Мороз Р. С., к. е. н. Хуторськой П. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

проблеми функціонування промислових підприємств  України в сучасних умовах

 

«Найважливіший етап господарської діяльності підприємства, що завершує процес кругообігу капіталу, − реалізація продукції, товарів, виконаних робіт, послуг. У результаті цього процесу виявляється суспільна корисність виробленого продукту. Було доведено, що від організації обліку реалізації продукції залежить правильне визначення фінансового результату діяльності підприємства» [1].

Функціонування будь-якого підприємства, як системи, складається шляхом органічного об’єднання зусиль щодо взаємодії із зовнішнім середовищем стосовно залучення вхідних ресурсів (сировини, матеріалів) та реалізації виготовленої продукції та формування дієвого внутрішнього механізму функціонування. Причому, зовнішні фактори в останні роки відіграють вкрай важливе значення для стабільності функціонування Українських підприємств. Деякі з них втратили значну частку ринку на території Російської Федерації та на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Автономній Республіці Крим та в окремих районах Донецької та Луганської областей.

На сьогодні великі машинобудівні підприємства України зіткнулися з таким питанням, як проблема реалізації власної продукції. Це питання виникає не просто так, адже у зв’язку з військовими діями на Донбасі відбулися значні зміни в механізмі функціонування окремих промислових підприємств, зокрема за межами впливу Української держави опинилась значна кількість інших промислових підприємств, пов’язаних з першими технологічно. Також ці зміни вплинули на можливості реалізації продукції великих підприємств, зокрема й ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод».

Дане підприємство займається трьома видами економічної діяльності:

- 27.11 – Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

- 28.12 – Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування;

- 30.30 – Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

Тобто підприємство виробляє продукцію як для цивільних, так і для військових потреб. Через високу культуру виробництва їхня продукція має високу якість, адже всі деталі виготовлено з високою точністю. З питань виробництв ж для військових потреб ПАТ «ДАЗ», можливо, взагалі єдине підприємство, яке виробляє саме таку продукцію (в даному випадку мова йде про виробництво повітряних і космічних апаратів, супутнього устаткування).

Однак, на сьогодні ПАТ «ДАЗ», маючи такі виробничі можливості, не має можливості реалізувати велику долю своєї продукції і саме через відсутність замовлень: припинення торговельних відносин з Росією, знищення інфраструктури Донбасу, перекриття шляху в Крим тощо. Крім того, незважаючи на те, що підприємство виробляє досить унікальну продукцію, вона не затребувана за кордоном, тобто цей ринок теж не дає перспективи розвитку.

Більш того, великі машинобудівні підприємства, такі як ПАТ «ДАЗ», довго і важко адаптуються до виробництва нових видів продукції, що не дозволяє їм, незважаючи на присутні можливості, коректно розвиватись і адаптуватись до нових умов, змінюючи номенклатуру виробів, що вони виготовляють.

Саме через нездатність адаптуватись до нових умов і неможливість реалізувати продукцію і страждають великі машинобудівні підприємства. Так, наприклад, у 2009 році на ПАТ «ДАЗ» тимчасово почали виплачувати заробітну плату робітникам спеціальними купонами, які можна було реалізувати у продуктових кіосках на території заводу. Так на виплатах зарплати підприємство зекономило більше ніж 600 тис. грн., переживши кризу нестачі замовлень.

Сьогоднішні проблеми дуже схожі на проблемі того часу: нестача замовників і, як результат, замовлень, неспроможність вдало адаптуватись до умов, що виникли тощо. Як результат, велике, потужне підприємство, яке має потенціал, простоює, його виробничі потужності не використовуються, а приміщення все частіше здають в оренду малим підприємствам.

Таким чином, можна зробити висновок, що в складних швидко змінюваних зовнішніх умовах, великі промислові підприємства з достатньо вузькою спеціалізацією не в змозі швидко переорієнтувати своє виробництво на інші  ринки або інші види продукції. Для цього необхідний певний період часу, протягом якого підприємство вимушене нести збитки. В таких умовах, держава, для того, щоб зберегти ключові галузі економіки та науково-виробничий потенціал повинна підтримувати такі підприємства та не допустити їх банкрутства та ліквідації  в майбутньому.

 

Список використаних джерел:

1.      Цебрій М. М. Проблеми обліку готової продукції і її реалізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/19_AND_2013/Economics/ 7_141614.doc.htm

2.      Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.aodaz.com.ua/ru