Карпушина М. Г.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького

МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

 

Уміння розв’язувати проблеми належить до восьми основних здібностей людини і професіонала. До них відносять п’ять базових умінь: впізнавати проблему, збирати інформацію, творчо мислити, системно аналізувати та приймати рішення. Крім базових вмінь для ефективного розв’язання проблеми, вважає Л. Лойд, людині також потрібні вміння реалізовувати фонові знання та уникати негативних проявів поведінки в процесі набуття нових вмінь, що допоможе сформувати авторитет ефективного службовця; мислити аналітично та критично [4, c. 5] в умовах розв’язання проблемних ситуацій (далі – ПС); творчо застосовувати технології мозкового штурму, методику «Сократівського діалогу», засто­совувати органайзери, вдаватися до візуалізації тощо.

Цілком очевидно, що використання фрагментів майбутньої професійної діяльності є найкращим способом формування у курсантів умінь розв’язувати ПС, які і виступають елементами цієї діяльності. Тому освітню діяльність слід здійснювати не шляхом догматичної роботи, а раціональної та евристичної, і вона потребує чималої мисленнєвої діяльності. Лише плоди власного мислення трансформуються у знання, вміння, переконання та характер.

Зрозуміло, що виклад знань шляхом традиційного інформування та його заучінняце шлях, що не веде до освіти, і, жодним чином, не є методом, який відповідає характеру предмета та суб’єкта. Правильним методом навчання є той, який витікає з самої природи предмета і складає його сутність [3]. Зрештою, якщо метод вибраний правильно, то суб’єктивна сторона співпадає з об’єктивною та відповідає, як природі особи, яка навчається, так і сутності науки. Однак, сучасна вища школа ставить перед науково-педагогічним товариством чимало викликів, серед якихзастосування ефективної системи мето­дів, яка б дозволила включати курсантів у таку посильну діяльність, котра б формувала у них уміння отримувати необхідну інформацію, оцінювати та обробляти отриману інформацію, практично застосовувати інформацію, та приймати адекватні або варіативні рішення у ПС.

Зважаючи на вище викладене, до методів проблемного навчання (даліПН) можна віднести проблемний виклад (проблемно-інформаційний), частково-пошуковий (або евристичний метод), пошуковий та дослідницький, які різ­няться за рівнем самостійної розумової діяльності. Разом з тим освітньому процесу, який ґрунтується на принципі проблемності, притаманне використання методів логіки, зокрема, аналітичного, синтетичного, аналітико-синтетичного, індук­тив­ного, дедуктивного, індуктивно-дедуктивного. Методи, властиві логіці, займають чільне місце у ПН, але частка їх застосування у цій технології потребує уточнень. На думку М. Махмутова, провідним методом у розв’язанні ПС по­винен стати дедуктивний [2, c.255]. Отже, збалансована система методів дозволяє формувати вміння, які є необхідним інструментом для розв’язання ПС [5, с.132].

Однак, використання методів тісно пов’язане з формами організації освітньої діяльності. Форма організації навчанняце зовнішній вияв узгод­же­ної діяльності педагога та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі, крім того це також цілеспрямована, чітко організована, змістово насичена і мето­дично оснащена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, відносин викладача та учня [1, c. 357]. Разом з тим, одинична й ізольована форма не забезпечує системи знань та вмінь, а реалізується, як органічна єдність цілеспрямованої організації змісту, навчальних засобів і методів. Форми органі­зації навчання класифікуються за різними критеріями, зокрема, за тривалістю навчання, часом, місцем, дидактичною метою та кількістю осіб. За умов навчання у НАДПСУ при вивченні гуманітарних дисциплін форми організації навчання є сталими, тобто це 80-хвилинне аудиторне заняття теоретичного або практичного типу, але за кількістю осіб форми організації навчання змінюються відповідно до мети, типу заняття та вибраних методів. З поступовим впровадженням у навчальний процес інтерактивних методів навчання діа­ло­гові та групові форми роботи займають більшу частку навчального часу.

Щоб система методів та форм навчання була ефективною, ми враховували те, що:

кожен метод має свої власні можливості у розв'язанні ПС, однак він повинен ефективно взаємодіяти з іншими методами та формами освітньої діяльності;

між різними методами існує органічний взаємозв'язок і взаємопроникнення, що свідчить про необхідність оцінки можливостей кожного методу, знання його переваг і недоліків та вибору їх оптимального поєднання;

вибір методів організації освітньої діяльності не є довільним актом і перед­бачає підпорядкованість ряду закономірностей, певному колу принципів, конкретним завданням, змісту навчального матеріалу, рівню підготовки курсантів, технічним можливостям закладу та ін.;

вибір форм навчання залежить від обраного методу навчання, а їх поєднання – від виду та етапу навчального заняття (актуалізація знань, застосування умінь та навичок, опанування нових знань, формування нових умінь);

вибір методів та форм організації навчальної діяльності у розв’язанні ПС підпорядковується структурі проблемного вивчення матеріалу та має закономірну послідовність: створення ПС, формулювання ПЗ, розробка робочих гіпотез, перевірка робочих гіпотез, формулювання висновків, повернення до ПС (рефлексія);

система методів та форм навчання повинна забезпечувати їх раціональне розподілення на всіх етапах процесу розв’язання ПС та потенційну можливість досягнення мети, тобто вирішення ПЗ;

вибір методів та форм організації навчання знаходиться у безпосередній залежності від психологічно-педагогічних можливостей викладача.

Наші подальші дослідження стосуватимуться розробки методичних рекомендацій щодо використання потенціалу ПС та створення «банку» професійних ПС.

Список використаних джерел:

1.             Лихачев Б. Т. Педагогика. Курс лекций : учеб. пособ. для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК / Б. Т. Лихачев. – М. : Юрайт, 1998. – 464 c.

2.             Махмутов М. И. Проблемное обучение: основные вопросы теории / М. И. Махмутов. – М., 1975. – 368 с.

3.             Дистервег Ф. Руководство к образованию немецких учителей [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://jorigami.ru/PP_corner/Classics/Diesterweg/ Diesterweg_Rukov_ k_obraz_nem_uchitel.htm#_Toc235003150

4.             Best technology Practices in Higher Education edited by Les Lloyd. Information today, Inc. Merford, New Jersey, 2004. – 242 p.

5.             Mackall D. D. Careers Skills Library: Problem solving. II. J. G. Ferguson Publishing Company. III. Series, 2004. – 154 p.