Жовкла О. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

 

У будь-якій економіці важливою складовою є фондовий ринок, оскільки він поряд з банківським сектором є інструментом перерозподілу коштів від економічних агентів, що мають вільні кошти, до економічних агентів, які потребують додаткового фінансування. Поряд з цим, розвинений фондовий ринок відіграє ключову роль у фінансуванні економіки разом із банківським сектором. Якщо фондовий ринок у країні розвинений недостатньо, то можлива ситуація, при якій компаніям не буде вистачати коштів для фінансування своїх потреб, інвестиційних проектів тощо. Результатом цього буде зниження випуску продукції, застосування застарілих технологій і обладнання при виробництві продукції, що матиме негативні наслідки для економіки України в цілому в довгостроковій перспективі.

Наразі в умовах фінансово-економічної кризи в Україні розгляд проблемних аспектів розвитку ринку цінних паперів є особливо актуальним. Стійкий і розвинений фондовий ринок може істотно полегшити вирішення ключових завдань соціально-економічного розвитку України, які потребують залучення додаткових фінансових ресурсів. Завдання держави полягає не тільки полягає в тому, щоб використовувати потенціал фондового ринку для реалізації програм економічної політики, а й у тому, щоб попередити або мінімізувати ймовірність загроз, які фондовий ринок як інфраструктурний елемент економічної політики несе в собі. Тому необхідно вибудовувати таку систему регулювання ринку цінних паперів України, яка відповідала б як національним особливостям, так і вимогам, визначеним сучасними тенденціями розвитку світового фінансового ринку.

Фінансова криза суттєво вплинула на випуск облігацій, акцій та деривативів підприємств. У 2016 році в Україні зареєстровано понад 200 випусків корпоративних облігацій на загальну суму 1159,55 млрд грн (для порівняння можемо відзначити, що в 2015 році було емітовано корпоративних облігацій на 21,8 млрд грн більше, ніж у 2016 році). Протягом  2016 року підприємствами зареєстровано 128 випусків акцій на суму 209,36 млрд. грн. Це на 87,06 млрд. грн. менше, ніж у 2015 році, і майже в 3 рази менше, ніж у 2014 році. Крім акцій і облігацій, підприємства емітували також деривативи. Так, у 2016 році підприємства випустили в обіг деривативів на суму 1190,4 млрд грн, у той час як у 2015 році було випущено деривативів на суму 6516,48 млрд грн, що на 3094,97 млрд грн менше, ніж у 2014 році. Обіг цінних паперів підприємств здійснювався як на біржовому, так і позабіржовому ринках. Так,  на організаторах торгів (таких фондових біржах, як Перспектива, КМФБ, УБ, ПФТС та інших) у 2014 році обсяг біржових контрактів з купівлі-продажу цінних паперів складав 629429,38 млрд грн, у 2015 році – 290771,03 млрд грн, а в 2016 році – 236953,29 млрд грн [1].

Ефективному виконанню фондовим ринком завдань щодо перерозподілу тимчасово вільного капіталу, його акумуляції та подальшій трансформації в інвестиційні ресурси заважає ціла низка проблем, які накопичувалися впродовж багатьох років. Головна з них – відсутність довгострокової політики держави щодо розвитку ринку цінних паперів, яка дозволяла б перетворювати заощадження в ефективні інвестиції. На нашу думку, не менш важливими для функціонування фондового ринку України є пов’язані між собою проблеми, серед яких: несправедливе ціноутворення, відсутність вільного доступу і процедури захисту інвесторів на фондовому ринку, недостатня розвиненість вторинного ринку. Все це проявляється в обмеженні власниками великих пакетів акцій прав дрібних інвесторів, в наявності високих витрат при здійсненні купівлі-продажу акцій. Наступна важлива проблема – відсутність довгої історії діяльності акціонерних товариств, створених за часів приватизації. Через це більшість підприємств не можуть похвалитися чітко виробленої дивідендною політикою. Важливе значення в контексті розвитку фондового ринку має ступінь довіри населення країни до процесів на фондовому ринку. Досвід, отриманий в розвинених країнах, показує, що те, наскільки стійкий фондовий ринок, за багатьма показниками залежить від наявності на ринку приватних інвесторів.

Проблеми функціонування фондового ринку, зрозуміло, не вичерпуються наведеним переліком, а можливість їх вирішення залежить від багатьох факторів. Подальший розвиток і вдосконалення фондового ринку вимагають, з одного боку, використання досвіду функціонування фондових ринків розвинених країн, а з іншого, –  врахування вихідних умов і специфіки завдань його становлення й розвитку в Україні. Цінні папери мають стати інструментами залучення інвестицій до реального сектору економіки, де виробляється додана вартість. Це потребує більш ефективного використання емісії цінних паперів як джерела виробничих інвестицій, що, в свою чергу, підвищить ресурсну забезпеченість діяльності вітчизняних підприємств.

 

Список використаних джерел:

1.     Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nssmc.gov.ua

2.     Куліш О. А. Фондовий ринок в системі економічних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 “Економічна теорія та історія економічної думки” / О. А. Куліш. – Донецьк, 2011. – 18 с.

3.     Поворозник В. О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення / В. О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2014. –  № 1 (2). – С. 127–132.

4.     Румянцев С. Проблемні питання фондового ринку / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2015. – № 36. – С. 9.