Масловська Н. П., к. н. д. у. Ізюмська В. А.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ВПЛИВ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА
ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Якщо проаналізувати фінансову політику нашої
держави за роки незалежності, не можна не помітити, що вона спрямована у
напряму бюджетної децентралізації. Це проголошено Конституцією України і Європейською хартією про місцеве
самоврядування, до якої приєдналася наша держава ще в 1995 році. Останнім часом
фінансові системи більшості країн світу спрямовують свою політику в напрямі
бюджетної децентралізації з метою посилення впливу місцевих громад на процеси
вирішення економічних та соціальних проблем.
На практиці це означає, що у місцевих бюджетів
забрали частину податків, які були прораховані і легко гарантувалися і замість
них віддали кілька інших податків, які потрібно буде ще заробити. Вони не
просто гарантовано будуть отримувати певний відсоток, а їм потрібно буде
якимось чином впливати на місцеву політику, щоб бюджетна картина змінювалася [2].
За словами першого заступника виконавчого директора
Асоціації міст України Олександра Слобожана, на даний
момент реалізовано перший етап децентралізації – розподіл коштів між місцевими
бюджетами [1].
Раніше Мінфін планував дохідну і видаткову базу для
кожного населеного пункту. Якщо в розвинених країнах подібне планування має
більше рекомендаційний момент, то у нас він був імперативним.
«Цифри Мінфіну не збігалися з реаліями, але місцеві
власті були зобов'язані їх приймати, а різницю компенсувати за рахунок кредитів
у держави. Таким чином, місцеві бюджети потрапляли в боргові ями, що негативно
позначалося на їх кредитному рейтингу», – стверджує Слобожан [1].
Такий розподіл від Мінфіну показав, що майже 70 %
місцевої влади не виконують зазначений план. Це при тому, що рівень допустимої
похибки не повинен перевищувати 5 % [1].
Можливість планування на місцях зіграло позитивну
роль в економічній картині місцевих бюджетів. Вже в 2015 році відбувся стрибок:
у порівнянні з 2014 роком показники профіциту місцевих бюджетів
збільшилися в 2,3 рази – з 6 млрд грн
до 14,3 млрд грн. І все з причина тому децентралізації [4].
«Місцеві ради склали бюджет таким чином, що змогли
уникнути провалів. У них своя податкова база, все стабільно, немає звернень до
казначейства. Варто було тільки відпустити планування і люди стали реально
розподіляти свої доходи і витрати, і жити за коштами», – підкреслив Слобожан [1].
На відміну від нього, голова фонду
"Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна
впевнена, що користь від децентралізації можлива тільки на територіях з
розвиненими інститутами громадянського суспільства і традиціями контролю
діяльності місцевої влади. "Так, наприклад, у Львові за останні два роки
багато чого змінилося на краще. А там, де не буде посиленого контролю за
витрачанням громадських коштів, корупція просто переміститься з центрального на
місцевий рівень", – підкреслила Бекешкіна [3].
Політичний експерт Сергій Гайдай вважає, що під
виглядом децентралізації йде лише імітація реформи, що дісталася Україні від
СРСР системи управління державою. І що головним тут має стати запровадження
системи місцевого самоврядування. "Зміни до конституції владною вертикаллю
взагалі не її право. Це право народу України та українського громадянського
суспільства", – сказав Гайдай [3].
За результатами статистичного аналізу інформації
про доходи міст України можна помітити тенденцію: найбільше зросли бюджети (у
перерахуванні на одну людину) містечок з населенням до 10 тис. – в середньому в 2,4 рази. За ними йдуть міста з населенням
до 100 тис., на кожного жителя в 2016 році припадає в 2,2 рази більше бюджетних
коштів, ніж у 2014 році. Наприклад, доходи Харкова за два роки зросли на 98 %,
Дніпра – на 99 %, Одеси – на 115 %, а Яремче і Коломия Івано-Франківської області
з населенням 8 і 60 тис. осіб відповідно, показали за два роки зростання
доходів із розрахунку на одну людину з 2 234 грн. до 5 850 грн. (зростання – 169 %) і з 5 354 грн до 14 901
грн (ріст на 178,3 %) [4].
Сучасний стан фінансової системи в країнах, що
розвиваються, і в країнах з перехідною економікою можна охарактеризувати як
послаблення центральної влади з одночасним зростанням ролі місцевих органів.
Але економічні результати такого явища в різних країнах неоднакові. В ряді
країн можна побачити позитивні результати
такої тенденції, а в деяких країнах бюджетна децентралізація не дає
позитивних результатів. Тобто бюджетна
децентралізація повинна супроводжуватися також відповідними соціально-економічними
реформами та зростанням основних макроекономічних показників в країні.
Список використаних джерел: