Білієнко К. Р.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Соціальна складова діяльності працівників на підприємствах – дуже важливий елемент побудови відносин між людьми. Завдяки соціальній різноманітності послуг нам простіше розуміти, яка сфера відноситься до того чи іншого елемента.

Соціальна сфера – сукупність напрямів діяльності, організацій, підприємств, які дуже сильно впливають на умови і характер діяльності працівника, його інтерес до своєї праці, рівень отриманої заробітної плати, моральне задоволення працею, формують рівень забезпеченості і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут та споживання. До соціальної сфери належать підприємства та організації сфери освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури, громадського харчування, пасажирського транспорту та зв'язку.

Соціальні аспекти сфери послуг – це дуже важлива субстанція, яка стосується життя людей і впливає на самі основні сфери нашого буття. Саме в сфері послуг реалізуються соціальні потреби всіх верств населення, також визначаються способи побудови відносин в умовах праці й побуту. Необхідно також відзначити про таку найголовнішу низку нашого життя, як здоров’я та організація відпочинку працівників промислових підприємств. Завдяки соціальним аспектам сфери послуг і будуються всі важливі відносини між людьми.

Існує дві основні групи в сфері послуг: матеріальні та нематеріальні. До матеріальних елементів сфери послуг можна віднести: торгівлю, транспорт, житлово-комунальне обслуговування. До нематеріальних: безпека життєдіяльності, мистецтво, музика, наука, соціальне обслуговування, шоу-бізнес і все інше.

Поняття «послуга» має дуже багато визначень. Саме надання послуг створює “бажаний результат". У такому трактуванні значення поняття "послуга" близько поняттю "обслуговування". У представленій доповіді використовуються обидва підходи до цього поняття. Головна роль послуги як товару – в можливості задоволення потреб покупців. Відмінність між послугою та фізичним товаром полягає у тому, що будь яка послуга – це процес. Використання терміну «процес» дозволяє розрізняти послуги і фізичні товари, оскільки останні процесом бути не можуть. Крім того, невід’ємною частиною послуг є споживачі, оскільки процеси надання послуг, їх доставки та використання практично відбуваються одночасно.

Послугою можна вважати будь-який захід або вигоду, які виконавець може запропонувати іншій стороні і які, в основному, задовольняють існуючу потребу, надають кваліфіковану допомогу, в основному не носять матеріальний характер, є невловимі і не приводять до заволодіння чим-небудь. Виробництво послуг може бути, а може і не бути пов`язане з конкретним товаром в його матеріальному вигляді. Тому сфера послуг є привабливим полем діяльності для інвестування і впровадження інновацій, оскільки не вимагає достатньо великих капіталовкладень.

Роблячи аналіз сфери послуг за два останні десятиріччя, можна зазначити, що найголовнішими факторами розвитку сфери послуг є: активізація інноваційної діяльності, реалізація моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, оновлення парку машин та обладнання на промислових підприємствах. Названі чинники можна вважати спонукальним елементом для виходу на ринок таких нових сфер послуг, які можуть буди суміжними з інформаційними технологіями, з комп'ютерним прогресом та розвитком соціальних мереж, як новим способом комунікації. У зв'язку з цим розвиток послуг стимулює виникнення нових підприємств, які використовують надсучасні технології та обладнання. Ці прогресивні тенденції вплинули на розподілення сфер бізнесової діяльності (розвиток авіаційного, залізничного та автомобільного транспорту, розширення можливостей телекомунікацій, розмаїтість фінансових і страхових послуг). Крім цього, формування ефективних організаційних форм управління інноваційною діяльністю значно розширює можливості надання сучасних послуг на істотній відстані, як на території нашої країни, так і на міжнародному рівні.

Ринок послуг швидко розвивається, тому існує необхідність розробки стратегії його розвитку в масштабах регіонів. Вона повинна забезпечити такі соціальні позитивні зміни, як більш висока якість життя, здоров’я, задоволення працею, підвищення економічної активності працездатного населення. Підприємства, які займаються інноваційною діяльністю мають одержувати державну підтримку у вигляді зниження податків, надання кредитів по зниженим ставкам, отримувати за рахунок державних фондів можливості підвищення кваліфікації, або перенавчання своїх працівників.

Соціальні аспекти інноваційної діяльності на підприємствах сфери послуг мають достатньо широкий діапазон розбіжностей. Вони можуть впливати на умови праці робітників на промисловому підприємстві, або задовольняти особисті потреби висококваліфікованих фахівців при виконанні складної роботи з використанням сучасного програмного забезпечення. Можуть навпаки спонукати керівництво використовувати працю малокваліфікованих працівників. Надання достатньо складних послуг може вимагати суттєвих капіталовкладень, наприклад послуги авіаційних компаній або залізничних і автобусних перевезень. Інші види послуг потребують висококваліфікованої праці аудиторів, юристів, лікарів, експертів для виконання якої необхідна високоякісна освіта та накопичений за багато років такої діяльності безцінний досвід.

Таким чином інноваційна діяльність сприяє створенню нових послуг, вдосконалює існуючі, суттєво впливає на соціальні умови праці фахівців, приводить до розширення існуючих ринків послуг і впровадження передових комп’ютерних та телекомунікаційних технологій.

Список використаних джерел:

1. Про інноваційну діяльність: Закон України від 25.03.2005 № 2505 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15

2. Тімар І. В. Інноваційний розвиток підприємств сфери готельних послуг / І. В. Тімар, Ю. А. Вернидуб // Економіка і менеджмент – 2013: перспективи інтеграції та інноваційного розвитку : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф., 24–25 квітня 2014 року. – Т. 6. Проблеми та перспективи інноваційного розвитку: держава, регіон, галузь, суб’єкт господарювання. – Дніпропетровськ, 2014. – С. 134–135.

3. Данилюк Т. І. Особливості інноваційної діяльності в сфері послуг [Електронний ресурс] / Т. І. Данилюк // Ефективна економіка. – 2014. – № 9. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?n=9&y=2014