К. е. н. Кучеренко С. К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ФОРМАТУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

В умовах кризи продуктивна й відносно стабільна діяльність підприємств безпосередньо пов’язана з ефективністю прийняття управлінських рішень. У якості найбільш дієвого інструменту забезпечити виконання управлінських рішень є контролінг, який набув широкого застосування в зарубіжній практиці та вважається актуальним і для вітчизняних підприємств. Втім, практично запровадження контролінгу в управлінську практику підприємств в Україні зустрічає немало перешкод, через що вони втрачають можливості використати свої внутрішні резерви для отримання позитивних економічних результатів своєї роботи.

Причина в тому, що контролінг, який формально визнається цілісною системою управління, фактично на практиці все ж реалізується в більшій мірі у вигляді удосконаленої функції контролю. У доповіді представлено результати досліджень структурно-функціонального формату системи контролінгу в цілісній системі управління підприємством, а саме – стосовно складу загальних функцій управління, які здійснюються як у складі системи контролінгу, так і поза її межами, а також стосовно порядку їхньої взаємодії.

Специфіка застосування контролінгу в найбільшій мірі проявляється у здійсненні функцій установлення цілей, планування, контролю та регулювання. Якщо контроль свідчить про відсутність відхилень ходу процесу від запланованого, то коригування або прийняття нових цілей здійснюється у зв'язку з новими потребами без урахування функції регулювання, яка в даному випадку не діє. Якщо ж контроль виявляє відхилення ходу процесів від встановленого планом, для усунення яких і здійснюється функція регулювання, то прийняття цілей на наступний плановий період проводиться вже з урахуванням прийнятих заходів регулювання процесу. Характер взаємодії розглянутих функцій в рамках єдиного управлінського циклу слід представляти наступною двоконтурною схемою, наведеною на рис. 1.

Рис. 1. Двоконтурна схема взаємодії функцій контролю, регулювання, установлення цілей та планування у складі єдиної системи контролінгу

Ефективне здійснення контролінгу вимагає істотного перерозподілу відповідальності всередині підприємства з посиленням відповідальності його низових ланок. Вирішення цього завдання здійснюється шляхом додання окремим підрозділам, бажано, більшості з них, статусу центрів відповідальності, під якими розуміють зону автономної відповідальності підрозділу підприємства або індивідуальної відповідальності менеджера за свої дії.

Плани підрозділів – центрів відповідальності (ЦВ) у системі контролінгу стають об'єктами контролю в реальному масштабі часу, що ставить перед функцією планування завдання оперативного корегування планових завдань, перетворюючи таким чином традиційне планування в бюджетування, зміст та порядок здійснення якого розкрито в наступному розділі роботи. Лише на основі повного форматування структури підприємства у вигляді центрів відповідальності доходів (ЦД), затрат (ЦЗ) і прибутків (ЦП), як це проілюстровано на рис. 2, дає можливість підтримувати контроль за їх виконанням у кожний момент часу.

Рис. 2. Принцип забезпечення контролю прибутків у системі функціонування центрів фінансової відповідальності підрозділів

Саме склад функцій, що здійснюються в межах контролінгу, підводить до того, що забезпечення ефективної системи контролінгу потребує створення спеціальної служби контролінгу, яка організовує збір, обробку, аналіз даних і забезпечує інформацію для менеджерів вищого рівня управління для прийняття оперативних заходів з регулювання ходу процесів на підприємстві і розробки стратегічного курсу його розвитку. Служба контролінгу на підприємстві вмонтовується в його організаційну структуру на основі тісного функціонування з економічними, інженерними, юридичною та іншими службами та керівництвом підприємства.

Подолання невизначеності стосовно функціонального складу контролінгу як системи управління підприємством, органічне поєднання систем контролінгу і бюджетування підприємств створює дієву основу встановлення цілей діяльності підприємства і контролю їх фактичного досягнення в розрізі підрозділів підприємства, наділених статусом фінансово відповідальних центрів. Подальше вдосконалювання методології запровадження й удосконалення контролінгу підприємств на цій теоретичній базі розширює їхні можливості підтримувати режим економічно ефективного функціонування.