К. е. н. Рябик Г. Є.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара
(Україна)
Стратегічний
розвиток підприємств видобутку залізорудної сировини в Україні
Україна не тільки має
значний мінерально-сировинний потенціал, а й є лідером серед країн СНД за
концентрацією об’єктів залізорудної промисловості. За останні роки проблемним
стає питання якості й обсягів видобутку цього виду сировини, оскільки
підвищенню ефективності підприємств галузі заважають суттєві технічні і
технологічні проблеми.
За 2014 рік частка
експорту в загальному обсязі реалізації продукції склала 66% [1; 2]. У 2015 році ця тенденція
закріпилась: частка експорту становила вже 83%, що було зумовлено політичною
ситуацією, у наслідок чого відбулось скорочення обсягів збуту продукції на
сході країни, а також рекордною для України девальвацією гривні, яка становила
53 % у 2015 році. Погіршення ситуації в
металургійній галузі на внутрішньому і зовнішньому ринках протягом 2000-2015
роках відбулось у наслідок коливань в обсягах виробництва через кризові явища в
світовій економіці. Це призвели до падіння купівельної спроможності, закриття
підприємств і зростання собівартості продукції. До 2014 року відбувалося
нарощування обсягів виробництва, а вже у 2015 році через погіршення економічної
ситуації обсяг виробництва скоротився на 3 %. При цьому обсяг реалізації в
натуральних показниках у 2015 році в порівнянні з 2014 роком скоротився на 28,2
% (в вартісних показниках на 20,1 %), що було викликане зростанням вартості
залізорудної продукції. На фоні із нарощуванням обсягів виробництва протягом
2013-2014 років зростала і частка іноземних замовлень на продукцію
металургійної галузі України [1; 2].
Також, за 2012-2015
роки відбулось значне зростанням цін на товарно-матеріальні цінності та
енергоресурси, що значно вплинуло на собівартість продукції (адже у структурі
собівартості продукції матеріальні витрати займають 48,3 %, а оплата праці – 29,7 %) [1; 2]. Особливо вплинуло на роботу галузі щорічне
зростання вартості вибухових матеріалів, стисненого повітря та електроенергії.
Так, у 2015 році ціни на металокріплення зросли аж на 77 % по відношенню до
рівня 2014 року. Як відомо, в процесі збуту продукції підприємства галузі в
значній мірі використовують залізничний транспорт, і за останні роки
ненегативний вплив на формування ціни готової продукції також мало стрімке
зростання транспортних тарифів залізничного та інших видів транспорту. Крім
того, на роботу підприємств галузі значно вплинув ріст несплати відвантаженої
продукції і відстрочки платежів. Загальна сума простроченої заборгованості у
2015 році зросла на 12 % до рівня у 2014 році.
І, звісно, суттєвими факторами зниження ефективності підприємств галузі
є значний знос основних фондів і потреба в модернізації виробництва.
Зростання цін на
енергоносії, зменшення обсягів експорту в умовах кризи на вітчизняному ринку
або їх збільшення в умовах відсутності фінансування заходів щодо побудови нових
горизонтів, а також технологічні прориви в інших країнах, зростання вимог до
якості та собівартості продукції, можуть у подальшому призвести до зменшення
обсягів замовлень.
За таких умов,
головними напрямами є формування і розвиток нових ринків збуту. Одним із
чинників цього може стати заборона на вивіз залізорудної сировини в інших
країнах. Також, важливим є розвиток енергозберігаючих технологій, технологій
щодо збагачення магнетитових кварцитів тощо.
Не слід також
забувати, що орієнтація на експорт продукції дозволяє реалізовувати
залізорудної сировини в більших обсягах має компенсувати звуження внутрішнього
ринку. Проте нестабільність національної валюти призводить до збільшення
собівартості сировини і падіння її конкурентоспроможності на світовому ринку,
який характеризується, навпаки, падінням рівня цін на залізорудну сировину.
Аналіз стратегії розвитку підприємств галузі показує, що
більшість з них керується стратегією фокусування (відповідно методології М. Портера), спеціалізуючись на видобутку залізорудної
сировини і знижуючи існуючі ризики шляхом здійснення господарської діяльності
на ринках Європи (Словаччина, Чехія, Польща). При цьому, головною проблемою
підприємств на сучасному етапі є відсутність орієнтації на довгостроковий
розвиток. Це зумовлює відсутність розробки заходів, які б дозволили
підприємствам якісно змінюватися, і, як наслідок, збільшувати свою
конкурентоспроможність. Тому центральною пропозицією щодо подальшого розвитку
підприємств є впровадження стратегічного планування діяльності, яке
забезпечується проведенням організаційних змін. Без таких заходів поведінка
підприємств галузі можна визначатися як реактивна, а відносини із зовнішнім
середовищем - збиткові. Відсутність повноцінного механізму адаптації до змін в
середовищі діяльності спричиняє явні та приховані втрати від діяльності. Перші
є результатом неготовності підприємств до негативних змін та нездатності
завчасно реагувати на них. Приховані втрати породжуються неможливістю ефективно
використовувати можливості зовнішнього середовища або використовувати їх
неповністю.
Для покращення існуючої ситуації необхідними є
стратегічні зміни в управлінні діяльністю підприємства. Наприклад, існуюча
сьогодні глибина підземної розробки ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»
становить приблизно
Специфіка галузі полягає в тому, що побудова нових
горизонтів займає значні проміжки часу та вимагає значних вкладень, а тому вже
сьогодні потрібно починати розробляти та впроваджувати відповідні заходи.
Високий рівень
залежності собівартості продукції від закупівельних цін на електроенергію
вимагає пошук та впровадження енергозберігаючих технологій, що сприятиме
зменшенню собівартості продукції та збільшенню рівня її конкурентоспроможності
на світовому ринку, що в сучасних умовах одночасного падіння цін на залізорудну
сировину у світі та збільшення цін на електроенергію в Україні є необхідною
умовою виживання підприємств галузі.
Збільшенню обсягів та
підвищення якості залізорудної сировини можливе, наприклад, за рахунок
здійснення реконструкції скіпових підйомних установок та рудопідйомних стволів,
дробильно-сортувальних фабрик з оснащенням технологічних циклів магнітними
сепараторами, використання бурової та прохідницької техніки нових поколінь,
модернізації та реконструкції вентиляційних установок, тощо.
Крім того, з метою
недопущення затоплення шахт підприємствами здійснюється викачування надлишків високомінералізованих підземних вод і виникає потреба
вирішувати проблему низької ефективності фільтрів з очищення, що призводить до
штрафів, не кажучи вже про екологічні проблеми.
Таким чином, переорієнтація підприємств галузі у
довгостроковому періоді, розробка нових стратегічних цілей забезпечить
отримання конкурентних переваг, підвищення рівня конкурентоспроможності
продукції і збільшення результатів господарської діяльності підприємств.
Список використаних джерел:
1. Офіційний
сайт Сайт Z–України. Статистика, економіка, тенденції [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :
http://www.zet.in.ua
2. Офіційний сайт Державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua
3. Регулярна інформація ПАТ «Криворізький
залізорудний комбінат» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.stockworld.com.ua/en/analytics/emitent/template/4133/106