К. е. н. Дробишева О. О., Бойко О. І.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Сучасну економічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як досить суперечну та розбалансовану. Для уникнення наростаючих негативних проявів необхідний пошук прогресивних форм ведення бізнесу, спрямованих на розвиток ефективних напрямів діяльності. Таким ключовим напрямком, зокрема, можна вважати інноваційну діяльність, оскільки Україна може посісти належне місце у європейському та світовому просторі лише в разі опанування науково-технологічної моделі економічного розвитку. При цьому визначними чинниками формування конкурентоспроможності національної економіки мають стати такі конкурентні переваги як рівень технології та ефективність інноваційних систем [1, с. 97].

На жаль, до цього часу в Україні досі не сформувався належний попит на інновації, тому практично відсутня динаміка розвитку ринку інноваційної продукції та необхідної інфраструктури. До того ж рівень комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок є надто низьким. А система інформаційної підтримки ринку інновацій, як і система обміну інформацією між розробниками та потенційними інвесторами, взагалі відсутня. На додачу до вищевикладеного, досить повільно розвивається мережа сучасних інноваційних структур, яка включає венчурні фонди, технопарки, бізнес-інкубатори тощо.

Для виправлення ситуації, що склалася, одним з важливих механізмів, здатних забезпечити інноваційні процеси ресурсами, вважаємо венчурне інвестування. «Зарубіжний досвід господарювання свідчить, що в країнах з розвиненими ринковими відносинами венчурне підприємництво відіграє активну роль у задоволенні потреб основної маси населення в новій продукції, підвищенні науково-технічного рівня виробництва. Більше того, інвестиції, які здійснюються венчурними фондами, є основним джерелом інвестування нових підприємств, особливо на ринку високих технологій» [2, с. 166 –167].

На нашу думку, особливо актуальним для вітчизняних умов є дослідження конкурентних переваг функціонування малих венчурних підприємств в Україні, оскільки вони відрізняються невеликою чисельністю працівників, високим науковим потенціалом, мобільністю структури, гнучкістю до мінливого економічного середовища, високою «цілеспрямованою активністю, що пояснюється, в першу чергу, прямою особистою зацікавленістю працівників підприємства та інвесторів у якнайшвидшій успішній комерційній реалізації розроблюваної ідеї, технології, об’єкта, винаходу, причому з мінімальними витратами» [3, с. 147]. До сфери їхньої діяльності, в основному, належать пошуково-прикладні дослідження, проектно-конструкторські розробки і освоєння на їх основі нових видів продукції, технологічних процесів, організаційно-управлінських рішень. Цим венчурні підприємства відрізняються від поширених форм малого підприємництва, в яких ризиків менше у зв’язку з роботою в призвичаєному напрямку підприємницької діяльності.

Основними конкурентними перевагами венчурних підприємств можна вважати наступні:

-  саморегулювання і самовдосконалення;

-  мобільність та гнучкість, швидкість і безперервність розвитку;

-  базування на інтелектуальній власності, розвитку знань та постійному навчанні;

-  адекватне сприйняття ризику та готовність до нього;

-  можливість одночасного виявлення найбільш перспективних напрямів інновацій і безперспективних шляхів розвитку досліджень, що призводить до значної економії ресурсів;

-  налаштування на виграш за будь-яких обставин.

Завдяки цим своїм конкурентним перевагам порівняно з іншими видами та формами підприємницької діяльності, венчурні підприємства сприяють:

-  формуванню нового інноваційно-інвестиційного механізму, що відповідає вимогам структурної перебудови виробництва і зростаючим суспільним потребам;

-  стимулюванню конкуренції та поштовху до інноваційної активності;

-  високій частці додаткової вартості виробленого продукту.

Успіх сучасного «молодого» венчурного підприємства на ринку високих технологій інноваційної економіки забезпечується такими факторами, які є визначальними при формуванні їх конкурентних переваг:

- відповідність швидкості розвитку бізнесу швидкості розвитку ринку;

- здатність до партнерства та синергії, коли об’єднання зусиль призведе до набагато більшого успіху;

- неминуче формування альянсу і партнерських відносин для забезпечення стабільності функціонування;

- здатність до новаторства в умовах безперервного розвитку;

- культивування талантів та сприяння творчій активності;

- глобальність мислення, глобальність ринкової присутності та орієнтація не лише на місцеві ринки, а й на регіональні, локальні та світові.

Враховуючи виділені конкурентні переваги венчурних підприємств, можна зробити висновок, що для України вкрай важливим є розвиток підприємств саме такого типу як важливій складовій реформування інноваційної сфери. У зв’язку з цим потребує глибокого осмислення практичний досвід становлення економіки інноваційного типу розвинутих країн для можливості перейняття набутих здобутків і пристосування найбільш перспективних з них до вітчизняних умов.

 

Список використаних джерел:

1.      Павленко І. А. Економіка та організація інноваційної діяльності / І. А. Павленко, Н. П. Гончарова, Г. О. Швиданенко. – К. : КНЕУ, 2002. – 150 с.

2.      Краус Н. М. Інвестування венчурних малих підприємств як об’єктивна потреба інноваційної економіки / Н. М. Краус // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 3 (153). – С. 166–174.

3.      Скоблякова И. В. Инновационные системы и венчурное финансирование : моногр. / И. В. Скоблякова. – М. : Машиностроение-1, 2006. – 210 с.