Іванін О. Ф.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Сучасні вітчизняні підприємства функціонують в умовах високої невизначеності ринкових процесів, які мають місце як в світовій, так і в національній економіці. Для того, щоб успішно протидіяти факторам загроз і забезпечити стабільний розвиток підприємства необхідно мати ефективну систему економічної безпеки, яку можна визначити як захищеність діяльності підприємства від небажаних змін. Вона покликана має ряд функцій: прогнозування, оцінка фінансового ризику, загроз виявлення, збереження конкурентних переваг, попередження і ліквідація економічних наслідків впливу несприятливих факторів та інші. Необхідність системного забезпечення економічної безпеки обумовлено об'єктивною потребою кожного підприємства у забезпеченні успішного функціонування і досягнення стратегічних цілей його діяльності.

Сучасний стан розвитку національної економіки характеризується політичною нестабільністю, високим рівнем інфляції, низькою платоспроможністю населення, зміною кон’юнктури ринку тощо. За таких складних умов вітчизняним підприємствам доводиться здійснювати свою діяльність під впливом значної кількості зовнішніх та внутрішніх ризиків господарювання, зберігаючи свій рівень конкурентоспроможності, якості продукції та прибутковості діяльності.

Будь-який ризик господарювання за своєю природою може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на діяльність суб’єкта господарювання, та, відповідно, на його фінансові результати. Впливи негативного спрямування на економічну безпеку можна поділити на: впливи об'єктивного і впливи суб'єктивного характеру.

Об'єктивними можемо вважати негативні впливи, що не залежать від будь-яких дій підприємства або його працівників.

Суб'єктивними впливами вважають впливи, що є наслідком неефективної діяльності підприємств в цілому та або певних його складових, насамперед керівників функціональних підрозділів.

Загроза безпеці підприємства - це потенційна або реальна дія, подія, процес або явище, які можуть порушити його стійкість і розвиток або привести до зупинки його діяльності. Загрози можуть виходити від постачальників сировини та матеріалів, партнерів по бізнесу, конкурентів, політичної обстановки тощо [1].

Отже, узагальнення теоретичних положень щодо заходів забезпечення економічної безпеки підприємства в сучасних мінливих умовах функціонування дозволило обґрунтувати, що результатом забезпечення економічної безпеки підприємства є стабільність його функціонування, прибутковість та особиста безпека персоналу. Заходи щодо забезпечення економічної безпеки передбачають проведення аналізу й оцінювання зовнішніх загроз по кожної функціональної складової та розробку на їх основі системи протидіючих і попереджуючих заходів. Складові економічної безпеки наступні: фінансова, кадрово-інтелектуальна, технологічна, політично-правова, інформаційна, екологічна, силова та ринкова безпеки. Основними факторами, впливу на економічну безпеку, є: економічний потенціал; конкурентоспроможність продукції; ефективність фінансової системи; кваліфікація трудових ресурсів; інноваційно-технологічний потенціал виробництва; науковий, технічний, інноваційний рівень розвитку; ефективність діяльності маркетингових служб та апарату управління; сприйняття менеджментом підприємства  змін; заходи з соціального захисту працівників, тощо.

Існуючі методи та методології оцінки рівня економічної безпеки визначаються своєю багатогранністю та різноманітністю [2].

Планування заходів, направлених на забезпечення економічної безпеки підприємств має включати: визначення пріоритетних напрямків та об'єктів, на яких зосереджуються робота по забезпеченню безпеки; розподіл ресурсів для вирішення завдань по забезпеченню безпеки, ефективне використання потенціалу; реалізацію організаційних заходів; розробку дій і організацію управління персоналом в умовах кризи.

 

Список використаних джерел:

1.                  Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: моногр. / за ред. В.М. Гейця. – Х.: Інжек, 2006. – С. 43-46.

2.                  Костирко Л.А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого суб’єкта: методологія і організація: Монографія. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. – 560 с.

3.                  Шемаєва Л.Г. Економічна безпека підприємств у стратегічній взаємодії з суб’єктами зовнішнього середовища: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 21.04.02 Економічна безпека суб’єктів господарської діяльності. – К., 2010. – 42 с.