 21 банк знаходиться в стадії ліквідації, сукупна рентабельність активів банків знизилась на 5,98 %, частка проблемних кредитів збільшилась на 28,4 %, спостерігався відтік 24 млрд грн з депозитних рахунків фізичних осіб, збиток банківських установ зріс до 32 млрд грн. З огляду на це виникає об’єктивна потреба у комплексній системі антикризового управління банківською діяльністю на макро- та мікрорівнях , яка б дозволяла не тільки адекватно реагувати на локальні та системні банківські кризи, але й вчасно прогнозувати їх та реалізовувати програми стабілізації після подолання кризових явищ.

Значний внесок у розробку теорії і практики впровадження антикризового управління та антикризових стратегій банку було зроблено такими вітчизняними вченими, як О. Васюренко , В. Джулай , В. Коваленко, Т. Смовженко , О. Барановський, Т. Васильєва, О. Дзюблюк , Ю. Заруба , А. Мороз, С. Реверчук та ін. Проте, незважаючи на високий рівень розробки науково-практичних положень про здійснення антикризового управління в банку, недостатньо обґрунтованими залишаються питання узгодження антикризового менеджменту на рівні окремих банків з антикризовим регулюванням на рівні держави, розвитку методичної бази прогнозування криз в банках, обґрунтування критеріїв вибору інструментів антикризової стабілізації.

Антикризове управління в банківському секторі економіки має базуватися на забезпеченні двох основних умов:

– досягнення фінансової стійкості функціонування банківських установ на певний визначений проміжок часу (тактичні цілі);

– підтримання фінансової стабільності банківського сектору як якісної характеристики у довгостроковій перспективі (стратегічні цілі).

Дослідники виділяють наступні напрямки антикризового управління в банківських установах України у період світової фінансової кризи, як інструменти превентивного антикризового менеджменту:

–        реструктуризація зовнішньої заборгованості;

–        проведення рекапіталізації вітчизняних банків;

–        антикризове управління депозитними банківськими продуктами;

–        реструктуризація проблемних кредитів;

–        впровадження програми зменшення витрат та ін. [1].

Комплексний підхід до забезпечення фінансової стійкості банківського сектору в системі антикризового управління повинен відповідати таким вимогам: оцінка можливості протистояти банківським кризам; визначення вектора спрямування основних орієнтирів розвитку банківського сектору; проведення регулярного моніторингу стану безпеки банківського сектору економіки за допомогою системи індикаторів.

При цьому антикризові дії для досягнення фінансової стійкості банківського сектору мають бути спрямовані на:

– визначення достатності короткострокових заходів із забезпечення ліквідності банківських установ з метою забезпечення їх платоспроможності;

– оцінку реального фінансового стану банківського сектору, включаючи аналіз фінансового стану окремих банків;

– диференціацію банків на надійні, фінансово нестійкі та неплатоспроможні, які потребують здійснення процедури санації;

– проведення інспекційних перевірок банків регулюючими органами, а також залучення послуг аудиторських компаній;

– оцінку витрат на проведення рекапіталізації та визначення фактичних потреб у рефінансуванні;

– реалізацію невідкладних заходів із припинення росту збитків банківського сектору в умовах фінансової кризи, шляхом проведення санації неплатоспроможних банків, які мають потенціал до відновлення ефективної роботи, або ж проведення процедури банкрутства для безнадійних банків.

Таким чином, висока ймовірність виникнення кризи в процесах функціонування і розвитку банківського сектору України та комерційних банків зокрема зумовлює необхідність упровадження спеціалізованого антикризового управління в процесі їх функціонування.

Список використаних джерел:

1.              Афанасьєва О. Б. Особливості антикризового управління в банках України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1393/1/Afanasieva_01.pdf

2.              Тавасиев А. М. Антикризисное управление кредитными организациями : учеб . пособ. / А. М. Тавасиев . – М.: Юнити-Дана , 2006. – 480 с.

3.              Барановський О. Проблемні банки: виявлення й лікування / О. Барановський // Вісник НБУ. – 2009. – № 11. – С. 18–31.

4.              Орловська Ю. Антикризове управління комерційним банком і критерії його ефективності / Ю. Орловська // Фінанси, грошовий обіг і кредит. – 2012. – С. 74–80.