Чучукало А. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара(Україна)

ДЕТІНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Досліджуючи проблеми детінізації в Україні замітимо що питання, зменшення рівня тіньової діяльності підприємств, уже тривалий час не приділяється належній увазі. Якщо не враховується реальних обсягів тіньового сектору то це не лише спричиняє викривленню при оцінюванні макроекономічних показників і чинників, а також розбалансовує та знижує ефективність економічної політики. Так же значні обсяги неформальної господарської діяльності переростають у загрозу економічної безпеки держави. Тому питання детінізації діяльності підприємств набирає особливої актуальності, та є одним із першочергових завдань для розвитку підприємництва.

Різні аспекти тіньової економіки досліджувалися у працях вітчизняних і закордонних учених. Зокрема, теоретичні та прикладні основи вивчення тінізації висвітлено у працях В. Геєця, К. А. Базилюк, І. Мазур та ін. Про особливості opганiзaцiйнo-пpaвoвих засад детінізації йдеться у працях Г. Ернсте, К. Харта, П. Гутмана, В. Мамутова, В. Поповича. Однак низка питань, пов’язаних із детінізацією діяльності підприємств, потребує подальшого дослідження.

Мета – визначити сутність тіньової економіки, розкрити необхідність, заходи і зміст її детінізації, а також її значення і роль для подальшого розвитку підприємництва в Україні.

Тіньовий сектор поповнюється за рахунок кількох взаємопов’язаних чинників: переважання розрахунків готівкою, обмежене застосування законів і нормативних актів та відсутність прозорості операцій.

Тіньова економіка має проблеми з глобально-історичним феноменом, яка є характерною тією чи іншою мірою всіх суспільних систем.

Тіньова економіка включають в себе також юридичну діяльність. Вона виконується поза досяжністю державних органів. Ці заходи зазвичай поділяють на дві категорії: перша категорія – це офіційно не зафіксована (або неоголошена) праця; друга категорія – це заниження доходів підприємств.

Концепцію легалізації тіньової економіки на Україні потрібно розробити власну. Врахувавши в неї особливості вітчизняної економіки, особливості вияву тіньової економіки, економічні та соціально-політичні умови. Також при розроблянні власної концепції для легалізації тіньової економіки слід урахувати, що основою будь-якої моделі з оцінювання моральних ризиків, спричинених тіньовою економікою, є той факт, що цей ризик є прямим наслідком економічної вигоди для сторони, яка його спричиняє. З точки зору тіньового сектору економічної діяльності підприємства, розмір морального ризику – це розмір економічної вигоди, що може бути отримана внаслідок неправомірних дій.

Пріоритетом у стратегії детінізації економіки України є прискорення розробки та реалізації всього комплексу заходів, необхідних для досягнення цієї мети. Враховуючи реальний стан вітчизняної економіки, мається на увазі про антикризові заходи, структурні й інноваційні перетворення в країні у короткостроковій і довгостроковій перспективах.

Отже, для зменшення тіньової економіки та прискорення розвитку вітчизняної економіки необхідна система заходів на державному рівні, таких як: захист внутрішніх ринків; стимулювання вітчизняного виробника; нелегального чи псевдо легального експорту об’єктів інтелектуальної власності; розблокування процесів економічного відтворення та ін.

Для підвищення ефективності профілактики тінізації економіки в регіонах країни доцільно також створити центри діагностики її стану при облдержадміністраціях. Головним завданням для центру діагностики є активна участь у реалізації державної політики, у сфері протидії тінізації економіки, своєчасне попередження органів виконавчої влади регіонів про загрозливі тенденції в соціально-економічній сфері (особливо у сфері зайнятості).

Висновки. Головними причинами розвитку тіньової економіки в Україні є збіднення значної частини населення, велике оподаткування доходів підприємств, недосконалість чинного законодавства, високий рівень безробіття, криза неплатежів, ігнорування морально-етичних норм, відсутність сприятливого інвестиційного клімату. Всі ці причин призводять до суттєвого зниження рівня життя населення та викривлення розвитку принципів демократичного суспільства.

Тіньовий сектор можна реально скоротити лише за умови зменшення витратності та зростання ефективності легальної економіки. Також створення рівних умов для функціонування різних форм бізнесу. Це має підвищити конкурентоспроможність легальної економіки і зробить невигідним приховування її результатів.

Отже, ефективна протидія процесу тінізації діяльності підприємств в Україні та трансформування її в легальну сприятимуть розвитку вітчизняних підприємств, гарантуватимуть економічну безпеку України, її незалежність, суверенітет, а також прогресивний соціально-економічний розвиток.

 

Список використаних джерел:

1. Савчук О. Пріоритетні напрями вдосконалення фіскальної політики України [Електронний ресурс] / О. Савчук. – Режим доступу : http://naub.oa.edu.ua

2. Варналія З. С. Економічна безпека : навч. посіб. / за ред. З. С. Варналія. – К. : Знання, 2009. – С. 526–552.

3. Кіржецький Ю. І. Тіньова економіка та напрями її подолання в Україні : моногр. / Ю. І. Кіржецький. – Львів : Ліга-Прес, 2013. – 170 с.