Грецька Г. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Сучасні організації в процесі свого функціонування все більше і більше потребують впровадження змін, це обумовлено необхідністю швидко реагувати і ефективно приймати рішення щодо забезпечення успішного розвитку. За допомогою структурних елементів (процесів і інструментів) і людського капіталу (навичок і умінь), організації можуть дійсно конкурувати та забезпечувати конкурентні переваги.

Управління змінами на підприємстві є однозначно необхідним з точки зору реалізації процесів та досить складним, як з об`єктивних, так і суб`єктивних причин механізмом, з огляду на недостатнє володіння його складовими. Разом з тим зазначимо, що ефективне управління змінами передбачає високопрофесійну роботу керівників підприємства, які шляхом переконання, заохочення та керуючого впливу на підлеглих спроможні забезпечити узгоджений системний механізм організаційних змін, що мають на меті підвищити конкурентоспроможність та ефективність діяльності підприємства в цілому [1].

Потреби змін на підприємстві можуть бути викликані різними причинами:

1. Пов’язані з подіями у зовнішньому середовищі.

2. Обумовлені новими цілями діяльності підприємства.

3. Необхідність змін викликає логіка розвитку підприємства.

Головна мета управління змінами полягає у:

-        підвищенні ефективності використання людського капіталу;

-        створенні конкурентних переваг;

-        забезпеченні ефективної реалізації цілей підприємства.

Загальний набір процесів і інструментів для управління змінами складають: компетенції на всіх рівнях організації від керівників до керівників вищої ланки; стратегічний потенціал, який дозволяє організації бути гнучкою та придатною реагувати на зміни ринку.

Існують численні моделі управління змінами на підприємстві. У той час, незалежно від моделі, ефективний процес управління змінами повинен: бути ініційовано при створенні нового проекту або на стадії реалізації; бути інтегровано в діяльність з управління проектами і розглядається як єдиний процес для впровадження змін.

У більшості досліджень щодо управління змінами на підприємстві визначають три основні етапи: бачення, стратегія і реалізація.

На першому етапі, необхідно розвивати бачення успішного майбутнього організації. На другому потрібно здійснити оцінку поточного стану підприємства та чинників, що здійснюють вплив на досягнення або недосягнення бажаного стану організації. Далі необхідно сформувати проектну команду, що буде здійснювати зміни. Проектна група повинна бути забезпечена достатнім обсягом ресурсів і до її складу мають входити всі співробітники, які беруть участь в управління змінами на постійній основі. Формалізація команда створює підзвітність, відповідальність і символізує прихильність організації. Після того як проектна група сформована розробляється стратегія впровадження змін в організації.

План проекту включає в себе конкретні кроки і заходи, необхідні для розгортання загального підходу на основі організації.

Також необхідно розробити плани комунікації, фінансування, коучинг, управління опором і підготовки кадрів для підтримки зусиль по розгортанню стратегії.

Третій етап включає реалізацію комплексного плану, який узгоджує діяльність з управління проектом і зміни та показує, що буде зроблено для впровадження змін.

Отже, для успішного проведення змін на підприємстві необхідно розробити комплексний план їх впровадження та управління ними. Управління змінами направлене на впровадження змін у всі бізнес-процеси організації. Необхідність управління змінами на підприємстві пов’язана із невідповідністю процесу управління потребам, зумовлена середовищем її функціонування.

 

Список використаних джерел:

1.       Тарасюк Г. М. Управління змінами в системі управління підприємством / Г. М. Тарасюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. – 2010. – № 2(52). – С. 287–291.

2.       Харрингтон Дж. Совершенство управления изменениями : пер. с англ. / Дж. Харрингтон; ред. В. В. Брагин. – М. : Стандарты и качество, 2008. – 192 с.

3.       Хентце Й. Как преодолеть противодействие организационным изменениям / Й. Хентце, А. Каммель // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – № 3. – С. 26–32.