Карячка І. К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

КОНЦЕПЦІЯ Динамічних ЗДАТНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА

У мінливому світі, підприємства стикаються зі зростаючими труднощами щодо підтримки конкурентних переваг. Від динамічних здатностей підприємства в стратегічній перспективі залежить його успіх. Поняття динамічної здатності вводиться в літературі зі стратегічного управління та розглядається з метою виявлення сильних і слабких сторін діяльності підприємства та їх впливу на конкурентоспроможність і набуття конкурентних переваг.

Порівняльний аналіз основних наукових управлінських показав, що в сучасній практиці не існує єдино правильної наукової конструкції, здатної стати фундаментом теорії стратегічного управління підприємством, також як не існує універсального і логічно бездоганного методу оцінки якості теорій, тобто єдиної вірною наукової методології.

У багатьох випадках менеджери підприємств стикаються з вибором в ситуаціях, коли рішення має прийматися в умовах з високим рівнем невизначеності. У таких випадках здатність менеджерів прийняти ефективне управлінське рішення залежить від їх когнітивних обмежень в розумінні і усуненні структурних та динамічних складнощів підприємства. Однією з основних проблем менеджерів на підприємствах при прийнятті управлінських рішень є їх обмежена пізнавальна здатність оцінити вплив їх різних рішень з плином часу через існування динамічного середовища.

Отже, під динамічними здатностями підприємства необхідно розуміти здатність підприємства інтегрувати, створювати і налаштовувати внутрішні і зовнішні компетенції для вирішення потреб швидко змінного середовища. Динамічні здібності, таким чином, відображають здатність організації до досягнення нових та інноваційних форми конкурентних переваг.

Концепція динамічних здатностей може бути представлена в якості нового наукового підходу або інструментарію до розуміння джерел і механізмів конкурентних переваг. Однак ця концепція не має чіткості і завершеності в поясненні її головного наукового конструкту – «динамічні здатності підприємства». Пов’язано це з численними визначеннями і формами динамічних здатностей та відсутністю серйозних емпіричних досліджень, які підтверджують ефективність концепції. За останні п’ятнадцять років термін «здатності» обговорювалося неодноразово дослідниками, але обмеженість його використання в практиці стратегічного управління свідчить «... про початкову неопераційність даного поняття» [1, с. 19]. На погляд наш, для подальшої концептуалізації підходу необхідний аналіз механізмів формування здатностей і встановлення зв’язку між діями менеджерів і функціонуванням підприємства.

Динамічні здатності базуються на поведінці підприємства та його оточення з плином часу. Динаміка – метод для розуміння поведінки систем з плином часу [2].

Термін «динамічний» відноситься до здатності продовжувати діяльність таким чином, щоб досягти конгруентність з мінливим бізнес-середовищем. Термін «здатність» підкреслює, ключова роль стратегічного управління заклечається в адаптації, інтеграції та ре конфігурації внутрішніх і зовнішніх організаційних змін, ресурсів і функціональних компетенції відповідно до вимог динамічного навколишнього середовища.

Конкурентоспроможність підприємств в сучасних умовах залежить від швидкості їх реакції на зміни потреб ринку, у той час як у підприємств, що функціонують на традиційних ринках, є значно більше часу для прийняття рішень і реконфігурації портфеля ресурсів і здатностей.

Розмежування динамічних здатностей стало можливим на підставі типологізації дій індивідів, пов’язаних з еволюцією, пошуком, експлуатацією та легітимізацією. Типологизація підприємницьких дій може бути побудована на певних діях, найбільш часто, використовуваних в управлінській практиці. Контур управлінських процесів включає в себе динамічні здатності з відбору та формалізації в модель входів, формуванню портфеля партнерських альянсів, створення та управління ціннісної мережі стейкхолдерів і стратегічного бенчмаркінгу. Саме динамічні здатності дозволяють підприємству реалізовувати політику управління щодо використання нових умов турбулентного ринку, зміни галузевих стандартів, появи нових технологій тощо.

Отже, концепція динамічних здатностей є перспективною як з точки зору майбутнього наукового потенціалу так і як допоміжний засіб для управління з метою набуття конкурентних переваг.

Список використаних джерел:

1. Отенко В. І. Місце економічної адаптивності підприємства в множині його властивостей / В. І. Отенко, О. М. Колодіна // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 3. – Т. 2. – С. 43.

2. Смоляр Л. Г. Значення динамічних здібностей в системі управління вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / Л. Г. Смоляр, Д. В. Бебешко // Режим доступа : http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Economics/74224

3. Tis D. Dzh., Pizano G., Shuen E. (2003). Dinamicheskie sposobnosti firmy i strategicheskoe upravlenie [Dynamic capabilities and strategic management of the company]. Vestnik S.-Peterb. un-ta, vol. 4, pp. 133–183.

4. Andreeva T.E., Chayka V.A. (2006). K diskussii o sushchnosti dinamicheskikh posobnostey [On the discussion about the nature of dynamic capabilities.]. Vestnik S.-Peterb. un-ta, vol. 4, pp. 163–174.

5. Тис Д.Дж.. Динамические способности фирмы и стратегическое управление / Д. Дж. Тис, Г. Пизано, Э. Шуен // Вестник СПбГУ. Сер. 8 «Менеджмент», 2003. – Вып. 4 (№32). – С. 16–22.