К. е. н. Жердецька Л. В.
Одеський національний економічний університет, Україна
вплив кредитного ризику на достатність власного капіталу банку
Найбільш потужна світова економічна криза сучасності, розвиток якої припав на 2007–2008 рр., ще більше загострила соціально-економічні диспропорції у розвитку вітчизняної економіки. У той час, коли економіки більшості країн світу вже демонструють позитивну динаміку, вирішення проблеми зростання реального ВВП на тлі високих темпів інфляції залишається вкрай актуальним для нашої держави. Необхідно зазначити, що вирішенню вищевказаного завдання сприятиме зміцнення стабільності банківської системи, здатної акумулювати заощадження населення з подальшою їх трансформацією в інвестиції розвитку національної економіки. Саме тому питання оцінки впливу ризиків, у тому числі й кредитного, на достатність власного капіталу банків як фундаментальної складової забезпечення фінансової стабільності банківської системи набуває особливої актуальності.
Проблемам оцінки достатності власного капіталу та банківських ризиків присвячено праці зарубіжних та вітчизняних економістів: М. Алексеєнко , А. Вожжов , О. Клименко, Л. Примостка, А. Смирнов Питання кредитної діяльності банків розглянуті в працях багатьох учених-економістів, зокрема таких, як В. В. Вітлінський , А. П. Ковальов, С. Н. Кабушкін , А. Б. Камінский та інших. Вчені розглядають зміст кредитного ризику, його складові та методи оцінки і прогнозування. Водночас наукові розробки, які присвячені визначенню та оцінці кількісного взаємозв’язку між кредитним ризиком та фінансовою стійкістю банківських установ, відсутні. Питання визначення достатності власного капіталу та кількісної оцінки банківських ризиків розглядаються переважно окремо і не мають належного теоретичного та емпіричного обґрунтувань методичних засад розрахунку показників та їх оптимальних значень. Отже, метою представленого дослідження є розробка науково-методичних рекомендацій щодо визначення впливу кредитного ризику на достатність власного капіталу банку.
У попередніх дослідженнях [1] було доведено, що сучасні економічні нормативи відбивають активність/агресивність політики банку щодо розширення обсягів діяльності; а показник співвідношення капіталу та очікуваних збитків у більшій мірі відповідає теоретичним засадам та задовольняє вимоги регулювання достатності власного капіталу для покриття можливих збитків:
Власний капітал = Очікувані збитки
Зобов’язання = « Безризикові » активи. (1)
Власний капітал > Очікувані збитки
Зобов’язання < « Безризикові » активи. (2)
Необхідно зауважити, що з точки зору оцінки достатності власного капіталу для покриття ризиків банківської діяльності найбільш обґрунтовано використовувати саме регулятивний капітал.
За результатами оцінки існуючих класифікацій банківських ризиків [2–4] , які базуються на нормативних положеннях вітчизняної та зарубіжної практики оцінки, автором запропоновано їх об’єднання: кредитний; ринковий (в алютний, процентний – спеціальний та загальний, пайовий – спеціальний та загальний, інший ціновий, товарний); о пераційний; ліквідності.
Варто зауважити, що відносно економічного змісту та класифікації кредитного ризику в зазначених вище документах немає розбіжностей, які стосуються лише методів його кількісної оцінки. Кредитний ризик визначається як р изик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони [4].
Найбільші розбіжності стосуються класифікації ринкового ризику, що потребує додаткового обґрунтування та поглиблення досліджень у цьому напрямку.
Варто зауважити, що к ількісну оцінку кредитного ризику проводять, по-перше, з точки зору оцінки достатності, та, по-друге, з точки зору оцінки очікуваних збитків. Однак у дослідженні [1] було доведено необхідність поєднання цих напрямів у систему оцінки лише очікуваних збитків (резервів за кредитними операціями).
З метою оцінки кількісного впливу на показники достатності саме кредитного ризику вважаємо за необхідне оцінити структуру очікуваних збитків унаслідок прийняття виділених ризиків (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка структури очікуваних збитків банків України в 2013 р.
(джерело: авторська розробка на підставі [5])
Отже, з рис. 1 очевидно, що нині визначальним ризиком, прийняття якого пов’язано з найбільшими збитками, є кредитний. Очевидно, що ринкові ризики, котрі пов’язані з операціями з цінними паперами, на сьогоднішній день є невеликими внаслідок незначного обсягу таких операцій. Зазначене вище зумовлює необхідність обґрунтування підходів щодо кількісної оцінки саме кредитного ризику. Нині банками України використовується підхід, який можна охарактеризувати за допомогою такої формули [6]:
Рк = БВа – ( Зк х (1 – ПРкз ) + Вз х k ), (3)
де Рк – розмір резерву за кредитом; БВк – балансова вартість кредиту; Зк – борг за кредитом овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашення, на дату розрахунку резерву; ПРк – показник ризику кредиту; Вз – вартість забезпечення; k – коефіцієнт ліквідності забезпечення.
Вважаємо, що такий підхід суперечить основній властивості банківського кредитування – зворотності, у той час коли застава є лише забезпеченням повернення боргу, а не джерелом такого повернення. До того ж прирівнювання забезпечення до грошових потоків за позичкою дозволяє скоротити обсяги сформованих резервів, що, на нашу думку, певним чином викривлює об’єктивну оцінку якості банківських позичок. У цьому зв’язку більш прийнятним видається підхід, що передбачає кількісну оцінку максимальних збитків за позичкою з подальшим зважуванням на фактор ризику боржника [2]:
EL = EAD х LGD х PD , (4)
де EL – очікувані збитки; EAD – облікова вартість активу; LGD – максимально можлива величина втрат, у % до облікової вартості; PD – ймовірність дефолта позичальника.
Отже, за результатами оцінки впливу кредитного ризику на достатність власного капіталу банку можна розробити низку висновків та визначити напрями подальших досліджень. По-перше, розмір збитків необхідно обмежувати величиною власного капіталу банку, що повинно знайти своє втілення у практиці нагляду та регулювання банківської діяльності. По-друге, внаслідок недостатньої розвиненості операцій банків з цінними паперами та концентрації їх діяльності на наданні позичок можливі наслідки прийняття кредитних ризиків є визначальними в структурі очікуваних збитків. По-третє, сучасна практика розрахунку спеціальних резервів за кредитними операціями за рахунок прирівнювання вартості забезпечення до грошових потоків, спрямованих на повернення позички, не забезпечує дотримання основної властивості кредитних відносин – зворотності – та певним чином спотворює об’єктивну оцінку якості банківських позичок. Зазначене, на нашу думку, створює передумови до подальшого вдосконалення методики кількісної оцінки очікуваних збитків. Крім того, класифікація ризиків потребує подальшого узгодження з метою уточнення їх кількісної оцінки.
Список використаних джерел:
1. Жердецька Л. В. Обґрунтування методичних засад оцінки достатності власного капіталу для покриття ризиків банківської діяльності / Л. В. Жердецька // Наука й економіка: Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. – 2014. – № 1 (33). – С. 20.
2. Кротюк В. Базель ІІ: розрахунок мінімально необхідної величини капіталу згідно з Першою компонентою / В. Кротюк , О. Куценко // Вісник Національного банку України. – 2006. – № 5. – С. 16–22.
3. Постанова Правління Національного банку України Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України № 361 від 02.08.2004 зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0361500-04
4. Міжнародний стандарт фінансової звітності №7 « Фінансові інструменти: розкриття інформації» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_007
5. Дані фінансової звітності банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097
6. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями № 23 від 25.01.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12