Колінько А. Ю., к. е. н. Куряча Н. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Зазвичай місцеві бюджети складаються з балансу доходів і витрат фінансових ресурсів на відповідній території. Ці бюджети складають основу фінансових відносин між підприємницькими структурами і населенням наданій території, між бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансів, а також «визначають рівень взаємовідносин між місцевими бюджетами та державним бюджетом. Особливістю сучасного етапу бюджетного процесу є те, що він здійснюється в умовах стратегії децентралізації влади в Україні, що передбачає передачу значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування [1].

На думку деяких вчених, фінансову самостійність місцевих органів самоврядування обмежує не лише майже повна їх залежність від загальнодержавних доходів, але й нестабільність практики державного регулювання. «Щорічні зміни переліку доходів місцевих бюджетів, механізму бюджетного регулювання не тільки унеможливили здійснення місцевою владою перспективної фінансової політики, але й не можуть їй гарантувати протягом року нормальних умов функціонування. Між тим без допомоги держави, місцеві органи влади не можуть повноцінно виконувати покладені на них делеговані повноваження, а також розв'язувати завдання соціального та економічного розвитку» [2].

Аналізуючи надходження до місцевих бюджетів за 2015-2016 роки спостерігається, що місцеві бюджети надзвичайно залежні від трансфертів із державного бюджету. Найголовніший із них – дотація вирівнювання. Є також різні субвенції, тобто трансферти, які мають цільове призначення. Привабливими є субвенції на соціально-економічний розвиток, наразі їхній обсяг та розподіл між місцевими бюджетами не є формалізованим, тому існує інтенсивне лобіювання як із боку керівників регіонів, так і з боку народних депутатів [3].

Оцінюючи динаміку зростання частки міжбюджетних трансфертів у структурі місцевих бюджетів, приходимо до висновку, що місцеві бюджети не можуть виконувати покладені на них завдання без фінансування з Державного бюджету України. На рис.1 найбільшу частку в доходах Державного бюджету України 2016 року складали податкові надходження – 494,66 млрд грн (83,11 % від загального розміру доходів), що у порівнянні з 2015 роком більше на 84,69 млрд грн (20,66 %).

Рис. 1. Надходження до державного бюджету України за 2015–2016 рр.

Планові обсяги офіційних «трансфертів у 2016 році в порівнянні з 2015 роком зросли всього лише на 0,01 млрд грн, тобто з 8,61 млрд грн до 8,62 млрд грн, проте їх частка в загальних обсягах доходів Державного бюджету знизилась з 1,67 до 1,45 %. При тому що надходження до Державного бюджету України в 2016 році становили 595,16 млрд грн (26,31 % ВВП), що на 78,18 млрд грн (15,12 %) більше ніж у 2015 році – 516,98 млрд грн (26,4 % ВВП)» [4].

Проведене дослідження дає підстави для висновку про щорічне зростання залежності місцевих бюджетів від трансфертів із державного бюджету. Має місце неефективне використання бюджетних коштів, тим самим порушуються принципи бюджетної системи, задекларовані в Бюджетному кодексі України, у тому числі щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства. Основою зміцнення місцевого самоврядування та місцевих бюджетів України повинно бути:

- реформування бюджетної системи відповідно до потреб місцевого самоврядування;

- удосконалення міжбюджетних відносин та застосування об'єктивних критеріїв вирівнювання фінансової спроможності місцевих бюджетів;

- застосування принципів справедливості надання міжбюджетних трансфертів і прозорості руху коштів;

- чітке розмежування повноважень між органами центральної влади та місцевого самоврядування;

- заохочення та стимулювання місцевої влади до нарощування податкоспроможності і власної бази доходів місцевих бюджетів;

- посилення відповідальності розпорядників коштів щодо раціонального та ефективного використання коштів бюджетів усіх рівнів.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Бюджетний кодекс України» від 21 червня 2001 № 2542–ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр://zаkоn1.rаdа.gоv.uа/сgі-bіn/lаws/mаіn.сgі

2. Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр://www.nіss.gоv.uа

3. Субботовіч Ю. Л. Бюджетна децентралізація та Зміцнення фінансів ОРГАНІВ місцевого самоврядування / Ю. Л. Субботовіч // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. – 2013. – № 13. – С. 44–46.

4. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр://www.mіnfіn.gоv.uа