Зіятдінова О. О., к. е. н. Калініченко З. Д.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

В економічно складних умовах функціонування будь-яке підприємство ризикує зіткнутися з кризовим станом. Вихід підприємства з такої ситуації має бути організованим процесом, а не відбуватися хаотично і довготерміново. Для усунення або вирішення проблем кризи на підприємстві розробляються такі основні документи, як антикризова програма і план антикризових заходів.

Серед відомих дослідників проблематики антикризової діяльності та санаційного управління слід назвати вітчизняних і зарубіжних авторів: Алексєєв Н., Бєляєв С. Г., Іванов Г. П., Коротков Е. М., Крутько В., Куїн Г. Е., Кім К., Мастенбрук У., Мінаєв, Е. С., Терещенко О. О., Яковець Ю. В. та інші, кожен з яких вніс свій вклад в розвиток визначення і кроків запобігання стану з мінімально допустимими індикаторами та показниками.

Програма розвитку має право на існування не тільки коли банкрутство або криза, а й в період нормальної діяльності підприємства. Заходи проти кризи – це фахівцями підготовлений внутрішній документ, в якому викладається перелік того, що планується здійснити для здобуття стратегічної мети – підтримки підприємства у конкурентоздатності і функціонуванні історично довгий період [1].

Завданням для розробників програми запобігання кризи та повернення до розвитку є дотримання вирішальних принципів, які дозволять підвищити позитивні динамічні процеси в діяльності підприємства. Такими принципами є

принцип, що потребує досягнення цілей оздоровлення;

принцип оцінки проблем та їх вирішення, а не на зовнішнє втручання;

принцип контролю і застереження від дії неринкових чинників;

принцип наявності великої кількості альтернатив та вірного вибору [2].

В Україні потенціал зростання достатній, але не реалізований як очікувалось. Теперішній стан розвитку суб'єктів та галузей фахівці визначають як кризовий. Індикатори неплатоспроможності, що є типовими для підприємств, загальновідомі: спад або незадовільні виробничі досягнення, цінові та структурні диспропорції, випуск неконкурентоспроможної продукції, низька рентабельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових коштів, незбалансованість відтворювальних процесів.

Причиною фінансово нестійкого становища та навіть банкрутства великого числа підприємств в Україні є не тільки тенденції попиту та наявність потенційних покупців, а й далекий від потрібного та неадекватний до бажаного стан управління.

У сучасному розумінні управління кризою визнається не тільки як

щось тимчасове у господарському механізмі підприємства, але й як самостійний вид професійної діяльності, що сприяє запобіганню та усуненню індикаторів кризи підприємства на підґрунті раціонального використання наявних ресурсів та потенціалу виживання, мінімізації матеріальних та фінансових витрат із застосуванням інноваційних принципів та методів.

Дослідження мало на меті одержання оцінки можливостей відновлення платоспроможності, підготовки та реалізації програми безпеки і продовження життєвого циклу підприємства – ВАТ «Машпром» – на основі результатів виявлення на ранніх стадіях загрози втратити стійкість.

Коефіцієнт робочого капіталу показує ефективність використання оборотних активів. Високий рівень показника на ВАТ «Машпром» сприятливо характеризує антикризовий стан підприємства. Показники ліквідності по підприємству мають значення, що перевищують на кінець року допустимі. Так, позитивне відхилення робочого капіталу за рік склало 25678 т. грн. Це свідчить про збільшення платоспроможності ВАТ «Машпром».

Розробка антикризової стратегічної діяльності залежить від багатьох аспектів: масштабності кризи, впливу зовнішнього середовища і його чинників, компетентності керівника і працівників підприємства і т. п., що вимагає дотримуватися логічних етапів для вирішення проблеми:

- постійна оцінка фінансового становища та виявлення ознак кризи;

- налаштування профілактичних заходів запобігання фінансовій кризі;

- аналіз факторів, які привели до труднощів і фінансової кризи;

- оцінка потенційних фінансових можливостей;

- прийняття антикризової програми, виведення підприємства з кризи.

Як свідчать дані, показники ділової активності ВАТ «Машпром» протягом року значно зросли. Так, фондовіддача збільшилася на 25,6 відс. п. , коефіцієнт оборотності оборотних активів збільшився на 40,4 відс. п., коефіцієнт оборотності матеріальних запасів – на 46 відс. п. Результати аналізу показують, що стан підприємства такий, що найімовірніше ВАТ «Машпром» не стане банкрутом і може самостійно покрити свої борги власними засобами.

На ВАТ «Машпром» фінансовий аналіз проводиться Дирекцією по економіці й фінансам. Він здійснюється вручну, а, отже, займає багато часу, є трудомістким процесом і найчастіше мало ефективним. У значній мірі підприємству для ефективності фінансового аналізу можна порекомендувати розробку «Форт: Аналітик», що дає можливість оперативно одержувати різні показники господарської діяльності підприємства, які відображають його реальний стан і тенденції змін. Ця конфігурація може бути вбудована в будь-яку комп'ютерну програму. Для аналізу використаються дані обліку.

На підставі аналізу системи показників нами констатується висновок про стійкість положення ВАТ «Машпром». У обсязі засобів, авансованих у його діяльність, доля власників підприємства зросла з 56 до 85%. Моделі оцінки ймовірності передкризового становища та можливого банкрутства пропонується використовувати у підрозділах та на різних проміжках часу.

Список використаних джерел:

1. Макаренко І. О. Алгоритм антикризового управління підприємством / І. О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 3 (45). – С. 104–109.

2. Сватюк А. Г. Деякі параметри заходів підприємства в кризових ситуаціях / А. Г. Сватюк // Форум молодих вчених Львова : зб. тез конф., 20 листоп. 2009 р. – Львів : ТзОВ «Ліга-Прес», 2009. – С. 165–169.