Коваленко А. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФІНАНСОВі РЕСУРСи підприємства У СИСТЕМІ його УПРАВЛІННЯ

 

Сучасні ринкові умови господарювання характеризуються суттєвим підвищенням самостійності суб’єктів господарювання, високим рівнем економічної та юридичної відповідальності, що обумовлює зростання уваги до проблем, пов’язаних з забезпеченням фінансової стійкості та платоспроможності підприємств, особливо в кризові періоди. Це зумовлює підвищенні вимоги до питань раціонального та ефективного управління фінансовими ресурсами підприємства, підвищує актуальність теоретичних досліджень та практичних розробок у цьому напрямку.

Сучасна наукова думка представлена великою кількістю трактувань та визначень терміну «фінансові ресурси підприємства», але загальноприйнятним вважається розуміння цієї категорії як сукупності власних та залучених грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, та які направлено на фінансування поточних витрат та капітальні вкладення з метою розширеного відтворення та погашення власних зобов’язань. Фінансові ресурси покликані забезпечувати досягнення загальних цілей стратегічного розвитку підприємства через механізми забезпечення господарської діяльності необхідними грошовими коштами, їх товарно-грошовий обіг та погашення фінансових зобов’язань.

Склад та структура фінансових ресурсів визначається джерелами їх формування. З огляду на це, виділяють власні та позикові фінансові ресурси підприємства. Власні фінансові ресурси належать підприємству на правах власності та складаються з наступних елементів: нерозподілений прибуток, статутний капітал, спеціальні грошові фонди, амортизаційні відрахування. Позикові фінансові ресурси являють собою грошові кошти залучені підприємством на деякий час з обов’язковою умовою повернення та складаються з кредитів різних видів та походження і кредиторської заборгованості.

З точки зору економічного змісту фінансові ресурси пропонується розділяти на надходження (кошти, залучені зі сторони), доходи (виручка від реалізації) та накопичення (нерозподілений прибуток, амортизація) [1, с. 19].

Формування фінансових ресурсів за складом, структурою та обсягами є важливим управлінським завданням, націленим на забезпечення поточної та довгострокової фінансово-господарської діяльності підприємства необхідними грошовими коштами. З огляду на різноманіття елементів фінансових ресурсів при їх формуванні необхідно враховувати специфіку та функції кожного з них, та визначати раціональну їх комбінацію. Управління фінансовими ресурсами підприємства оптимізація

Другим напрямком роботи в межах управління фінансовими ресурсами на підприємстві є забезпечення їх ефективного використання у відповідності до напрямків діяльності підприємства. В фінансово-економічних літературних джерелах представлено різні погляди на напрямки та шляхи забезпечення раціонального використання фінансових ресурсів на підприємстві.

Більшість фахівців [2, 3] виділяють два напрямки використання фінансових ресурсів: на просте відтворення (оновлення використаних факторів виробництва) та на розширене відтворення (довготермінові інвестиції). При такому підході вважається, що в першому випадку на підприємстві формуються обігові активи (запаси, дебіторська заборгованість, короткотермінові фінансові вкладення, грошові кошти), в другому випадку – не обігові активи (основні фонди, нематеріальні активи, незавершене будівництво).

Управлінські підходи  до процесу формування та використання фінансових ресурсів обумовлюються системою управління в цілому, тому що вимагають комплексного розв’язання визначених проблем.

Загальновизнаним науково-методичним підходом вважають системний підхід, що передбачає визначення складових  елементів фінансових ресурсів,  їх синергетичний ефект, вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на їх процес функціонування. Крім системного підходу, використовуються наступні підходи:

-   процесний (розглядає особливості та ефективність функціонування фінансових ресурсів, тобто процеси формування та використання);

-  ситуаційний (дозволяє аналізувати конкретні ситуації у певних умовах функціонування фінансових ресурсів, приймати унікальні рішення).

Методи управління фінансовими ресурсами бувають загально-управлінськими та специфічними, до яких відносять дисконтування, капіталізацію доходу, розрахунок підсумкової вартості, метод вилучень та ін’єкцій, метод «витрати-випуск».

Тож, управління фінансовими ресурсами володіє відповідним набором принципів, методів, інструментів, які формують методологічні підходи в  даному напрямку. Використання науково-методологічних підходів до управління фінансовими ресурсами підприємства сприяє досягненню цілей їх оптимізації за складом, обсягами, структурою при формуванні та забезпеченню максимальної ефективності використання наявних та залучених фінансових ресурсів, що, в свою чергу, дає змогу підприємству досягати найвищих результатів фінансової, економічної та господарської діяльності, формувати власні конкурентні переваги та підвищувати інвестиційну привабливість та ринкову ціну підприємства.

 

Список використаних джерел:

1.         Стыров М. М. Финансовые ресурсы промышленных предприятий: теория, анализ, управление / М. М. Стыров. – Сыктывкар, 2012. – 164 с

2.         Завгородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Завгородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 714 с.

3.         Бланк И. А. Управление активами / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2000. – 720 с.

4.         Гринько Т.В. Финансовая стабильность предприятия и показатели её оценки/ Т.В.Гринько// Матеріали IV Міжнародної конференції «Наука і освіта ‘2001» Д.: Наука і освіта, 2001. – Т. 2. Економічні науки. – С. 17-19