К. е. н. Марценюк Л. В.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна (Україна)

УМОВИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТУРИЗМУ ПО ВУЗЬКИХ КОЛІЯХ

Організація туристичних перевезень по вузьким коліям в Україні при ширині колії 750 мм не дозволяє забезпечити повний комфорт у цих поїздах, саме внаслідок цього в Україні «вузькоколійки» масово не використовувалися для туристичних перевезень. Інколи в деяких регіонах України вузькоколійні залізниці стали використовувати для туристичних екскурсій та трансферних перевезень мешканців невеликих міст та селищ. Наприклад, в Закарпатській області такі перевезення організовано між містами Берегове, Виноградів, Хмільник та Іршава [2; 3]. Слід також зауважити, що всі вузькоколійні залізниці ізольовані одна від одної і не можуть бути об’єднані в одну мережу як залізниці з широкою колією.

Вказані обмеження значно впливають на технологічний процес реалізації залізничного туризму, організацію ночівлі туристів у місцевих готелях, харчування у ресторанах, кав’ярнях, колибах та загальний час перевезень.

Для організації залізничного туризму (ОЗТ), по вузьким коліям необхідно такі умови, які можна описати функцією:

ОЗТ = f (Ti, Zi, Rc, My ОТП, ЕЕ), (1)

де Ti – наявність розвинутої туристичної інфраструктури в регіоні тяжіння до вузькоколійної залізниці;

Zi – наявність вузькоколійних залізничних колій, придатних для туристичних перевезень;

Ri – наявність сучасного комфортного рухомого складу;

My – наявність організаційної структури управління, що буде займатися залізничним туризмом в даному регіоні;

ОТП – розробка сучасних методів організації туристичних перевезень по вузьким коліям;

ЕЕ – розробка теоретико-методичного підходу щодо розрахунку економічної ефективності залізничного туризму по вузьких коліях.

Для реалізації теоретико-методичного підходу щодо впровадження залізничного туризму по вузьких коліях були проведені наукові дослідження в Закарпатському регіоні України, де зараз існують вузькі залізничні колії, частина з яких знаходиться в неробочому стані або розібрана [1]. Вказані вузькі колії зараз знаходяться на балансі регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «УЗ» і приносять їй щорічно значні збитки.

Згідно звітних даних Закарпатської облдержадміністрації, зараз існує значний попит на користування мешканцями України та інших країн туристичною інфраструктурою вказаного регіону. Зараз цей регіон обслуговується автомобільними туристичними трансферними перевезеннями, які не можуть надати стабільних та комфортних умов для подорожування туристів, оскільки автомобільні дороги не дозволяють в деякі періоди року організувати регулярні перевезення туристів.

Існуючі вузькі колії Закарпаття прокладені в мальовничому районі, багатому на туристичні об’єкти. Вони створювалися за часів Австро-Угорщини. Частина її збереглася на території України, Словаччини, Угорщини та Польщі. Ці ділянки можуть стати основою транспортної інфраструктури туристичного регіону на заході України.

Розвиток існуючої транспортної та будівництво повного комплексу туристичної інфраструктури стане потужним поштовхом до розвитку економіки регіону. Розв’язання цієї проблеми потребує техніко-економічного обґрунтування.

Дослідження, що були проведені автором, показали, що існуючі залізничні вузькі колії можна використати лише на дільницях Берегове, Виноградів, Хмільник та Іршава, а основна туристична інфраструктура (Хуст, Вучкове, Міжгір’я, Лисичого, Свалява, Мукачеве) розташована далеко від вузьких колій.

Головна мета туристичних подорожей по вузьким залізничним коліям Закарпаття – ознайомлення мешканців України та закордонних країн з природою регіону, історичними та культурними пам’ятками; розвиток його туристичної інфраструктури та підвищення соціальних стандартів життя місцевого населення.

Додаткова мета – підвищення ефективності функціонування залізничного транспорту України: за рахунок отримання додаткового доходу від туристичних перевезень.

Тому вперше в Україні запропоновано будівництво нової вузькоколійної туристичної лінії. Виникає питання: «За які кошти слід будувати цю вузькоколійну залізницю?» Для ПАТ «УЗ» це великі кошти, для приватного капіталу це представляє певний інтерес, але кому слід передати на баланс цю туристичну лінію? Існує варіант часткового фінансування будівництва за рахунок ПАТ «УЗ», приватного капіталу та коштів Закарпатської ОДА, можна запропонувати різні варіанти організації залізничного туризму.

Список використаних джерел:

1. Перспективи розвитку залізничного туризму України на вузькоколійних лініях Закарпаття. Наука та прогрес транспорту / Кузнєцов В. Г., Пшінько П. О., Кліменко І. В. та ін. // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. – 2015. – № 4 (58). – С. 23–33.

2. Курган М. Як реанімувати вузькоколійки Закарпаття [Електронний ресурс] / М. Курган. – Режим доступу : http://tyachivnews.in.ua/novini/zakarpattya/6031-yak-reanmuvati-vuzkokolyki-zakarpattya.html

3. Нагорнюк О. Вузькоколійка. 106 кілометрів Полісся /
О. Нагорнюк. – Рівне, 2008. – 60 с.