Д. е. н. Нестерчук Ю. О., Новицький І. В.

Уманський національний університет садівництва (Україна)

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

 

Сучасний аграрний сектор побудований на принципах рівних можливостей для розвитку різних видів та форм господарювання, як то державні підприємства, приватні корпоративні структури, кооперативи, фермерські та господарства населення. Така багатоукладність забезпечує гнучкість та адаптивність національного й регіонального аграрно-промислового виробництва до мінливих ринкових умов і регіональної специфіки розвитку.

В таких умовах аграрно-промислова інтеграція має об’єктивний характер з огляду на необхідність поступального розвитку та удосконалення технологічної основи функціонування підприємств продуктових вертикалей з врахуванням часових і територіальних особливостей. А сучасні виробничі сили, що перебувають у процесі перманентних технологічних удосконалень, спонукають до акумулювання значних капітальних ресурсів в процесі інтеграції.

В сучасних умовах набули розвитку форми аграрно-промислової інтеграції, які різняться за характером відносин власності та господарських зв’язків, рівнем самостійності учасників, системою управління. Розвиток інтеграційних процесів під впливом комплексу факторів вимагає їх класифікації. Окремі автори обґрунтовують спонукальні мотиви для певних видів інтеграції (горизонтальної, вертикальної, диверсифікованої) [1], для її галузевих учасників (сільськогосподарських, переробних підприємств) [2], або для специфічних видів інтегрованих формувань (агрохолдинги) [3]. Проте інтенсивність інтеграційних процесів та їх характер залежать від поєднання факторів на усіх рівнях – державному, регіональному, підприємств (рис. 1).

Процес формування та розвитку інтегрованих структур передбачає розробку адаптаційного механізму до впливу зовнішніх факторів, що носить об’єктивний характер та не залежить від діяльності суб’єктів господарювання.

Рис. 1. Ієрархічна система факторів розвитку інтеграційних процесів в аграрно-промисловому виробництві

 

Можливість, здатність та готовність підприємств аграрно-промислового виробництва до участі в інтеграційних процесах виникають у рамкових умовах, створених під впливом факторів макрорівня, у складі яких необхідно виділити розвиток ринкового та антимонопольного законодавства, фіскальну, кредитну, експортно-імпортну політику, рівень, напрями та засоби державної підтримки.

Регіональний рівень розвитку інтеграційних процесів регламентується рівнем розвитку регіонального агропродовольчого ринку, сектору комплементарних трансакційних інституцій, надійністю та характером контрактних зв’язків по продуктовій вертикалі, рівнем підтримки інтеграційних процесів на регіональному рівні. Ці фактори формуються частково за участі суб’єктів господарювання аграрного сектору.

Внутрішньогосподарські регульовані фактори об’єднують виробничі, економічні та фінансові умови учасників інтеграційних процесів та створених на їх основі аграрно-промислових формувань. При цьому перші є спонукальними мотивами та визначальними умовами входження суб’єктів господарювання до інтегрованих структур. Другі формують параметри інтегрованого розвитку аграрно-промислового формування.

Доцільність комплексного аналізу впливу факторів на розвиток інтеграційних процесів у межах продуктових підкомплексів аграрно-промислового виробництва підтверджується їх сукупним впливом на усіх рівнях. Результатом такого впливу є налагодження інтеграційних зв’язків та активізація створення інтегрованих структур певних типів. Тому стимулювання або гальмування інтеграційних взаємодій, як правило, є наслідком посилення впливу окремих факторів у результаті зміни векторів державної економічної політики на макро-, мезо- та галузевому рівні.

 

Список використаних джерел:

1. Капталан С. М. Теоретичні проблеми інтеграції в агропромисловому комплексі / С. М. Капталан // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2016. – Вип. 12. – С. 259–264.

2. Скопенко Н. С. Сучасні тенденції кооперації та інтеграції в АПК / Н. С. Скопенко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : зб. наук. праць. − К. : НАУ, 2010. – Вип. 25. − С. 179–184.

3. Олійник О. О. Соціально-економічна природа становлення і розвитку агрохолдингів / О. О. Олійник // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2012. – № 3 (19). – С. 106–109.