Дашкевич С. Я.
Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини
ВНЗ Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ
Для виконання своєї діяльності банкам недостатньо власних коштів, тому залучення додаткових ресурсів є головним завданням. До залучених коштів банку належить: кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, кошти, отримані від випуску та продажу боргових зобов'язань банку (облігацій та векселів), кошти, отримані від інших комерційних банків, позики, отримані від НБУ та інших кредитних установ. Найбільшу частку в залучених коштах банку замають депозитні операції. Тому дослідження сучасного стану залучення та пошуку шляхів удосконалення коштів на депозитні рахунки є досить актуальним.
Аналізуючи сучасний стан депозитних ресурсів вітчизняних банків упродовж 2008–2012 років, необхідно сказати, що у 2009 році відбулось значне скорочення обсягу депозитів як юридичних так і фізичних осіб, а саме на 22841 млн грн та 19941 млн грн відповідно. Таке зменшення характеризується підвищенням недовіри до банківської системи з боку населення, у зв’язку із пануванням кризових явищ в економіці. За підсумками 2009 року продовжувався спад обсягів залучених коштів юридичних осіб, який на 01.01.2010 р. становив 50511 млн грн [1, с. 58].
За таких умов Національний банк був змушений вжити додаткові заходи, один із яких введення заборони на дострокове повернення строкових депозитів, запроваджене постановою Правління Національного банку України 11.10.2008 р. № 319, що уповільнило процеси відпливу коштів, але не зупинило їх [3]. Масове зняття депозитів населенням, незважаючи на мораторій Національного банку України, тривало до квітня 2009 року. В квітні відплив депозитів припинився і почався зворотній процес – приріст вкладів, який становив 0,9 %. Позитивна тенденція збереглася і надалі.
Наслідком відпливу депозитів у 2008–2009 роках можна вважати погіршення ліквідності як окремих вітчизняних банків, так і банківської системи в цілому та запровадження Національним банком України тимчасових адміністрацій. Проте починаючи із 2010 р . прослідковується тенденція до збільшення обсягів депозитів і на 01.01.2011 вони становили 804363 млн грн. Упродовж 2011 і 2012 років спостерігається стрімке зростання як строкових коштів фізичних осіб так і строкових коштів юридичних осіб. При цьому майже на третину таке зростання у 2012 році було забезпечене за рахунок припливу депозитних вкладів від населення. Обсяги депозитів юридичних осіб за аналізований період є у 2 – 3 рази меншими, ніж депозити фізичних осіб. Така ситуація, як, вже було зазначено, пов’язана зі зменшенням довіри юридичних осіб у зв’язку із політичною нестабільністю в державі та наслідками фінансової кризи.
Поряд з депозитними та кредитними операціями в Україні використовуються нетрадиційні банківські операції та послуги. Так, на думку І. С. Крамаренко, в Україні використання нетрадиційних банківських операцій послуг підприємствами є недосить розвиненим. Аналіз трастових послуг та форфейтингових показав, що обмеженість нормативно-правової бази, інформаційної, складність отримання ліцензії на надання таких послуг, механізм використання для невеликих підприємств сповільнює розвиток їх в країні. Позитивну тенденцію мають підприємства в забезпеченні лізингом та факторингом, що призводе до подальшого розвитку нетрадиційних послуг та операцій в Україні [2, с. 113]. Тому використання даних послуг в залученні коштів банку є недостатнім.
На нашу думку, для збільшення обсягів залучення коштів на депозитні рахунки є удосконалення організації депозитних операцій комерційних банків, а саме:
– застосування нових видів вкладів, зокрема, використовуючи досвід зарубіжних країн: now-рахунки та удосконалений їх різновид – supernow-рахунки; депозитні рахунки грошового ринку з плаваючою ставкою відсотка; конверсійні, а також святкові, відпускні, податкові, дитячі;
– випуск банками нетрадиційних депозитних інструментів: чекових депозитів, банківських векселів;
– активне використання відсоткової політики як методу стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів;
– розширення обсягу строкових депозитів шляхом використання коштів спеціального призначення, які знаходяться на рахунках підприємств;
– удосконалення системи страхування депозитів та створення достатніх страхових резервів.
Отже, сьогодні головним завданням для банків є повернення довіри вкладників до банківської системи в цілому і до конкретних банківських установ. Її вирішення можливе тільки за умов чіткого виконання банками договірних зобов'язань. Воно, в свою чергу, забезпечується ефективним управлінням ліквідністю та підтримкою достатнього рівня капіталізації. Все це є складовою депозитної політики банківських установ.
Список використаних джерел:
1. Щварц О. Регулювання ліквідності банківської системи України в період кризи / О. Шварц // Вісник НБУ. – 2010. – № 4. – С. 56–61.
2. Крамаренко І. С. Використання нетрадиційних банківських операцій та послуг агропродовольчими підприємствами України / І. С. Крамаренко // Бізнес-навігатор. – 2013. – № 3 (32). – С. 109 – 113 .
3. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua
4. Іртищева І. С. Стратегія розвитку фінансово-кредитного забезпечення агропродовольчої сфери України: монографія / І. С. Іртищева , І. С. Крамаренко. – Миколаїв: Дизайн та поліграфія, 2012. – 172 с.