Біла Ю. Ю., Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ВПЛИВ КОНКУРЕНЦІЇ НА РІВЕНЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

 

Конкурентоспроможність фірми (підприємства) представляє собою переваги у відношенні до інших підприємців обраної галузі дослідження, як в середині країни так і поза її межами. Конкурентоспроможність оцінюється лише в рамках групи фірм, які відносяться до галузі чи фірм що випускають продукцію аналогічного характеру. Конкурентоспроможність розглядають в масштабі країни і світу.

Фірма – лідер, у конкурентній боротьбі, повинна мати такі переваги:

1.  Характеристики продукції, що випускається повинні відповідати параметрам ідентичності потреб, які задовольняються за її допомогою.

2.  Сегменти ринку для яких випускається продукція повинні відповідати стандартам.

3.  Відповідність фаз життєвого циклу, в якому функціонує фірма [2].

Конкурентні переваги окремої фірми можна оцінити шляхом співставлення результатів задоволення потреб споживача декількох фірм. При цьому, потреби споживачів повинні бути ідентичними в рамках одного конкретного сегменту ринку, а фірми повинні знаходитись в однакових умовах і в одній життєвій фазі. Але якщо існує ймовірність невиконання заданих умов, порівняння є недоречним.

Якщо брати до уваги, що конкурентоспроможність відбиває рівень ефективності використання різноманітних ресурсів фірми, для їх оцінки необхідно обрати відповідні критерії оцінки. Оскільки діяльність будь-якого підприємства (фірми) пов’язана із задоволенням потреб споживачів і, як наслідок, з отриманням прибутків, що можна оцінити у грошовому вимірі, то за критерій оцінки ефективності використання ресурсів слід обрати показник «рентабельність виробництва», який розраховується відношенням отриманої суми прибутку в певному періоді до суми витрачених ресурсів.

Крім того, для ефективної оцінки конкурентоспроможності фірм їх керівному складу необхідна можливість відстеження ринку, особливо поза межами країни [3].

Спробуємо розглянути вплив конкуренції на рівень життя людей.

Реальний рівень життя характерний для будь-якої економічно розвиненої країни, не залежить від міжнародної конкуренції. Наприклад, на рівень життя німців ніяким чином не впливає факт кращого продажу ковбаси, різноманітного обладнання, чи німецьких автомобілів в Україні чи Китаї, а ніж відповідні товари вироблені в Англії або Японії. Помилка полягає в тому, що починають прирівнювати конкуренцію між фірмами, наприклад, німецький Daimler-Benz і японський Mitsubishi, до конкуренції між країнами.

Звичайно ж у конкурентній боротьбі зникає та фірма, яка виявилася слабшою. Абсолютно по іншому ставиться питання, якщо це вся національна економіка, яка виготовляє продукцію для задоволення своїх власних потреб. 

Цілком ймовірно, що не кожен пересічний робітник компанії “Mercedes” може дозволити собі це авто преміум класу, але більше за все “мерседеси” купують самі німці. Зростання економічного добробуту держави відбувається не за рахунок іншої країни, а навпаки добробут однієї країни може позитивно вплинути на рівень життя своїх сусідів [4].

Наш особистий добробут залежить від того на скільки плідно працюємо ми самі. Працюємо добре – наш життєвий рівень стає вищим, якщо погано – знижується, це практично не залежить від того який рівень життя в інших країнах.

Особливий випадок – країни, які не практикують ведення зовнішньої торгівлі, і яким міжнародна конкуренція байдужа. Звичайно в наш час важко знайти приклад такої країни, яка б не була залучена до міжнародної торгівлі, але для внутрішнього добробуту громадян це не так важливо.

Крім того, успіхи у експорті можуть навіть негативно відбиватися на добробуті конкретних громадян – в тому випадку коли продукція виходить за межі країни і ми змушені під дією цього процесу сплачувати імпорт дорожче.

Все більше вчених схиляються до думки, що прагнення до конкуренції – набута ознака вона штучно виховує соціум і не переходить у спадок. Набагато глибше у свідомості людини лежить бажання співпрацювати із іншими людьми. При тому всьому що кооперація викликає у людини виключно позитивні емоції, в той час як конкуренція завжди обтяжена стресом – навіть переможець одразу після ейфорії відчуває страх помсти з боку переможеного [2].

Науковцями доведено, що прагнуть до суперництва слабкі і не впевнені в собі люди. Таким чином вони женуться за ілюзією підвищення самооцінки. Чим складніша технологія виробництва продукту, тим більше він потребує концентрації людини, тим слабший культ конкуренції і актуальніша мотивація більш вищого порядку [3].

З вищевикладеного зрозуміло, що жорстка конкуренція між підприємствами в межах країни не являється міцним підґрунтям для розвитку суспільства в цілому. Слід зазначити, що більші результати країни може отримати в разі спільної праці, кооперування підприємств. В цьому випадку проявляється дія ефекту синергізму. Саме «командна гра» забезпечить перемогу країни на міжнародній арені.

 

Список використаних джерел:

1. Основи економічної теорії / С. В. Мочерний, С. А. Єрохін, Л. О. Каніщенко та ін. ; за ред. С. В. Мочерного. – К. : ВЦ “Академія”, 2009.

2. Калина А. В. Економічна теорія і практика господарювання : навч. посіб. / А. В. Калина, В. В. Осокіна. – К.: МАУП, 2013.

3. Приходько А. В. Маркетинг / А. В. Приходько, Е. А. Замедлина. – М. : Экзамен, 2014. –160 с.

4. Маркетинг і маркетингові дослідження. – 2016. – №4 (46) . – Серпень. – С. 10–18.