Грабчук О. М., Пустовий
М. Д.
Дніпропетровський національний
університет імені Олеся Гончара (Україна)
ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТАЛУРГІЙНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Металургія
є фундаментом для розвитку ряду провідних галузей як світової так і української
економіки: оборонної промисловості, транспортного та важкого машинобудування,
енергетики, будівництва (в тому числі авіаційного і суднохідного). Крім того,
металургія тісно пов'язана з хімічною і легкою промисловістю. В зв'язку з цим,
можна говорити про те, що галузь металургії є потенційною силою, що сприяє
підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників та зростанню економіки
в цілому [1].
На
сьогоднішній день, реальний стан підприємств металургійної галузі
характеризується значним зносом виробничих потужностей, високою енергомісткістю і ресурсомісткістю,
негативним впливом на екологічну ситуацію в країні. Дані тенденції обумовлені
тим, що виробничі потужності провідних підприємств металургійної промисловості
були спроектовані і побудовані ще в 70-ті роки і раніше, а подальший розвиток
виробництва здійснювався, в основному, за рахунок збільшення завантаження
існуючих потужностей. Таким чином, зростання виробництва досягалося без
істотної модернізації промислово – виробничих фондів [2].
Повільний
технологічний прогрес – це не єдина проблема в металургійній галузі та в
економіці країни в цілому. Військово-політичний конфлікт, який присутній в
країні, негативно позначається на економіці всієї держави. Вплив
військово-політичного чинника має негативний характер: зниження обсягів
виробництва продукції, пошкодження потужностей металургійних підприємств,
руйнування шляхів сполучення і серйозних порушень в системі матеріально-технічного
забезпечення технологічних процесів на підприємствах.
Для
відновлення та покращення ситуації в металургійній галузі, для переходу
української металургії на новий, більш професійний рівень, для збереження
позицій на внутрішньому і світовому ринку, необхідні провести стабілізуючі
заходи, модернізацію підприємств та введення інновацій в виробництво. На рівні
держави доцільно врегулювати негативні політичні процеси, які набувають
некерований характер.
За
останні десять років була здійснена часткова модернізація металургійних
підприємств. Більшість з них відмовилися від мартенівського способу виплавки
сталі і перейшли на конвертерний. Даний перехід гарно позначився на екології,
так як кількість викидів скоротилася як мінімум до 40 %, а утворення пилу до 10
% [4].
Затребуваною
є діяльність заводу низьковольтної апаратури «Лідер Електрик» спільно з компанією Ekoltronik
Czech s. r. o. Дане співробітництво представляє новий напрямок – установка
уніфікованих апаратів газоочистки. Це нове технічне
рішення в області теплової, атомної енергетики, металургії, будівничої
індустрії та інших галузей промисловості. Розробляються і впроваджуються нові
апарати очистки газів від пилу для аглофабрик, конвертерів, доменних,
мартенівських печей. У порівнянні
з існуючим обладнанням, виробленим як в Україні, так і за кордоном,
економія фінансових ресурсів становить 40–50 % [5].
На
підприємствах впроваджується система утилізації тепла, що має високий тепловий
коефіцієнт корисної дії, низький аеродинамічний опір по повітряному і димовому
тракту, високу теплостійкість. Результатом експлуатації перших місяців даної
системи є істотна економія енергоресурсів. За рахунок підігріву повітря,
знижується питома витрата коксу на кожен проплав рудної сировини, скорочуються
викиди димових газів, зменшується теплове навантаження на навколишнє середовище
[6].
Альтернативою
модернізації металургійного комплексу може стати будівництво міні-заводів. Хоча
будівництво міні-заводу не завжди передбачає виникнення нового самостійного
суб'єкта, його поява може бути результатом реконструкції вже наявних площ в
структурі діючих металургійних підприємств. Міні-заводи споживають менше
електроенергії в 3–5 разів, розташовуються на площі в 8–15 разів менше
традиційних металургійних комбінатів, знижують забруднення повітряного і
водного середовищ на 86 і 76 % відповідно. Тривалість виробничого циклу
міні-заводу менше діючих підприємств більш ніж в 10 разів, а рентабельність
виробництва – більше в 2 рази. Вартість такого заводу на 1 т. готової продукції
нижче будівництва традиційного заводу більш ніж в 4 рази, а окупність вкладень
не перевищує 2 роки [3].
Якщо
успішно подолати військово-політичний конфлікт і залучити фінанси в
науково-технічну сферу економіки, то це дозволить створити кластер або технопарк. Обидва ці об'єднання
дозволять розвинути інноваційний потенціал галузі, регіону і навіть держави. Наприклад,
одним з потужних важелів розвитку машинобудування може стати створення міжгалузевих кластерів по технологічному
ланцюжку «Металургія-машинобудування».
