Михєєва А. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

У сучасних умовах господарювання роль головної рушійної сили виконує конкуренція. Забезпечення стійких конкурентних переваг вітчизняних підприємств може забезпечити тільки підвищення рівня конкурентоспроможності виробників. Підвищення конкурентоспроможності підприємства є одним з найважливіших напрямків діяльності підприємства, що характеризує можливість та адаптацію підприємства до умов зовнішнього конкурентного середовища, тому виникає необхідність дослідження науково-методичного забезпечення оцінки та діагностики конкурентоспроможності.

У зв’язку з цим проблема оцінки конкурентоспроможності підприємств з метою розробки системи заходів щодо забезпечення стійкої позиції на ринку та набуття конкурентних переваг підприємства набуває особливої актуальності.

За сучасних умов у національній економіці відбувається становлення конкурентного середовища, яке вимагає від ринкових суб’єктів пошуку нових форм і методів здійснення конкурентної боротьби, що має забезпечити їх конкурентоспроможність. Але слід враховувати й те, що в економічній науці ще чітко не сформовано єдиної універсальної методології, що забезпечить формування ефективної системи управління конкурентоспроможністю підприємств. У зв’язку з цим необхідні: ретельний аналіз існуючих досліджень; критичне їх осмислення у світі підходів до трактування дефініції «конкурентоспроможність».

Не дивлячись на різноманітність підходів та науково-дослідних позиції можна визначити два аспекти:

1. Бізнес конкурентоспроможність підприємств, які не можуть бути відокремлені від конкурентоспроможності продукції, послуг, створених ними, які знаходиться під впливом «ціна» і «нецінових» чинників аналогічним чином.

2. Бізнес конкурентоспроможність являє собою поєднання низки факторів, що визначають конкурентоспроможність, тому її слід оцінювати динамічно, з урахуванням тенденцій змін.

Аналіз авторських підходів до визначення категорії «конкурентоспроможність підприємства» показав, що самим доцільним науковим підходом до визначення цього поняття є системний підхід, який дозволяє сформувати та конкретизувати максимально повно його економічну сутність та особливості. Конкурентоспроможність підприємства – це наявність відносних переваг над іншими учасниками ринку у сферах, які пов’язані з ключовими факторами конкуренції або які обумовлюють об’єктивні можливості підприємства та його конкурентів щодо досягнення певних цілей [1].

Необхідно відзначити, що в економічних джерелах не існує загально визнаної характеристики, яку можливо сприймати показником рівня конкурентоспроможності підприємства. У формах статистичної звітності підприємств на існує показника потенційної здатності боротьби в ринкових умовах, тож показники конкурентоспроможності, як показники успішності конкурентної боротьби потребують певного методичного забезпечення.

Різні науковці пропонують різні підходи до трактування терміну «конкурентоспроможність підприємства». Ми поділяємо думку багатьох з них, і вважаємо що конкурентоспроможність підприємства можливо ототожнювати і з конкурентоспроможністю продукції, і з ефективністю діяльності підприємства; конкурентоспроможність можливо розглядати через конкурентні переваги, потенціал підприємства, а також як здатність вести конкурентну боротьбу; конкурентоспроможність можна розглядати також з різних підходів одночасно. Конкурентоспроможність включає в себе можливість підвищення ефективності бізнесу, яка є основою рентабельності.

Існуючі методи та інструменти оцінки конкурентоспроможності класифікують за двома ознаками: за ступенем охоплення напрямків діяльності підприємства та формою вираження результатів оцінювання.

Отже, у ході проведеного аналізу концептуальних підходів визначено, що конкурентоспроможність підприємства слід досліджувати та оцінювати з урахуванням ефективності використання потенціалу підприємства, впливу факторів та рівня конкурентоспроможності продукції, галузей економіки та рівня конкурентоспроможності країни в цілому. При цьому, критерії, показники і фактори динаміки конкурентоспроможності для кожного підприємства мають свою специфіку. В залежності від комбінації факторів впливу, кожне підприємство характеризується досягнутим рівнем та особливим характером формування конкурентоспроможності [2].

Список використаних джерел:

1. Гринько Т. Фактори конкурентоспроможності підприємств / Т. Гринько // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 50–53.

2. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями підвищення: монографія / за заг. ред. О. Г. Янкового. – О. : Атлант, 2013. – 470 с.

3. Оберемчук В. Ф. Конкуренція: поняття, аналіз, стратегія / В. Ф. Оберемчук // Стратегія економічного розвитку України. − 2011. − Вип. 5. − С. 211–217.