Чорний С. П., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара (Україна)

КОНЦЕПЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ

 

Підвищення продуктивності праці – складна і багатостороння проблема. Її реалізація вимагає рішучих дій, творчого підходу і припускає радикальну перебудову системи управління роботами на підприємстві.

Підвищення продуктивності праці є важливим чинником економічного зростання і підвищення рівня життя в країні. Існують прогнозні дані, що свідчать про те, що середньорічний темп зростання продуктивності праці на 1% може забезпечити щорічне збільшення валового національного продукту на 2,5%. Разом с тим, рівень продуктивності праці в Україні істотно відстає від показників продуктивності праці багатьох розвинених країн світу [2].

Причини низького рівня продуктивності праці дуже різноманітні і дещо виходять за рамки прийнятого уявлення про те, що головною причиною низької продуктивності економіки регіону є її недостатня забезпеченість сучасною виробничо-технологічною базою.

Безумовно, застаріла виробничо-технічна база і відстала технологія є важливою причиною відставання в рівні продуктивності праці. В той же час, відомо, що темпи зростання продуктивності праці визначаються безліччю чинників як макроекономічного, так і мікроекономічного характеру.

До чинників макроекономічного характеру слід віднести: неувага до проблеми підвищення продуктивності праці на усіх рівнях ієрархії управління і засобів масової інформації; низький рівень досліджень і розробок і незадовільні роботи по комерціалізації їх результатів; зростання цін на енергоносії і матеріальні ресурси; зростання долі сфери послуг; низька норма накопичень і недостатній розмір інвестицій в економіку регіону; падіння рівня освіти і незадовільна організація роботи з підготовки кваліфікованих робочих кадрів; зміна моральних цінностей; недостатня для сучасних умов кваліфікація керівників нижчої ланки економіки в області організації виробництва, праці і управління.

Не викликає сумніву та обставина, що макроекономічні характеристики істотно впливають на рівень продуктивності праці, на темпи зниження або підвищення його зростання. Проте, слід виходити з того, що значна доля причин прояву тенденцій зниження або підвищення продуктивності праці проявляються на мікроекономічному рівні на підприємствах і організаціях усіх видів економічної діяльності. До числа традиційних причин низького рівня продуктивності праці можуть бути віднесені: застаріле і неефективне устаткування; невідповідний сучасним вимогам рівень технологій; недостатня увага до проблем організації праці, виробництва і управління; неувага до людського чинника; низька кваліфікація персоналу, особливо молодих робітників; випереджаюче зростання оплати праці в порівнянні із зростанням продуктивності праці; старіння кадрового складу підприємств [3].

В рамках роботи по підвищенню продуктивності праці мають бути реалізовані заходи як макроекономічного, так і мікроекономічного характеру. В цілях досягнення стратегічних установок по підвищенню продуктивності праці повинен бути розроблений і реалізований комплекс організаційних, технічних і економічних заходів що реалізовуються на рівнях уряду області і низової ланки економіки.

В умовах ринкової економіки роль органів державного управління в регіоні в рішенні завдань підвищення продуктивності праці має дуже обмежений характер. Можна виділити ряд напрямів діяльності по підвищенню продуктивності праці, в яких участь регіональних органів управління доцільна. До числа таких напрямів можна віднести:

– при розробці і реалізації регіональних програм і інноваційних проектів виробничого призначення, продуктивність праці повинна розглядатися як найважливіший критерій ефективності;

– мають бути передбачені і реалізовані заходи, спрямовані на підтримку і стимулювання підприємств з позитивною динамікою продуктивності праці, в т.ч. надання преференцій і податкових пільг, сприяння в залученні довгострокових інвестицій з використанням державних гарантій, надання субсидій для розвитку інноваційної, технологічної модернізації і часткового фінансування затрат, пов'язаних з платежами по лізингу устаткування [1];

– надання консультаційної, інформаційної і організаційної підтримки малих і середніх підприємств, орієнтованих на зовнішній ринок і імпортозаміщення;

– сприяння зацікавленим підприємствам в маркетингових дослідженнях з метою вивчення ринків потенційного попиту і захист товаровиробників області від дешевого імпорту.

Важливим завданням є робота із створення всім працюючим на підприємстві необхідних умов для активної участі в рішенні проблем, що виникають в процесі виробництва; підвищення рівня свідомості працівника при виконанні їм виробничих обов'язків; при рішенні цієї задачі слід використати групові методи організації робіт, розширювати міру залучення працівників в діяльність за рішенням виробничих проблем, здійснити заходи по перебудові системи мотивації.

 

Список використаних джерел:

1.       10 тезисов Программы повышения производительности труда и роста ВВП [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://рост-ввпф

2.       Результати суспільного виробництва і його ефективність [Електронний ресурс]. http://buklib.net/books/31166

3.       Розробка заходів щодо підвищення продуктивності праці в організації [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://ua-referat.com/Розробка_заходів_щодо_підвищення_ продуктивності_праці_в_організації