Створення таких утворень в країні необхідно для підвищення їх інвестиційної
привабливості, самоорганізації науково-інноваційного середовища та
інфраструктури.
За
кордоном просуванням наукових досягнень у виробництво в основному займаються венчурні підприємства, тому
доцільним буде розвиток даного виду бізнесу. Розвиток венчурного бізнесу є
суттєвим резервом для інноваційного розвитку в регіонах, що в цілому сприятливо
позначиться на економіці держави.
Перспективним
напрямком розвитку підприємств металургійної галузі є інноваційне
підприємництво. Це процес створення та комерційного використання
техніко-технологічних нововведень [7]. В основі даного напрямку лежить
постійний пошук нових можливостей,
орієнтація на інновацію, вміння отримувати та використовувати для вирішення
постійних завдань ресурси з найрізноманітніших джерел. Даний вид бізнесу
пов'язаний з готовністю підприємця добровільно взяти на себе весь ризик
здійснення нового проекту або ж поліпшення існуючого, прийняти на себе
фінансову, моральну і соціальну відповідальність за процес, який повинен
принести грошовий дохід і моральне задоволення.
Важливим
ресурсом країн, що розвиваються, є трансферт технологій. У загальному випадку
трансферт технологій і їх використання є доповнюючими,
а не альтернативними видами науково-технічної діяльності [8]. Стан
інфраструктури науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні
створює серйозну проблему для розвитку власних технологічних можливостей, а
також для кооперації з міжнародними різними фірмами. Недолік внутрішніх
технологічних знань може загальмувати накопичення зовнішніх ноу-хау і знизити
сприйнятливість фірм до технологій, розробленими поза фірмами, тобто здатність
використовувати зовнішні знання пов'язана з власними знаннями і досвідом, які,
в свою чергу, залежать від фінансових вкладень, науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт.
Трансферт
технологій в країну буде успішним, якщо фірми не тільки будуть купувати
імпортне обладнання, але, головним чином, зможуть професійно освоїти зарубіжні
ідеї, знання, пристрою і технології. Він буде ефективним, якщо здійснюється в
середовищі високих місцевих технологій і підготовлених кадрів. Щоб вступити в
міжнародне технологічне співробітництво, необхідно підтримувати певний рівень
розвитку вітчизняних наукових і технологічних інфраструктур.
Таким
чином, можна констатувати, що українська металургія переживає період виживання,
а не розвитку. Розвитку металургійної галузі перешкоджають в основному такі
об'єктивні причини: залежність від військово-політичних рішень; істотна
технологічна відсталість; слабкий розвиток інфраструктури інноваційної
діяльності; відсутність фундаментальних досліджень у створенні і функціонуванні
інноваційних структур. Подальше ефективне функціонування підприємств
металургійної галузі в умовах глобальної конкуренції вимагає тотального впровадження
інноваційних проектів реконструкції і модернізації металургійного виробництва.
Без підтримки держави і іноземних інвестицій перспективи розвитку підприємств
галузі є примарними.
Список використаних джерел:
2. Бесараб С. А. Малі підприємства в металургійній галузі: сучасні
тенденції [Електронний ресурс] / С. А. Бесараб. – Режим доступу :
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3113
3. Куліцкій С. Проблеми розвитку українського
гірничо-металургійного комплексу на сучасному етапі [Електронний ресурс] / С. Куліцкій // Україна: події, факти, коментарі. – 2015. – №
15. – С. 41-62. – Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2015/ukr15.pdf
4. Маріуполь: на «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча побудували екологічну піч і
реконструюють аглофабрик [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.segodnya.ua/economics/enews/mariupol-na-azovstali-i-mmk-im-ilichapostroiliekologicheskuyu-pech-i-rekonstruiruyut-aglofabriku-620621.html
5. Лідер електрик [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.lider.com.ua/products/gas_cleaning.html/340
6. Технології для підвищення ефективності металургійних печей [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://kalugin.biz/ru/firstperson/1/20.html
7. Ельмеева І. Г. Інноваційне підприємництво в Росії:
положення серед світових лідерів інноваційної діяльності / І. Г. Ельмеева // Молодий вчений. – 2013. – № 5. – С. 296–299.
8. Теребова С. В. Трансфер технологій як елемент
інноваційного розвитку економіки [Електронний ресурс] / С. В. Теребова. – Режим
доступу :
http://cyberleninka.ru/article/n/transfer-tehnologiy-kak-element-innovatsionnogo-razvitiya-ekonomiki