К. е. н. Ліхоносова Г. С.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (Україна)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ ЯК ФОРМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕПУТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Наразі підприємство як суспільно-організаційна форма твердо займає місце сполучної ланки соціально-економічної інтеграції. У свою чергу соціально-економічна інтеграція розглядається як механізм встановлення оптимальних зв’язків між підприємством і суспільною системою в цілому [1, с. 334]. У зв'язку з цим можна виділити такий соціальний феномен, супутній соціально-економічної інтеграції суспільства і підприємства, як репутація підприємства.

Таким чином, мета дослідження полягає в тому, щоб розкрити соціально-економічний феномен репутації підприємства, його функціонування та подати на концептуальному рівні всі елементи соціальної інтеграції суспільства і підприємства на основі репутації, а також його вплив на соціальну структуру суспільства.

Дія індивіда на основі репутації є соціальною дією, тобто спрямований на вирішення життєвих проблем і протиріч і свідомо орієнтоване на відповідь поведінка [2, c. 122]. До репутації підприємства в останні десятиліття виник підвищений інтерес як суспільства в цілому, так і з боку самих підприємств. Суб'єкт, приймаючи рішення про співпрацю з будь-яким підприємством, став у багатьох випадках керуватися саме інформацією про репутацію підприємства. Таким чином, репутація стала, з одного боку, важливою категорією, яка характеризує громадську думку про підприємство, з іншого – одним з найважливіших активів підприємства, так як процес формування цього активу відбувається при взаємодії суспільства і підприємства.

Відповідно до класифікації соціальних процесів Р. Парка і Е. Берджеса [3] найбільш ефективною формою взаємодії підприємства і суспільства є процес кооперації, коли люди і їх організації готові співпрацювати заради досягнення спільних цілей: для суспільства – внесок підприємства в соціальний розвиток, для підприємства – поліпшення громадської думки про підприємство, підвищення лояльності з боку різних суспільних груп. За даними міжнародної консалтингової компанії PriceWaterhouseCoopers [4, с. 123–125], прихованими факторами підвищення організаційної ефективності і вартості підприємства є: інновації, замовники, ланцюжок поставок, персонал і репутація. Таким чином, репутація є тим ресурсом взаємодії суспільства і підприємства, який здатний надати підприємству додаткові переваги.

Однак, щоб мати ресурсом репутації, потрібно вивчити природу його походження і механізми його функціонування. На сьогоднішній день підприємства особливо посилено позиціонують свою відповідальність перед суспільством [5, с. 372]. Це свідчить про те, що суспільний розвиток на даному етапі вимагає інтеграції цілей, як суспільства, так і підприємства. Індикатором процесу інтеграції для суспільства виступає внесок підприємства в соціальний розвиток, для підприємства ж – участь в соціальному житті суспільства заради поліпшення громадської думки про підприємство, що вельми легко може трансформуватися в економічні дивіденди.

Соціологічні та маркетингові дослідження [6] показують, що 5% підвищення лояльності покупців може підняти нижню межу прибутку на 50–75%. З огляду на те, що ймовірність перемикання споживача на марку, пов'язану з доброю справою (за умови рівної ціни і якості) – 76%, можна прийти до висновку, що відповідальність підприємства в соціальній сфері можна розглядати і як добру волю підприємства, і як інструмент формування репутації.

Такі соціальні інвестиції мають подвійну користь: з одного боку, підприємство інтегрується в суспільство ще сильніше, допомагаючи вирішувати соціальні проблеми, з іншого, воно досягає мети свого існування – отримання прибутку. Цю модель соціальної інтеграції підприємства і суспільства на основі репутації в цілому можна назвати довгостроковим взаємовигідним партнерством.

Формування репутації підприємства охоплює його діяльність у всіх напрямках – це і виробництво, і фінанси, і економіка, і інновації, і кадри, і екологія, і відносини з державними та контролюючими органами, участь в соціальних проектах, що, в кінцевому рахунку, робить істотний вплив на становлення соціальної структури суспільства.

Отже, економічна ефективність становить основу успішної підприємницької діяльності. Отже, вона постійно перебуває в центрі уваги конкуруючих організацій. В останні десятиліття механізм конкуренції, в рамках якого знаходить своє вираження економічна ефективність, зазнав певної модифікацію, викликану формуванням постіндустріального та інформаційного суспільства, що стало основою зростання уваги підприємців до соціальних аспектів. Тобто, внутрішнє середовище підприємства слід розглядати як джерело і генератор тієї репутації, яку споживають зовнішні організаційні аудиторії.

Список використаних джерел:

1. Економічна енциклопедія : у 3-х т. / ред. С. В. Мочерний. – К. : Академія, 2000. – Т. 1 – 864 с.

2. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – 625 с.

3. Burgess E, Park R., McKenzie R. The city, Chicago 1926, p. 124

4. Бородин Д. Репутация как предмет современной PR-деятельности / Д. Бородин // Репутация организации: создание, управление, защита: материалы семинара, Москва, 12 апреля 2002 года. – М. : Изд-во МБШ, 2002. – С. 123-125.

5. Соціальна відповідальність : підручник / Т. В. Калінеску, Г. С. Ліхоносова, В. С. Альошкін. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – 472 с.

6. Прингл Х. Энергия торговой марки / Х. Прингл, М. Томпсон. – СПб., 2003. – 288 с.