Начар’ян М. Д.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Практика формування в економіці країни ринкових відносин свідчить про те, що найважливішим фактором успішного функціонування вітчизняних підприємств є використання маркетингової концепції управління, яка орієнтована на всебічне задоволення зростаючих вимог ринку.

Як показує світовий досвід, характерною особливістю маркетингу на сучасному етапі, з точки зору концептуальних підходів до управління, є програмно-цільовий і системний підходи до управління всіма сторонами діяльності суб’єктів господарювання. Найбільші з них успішно здійснюють «інтегрований маркетинг», спрямований як на створювану продукцію, так і на її споживачів. Формуються необхідні умови для розвитку нового типу маркетингу - «соціально-відповідального», при цьому він все більшою мірою набуває інноваційний зміст, що підсилює потенціал його впливу на підвищення конкурентоспроможності підприємств та їхньої продукції.

На підприємствах вітчизняної промисловості маркетингова діяльність отримала розвиток порівняно нещодавно - на початку 90-х років ХХ століття, тому багато хто з них ще не придбали достатнього досвіду. У деяких роботах українських фахівців з маркетингу відзначається даний факт і спадкоємність світового досвіду [1, с. 70].

Вивчення робіт зарубіжних і вітчизняних авторів дозволило сформувати уявлення про маркетинг як про універсальний інструменті економічної діяльності в умовах ринку, що розвивається, де маркетинг розглядається як самодостатній механізм регулювання ринкових відносин. Не можна не відзначити і наведені в літературі переваги маркетингового підходу, проте виокремлення окремих служб підприємства як визначального фактору підвищення ефективності маркетингової діяльності недостатньо обґрунтоване.

На даний момент маркетинг розглядається як всеосяжна складова управлінської діяльності, що дозволяє адаптувати підприємство до жорстких умов зовнішнього ринкового середовища [4, с. 251].

Головною проблемою залишається те, що велика частка менеджерів вважає що займатись розробкою маркетингової стратегії – марна праця, яка не несе суттєвого впливу на забезпечення конкурентоспроможності підприємства та яка потребує значних витрат на проведення. Нижче наведені основні методи по мінімізації впливу факторів на формування маркетингової стратегії задля забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств:

1. Готовність до змін та розуміння необхідності та важливості використання маркетингу, як базису в процесі забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

2. Визначення проблем та обмежень у маркетинговій діяльності, які негативно впливають на розробку системи стратегічних та оперативних планів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

3. Вдосконалення кооперації елементів маркетингового механізму як усередині підприємства, так і ззовні при забезпеченні максимально високого рівня його конкурентоспроможності.

4. Розвиток корпоративного духу на підприємстві, що буде сприяти об’єднанню зусиль по отриманню ними певної переваги на ринку [2, с. 12].

Поєднати виробників і споживачів, допомогти їм у пошуках один одного і таким чином зробити діяльність першого дійсно потрібною і продуктивною – в цьому і проявляється основна мета маркетингової діяльності. Суттєвість здійснення глобального маркетингового підходу не тільки на рівні відділу або структурного підрозділу, а й на рівні всього підприємства кожним його співробітником, підкреслюється зарубіжними дослідниками як найважливіша ціль маркетингової діяльності [3, с. 160].

Реалізація в управлінні підприємством маркетингових принципів сприяє підвищенню ефективності його виробничої діяльності, дозволяє вибудовувати оптимальні програми виробництва та реалізації продукції, швидше реагувати на зміни, що відбуваються на ринку, а також забезпечує можливість більш повно використовувати конкурентні переваги підприємства, оптимізувати співвідношення припущення з об'єктивним попитом і т. п. Процес розвитку маркетингу на підприємстві супроводжується формуванням його управлінських концепцій, так чи інакше пов'язаних із споживачами продукції.

Отже, при розробці маркетингової стратегії розвитку конкурентоспроможності підприємства основою, безперечно, повинна стати інтеграція виробника зі споживачем Також у процесі формування стратегії важливим є уявлення того, що конкурентоспроможність підприємства залежить від його зовнішніх позицій і внутрішнього стану. Так, при здійсненні маркетингових заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств необхідно підтримувати певний баланс між дослідженнями та пріоритетами внутрішніх та зовнішніх факторів [6, с. 158].

Список використаних джерел:

1. Сучасні тенденції розвитку комерції та маркетингу / Н. В. Алтухова, В. А. Балаш, О. С. Балаш та ін. – 1997. – С. 70.

2. Багрова І. В. Складові та фактори конкурентоспроможності / І. В. Багрова, О. Г. Нефедова // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 1 (11). – С. 11–16.

3. Драган О. І. Управління конкурентоспроможністю підприємств: теоретичні аспекти : монографія / О. І. Драган. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 160 с.

4. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики : моногр. / М. О. Кизим, О. М. Тищенко, Ю. Б. Іванов та ін. – 2006. – 248 с.

5. Тимар И. В. Конкурентоспособность горнодобывающих предприятий железорудной промышленности Украины и пути ее повышения / И. В. Тимар // Материалы международной научно-практической конференции «Проблемы устойчивости социально-экономического развития в условиях глобализации». – 8–9 апреля 2015 года. – Душанбє, 2015. – С. 314–316.

6. Фальченко О. О. Конкурентоспроможність як складова економічної безпеки підприємства / О. О. Фальченко, Н. Б. Токарь // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія «Технічний прогрес на ефективність виробництва». – 2013. – № 67. – С. 156–159.