Головченко Г. М., к. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПОКАЗНИКИ ТА КРИТЕРІЇ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

Конкуренція – це економічне змагання виробників товарів-аналогів на ринку за залучення якомога більшого числа споживачів і отримання при цьому максимальної користі.

Конкуренція зумовлює розширення виробництва й пониження цін на продукцію до рівня витрат на виробництво. Крім того, саме конкуренція змушує підприємства найповніше сприймати науково-технічний прогрес, використовувати ефективну техніку, технологію, сучасні методики організації роботи підрозділів і підприємства в цілому [1].

Побудова системи оцінювання конкурентоспроможності підприємства є  головним питанням при виборі основних показників, які її втілюють. У наш час науковцями запропонований широкий вибір показників, які застосовують підприємства. Зробивши аналіз усіх прийомів вітчизняних та закордонних вчених до визначення оцінки конкурентоспроможності підприємств дав змогу виявити протилежні думки у цьому питанні.

Тоді, як одні вчені намагаються впроваджувати методики з малою чисельністю показників, намагаючись звести до мінімуму затрати часу з моніторингу та опрацювання статистичних даних фірми, тоді, як інші науковці, схиляються до розробки багатогранних методик оцінки, побудованих на широких аналітичних розрахунках із застосуванням великої кількості показників оцінки. Зарубіжні дослідники у своїх методиках пропонують брати від трьох до восьми груп показників оцінки. При цьому, вчені проводять аналіз, беручі такі ж самі чинники, але зробивши наголос не на усіх чинниках, а тільки на окремих. Усі автори по – різному висловлюють свої думки щодо утворення системи чинників для оцінювання конкурентоспроможності підприємства і, відповідно, надають протилежні підходи до їх класифікації.

Досить великі суперечки у вітчизняних вчених, викликають не самі вимірювачі, на яких варто будувати оцінювання конкурентоспроможності фірми, а критерії, за якими їх  розподіляють. Кириченко Л. М., Бєлов О. В. у своєму науковому виданні [2] запропонували здійснити оцінку конкурентоспроможності двома шляхами: оцінку конкурентоспроможності продукції і оцінку конкурентоспроможності підприємства в цілому. Тому, для оцінки конкурентоспроможності фірми дослідники пропонують брати величини фінансового стану, ефективної збутової діяльності, величину ефективного управління персоналом, також ефективного використання основних та обігових фондів та використання нематеріального капіталу підприємства.

Конкурентоспроможність продукції є основною умовою конкурентоспроможності підприємства на ринку та найголовнішою умовою прибутковості її діяльності [1].

В наш час, вітчизняні автори, такі, як В. Ю. Самуляк, Т. В. Лебідь, Р. В. Фещур в оцінюванні конкурентоспроможності підприємства вирізняють два шляхи – оцінювання конкурентоспроможності продукції і вживання ресурсів. При оцінюванні застосування ресурсів пропонується брати такі групи показників як: показники використання грошових, майнових, енергетичних, нематеріальних, повідомних ресурсів та ресурсів праці і багато інших.

Г. І. Рзаєв [3] в оцінюванні конкурентоспроможності підприємства виокремлює такі шляхи оцінки, як вивчення рівня балансової напруги та визначення і оцінка характерних пропорцій успіху. Перший шлях оцінки пропонує використовувати  такі показники як: фінансовий стан фірми, її ділову активність, показник використання капіталу. При втілюванні оцінювання конкурентоспроможності підприємства за наступним шляхом пропонується використовувати показники використання ресурсів, дохідності, ефективності діяльності.

На нашу думку, оцінка конкурентоспроможності підприємства має бути зроблена за таких основних шляхів: оцінювання конкурентоспроможності продукції, його діяльності з виробництва продукції, також діяльності зі збуту та фінансово-інвестиційної. Тому, у просуванні аналізу потрібно робити оцінку не тільки фактичних, але і майбутніх показників, тобто брати до уваги потенціал конкурентоспроможності підприємства.

Під конкурентоспроможністю продукції мають на увазі: параметри товару, які обумовлюють його відмінні риси від товару – аналога, який відповідає конкретній потребі споживача та на її задоволення за витратами;

Чинниками конкурентоспроможності – безпосередні причини, які прямолінійно впливають на зміни одного або декількох критеріїв конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність продукції залежить від набору факторів, які впливають на вибір і обумовлюють їх об’єм продаж на певному ринку:

1) економіко-технічних чинників, що мають залежність від продуктивності та інтенсивності праці, витрат на виробництво продукції, якості продукції, ціни на продажу і витрати на споживання виробленої продукції;

2) вигідних чинників, які обумовлюються умовами реалізації товарів на конкретному ринку – сегмент ринку; сервісне обслуговування; маркетинг; репутація  фірми;

3) нормативно-правових чинників, що обумовлюють запити морально-етичної, екологічної, технічної безпеки використання товару на даному ринку та документально-правові вимоги.

Критерій конкурентоспроможності продукції – це якісна та кількісна ознаки продукції, що виступають основою для оцінювання її конкурентоспроможності.

Для того, щоб залишатися  на конкурентному рівні, підприємство має виконувати основні попити до критеріїв та показників конкурентоспроможності продукції. Очікувані результати оцінки конкурентоспроможності можливі бути використані для альтернативи шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції і конкретного висновку комерційних задач. Це дасть змогу позначити основні шляхи зміцнення конкурентних позицій деяких підприємств та цілих господарств.

 

Список використаних джерел:

1.       Ульянченко О. В. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств та стратегічні аспекти її формування : моногр. / О. В. Ульянченко, Л. А. Євчук, І. В. Гуторова. – Х. : Віровець А. П. «Апостроф», 2011. – 340 с.

2.       Бєлов О. В. Методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності торгівельного підприємства / О. В. Бєлов, Л. М. Кириченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. – 2011. – Спецвипуск 33, Ч.

3.       Рзаєв Г. І. Обґрунтування та побудова системи критеріїв оцінки конкурентоспроможності машинобудівних підприємств / Г. І. Рзаєв // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – № 1. – С. 38–41.