Гвініашвілі Т. З., Сімченко О. О.

Дніпропетровський націоналֺьний універсиֺтет імені Олеся Гончара (Україна)

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ АГРОБІЗНЕСУ

Однією з життєзабезпечуючих сфер народногосподарського комплексу в Україні є сільське господарство. Ефективність функціонування агропромислового комплексу визначає стан всієї економіки країни, так як він є ресурсною основою інших галузей народного господарства. Результативність функціонування агропромислового комплексу виступає одним з вирішальних факторів, що забезпечують рівень продовольчого забезпечення та добробуту населення. Ефективність українського агробізнесу в сучасних умовах – проблема багатопланова, актуальна і складна. Сучасні тенденції розвитку агропромислового комплексу країни свідчать, що однією з безлічі причин, що негативно вплинули на розвиток сільськогосподарського виробництва, залишається диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Він призвів до зниження платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників і рівня забезпеченості їх матеріально-технічними ресурсами.

Теоретичні, методологічні і практичні аспекти розвитку агробізнесу розглядаються в працях Б. В. Губського, М. М. Ільчука, І. Т. Балабанова, Я. К. Білоусько, О. В. Василенко, О. І. Волкова, Г. Я. Гольдштейна, Л. А. Євчука, О. Ю. Єрмакова, П. Н. Завліна, М. С. Козія, Н. І. Лапіна, Л. В. Молдавана, Р. А. Фахтутдінова, Н. М. Сіренко, С. В. Сирцева, О. В. Скидана, О. С. Совєтова, В. В. Стадніка, І. І. Червена, Е. А. Уткіна, О. В. Шебаніна та ін.

Загальна економічна криза негативним чином вплинула на стан галузі, і в першу чергу загострилися проблеми забезпечення економічної ефективності сільськогосподарського підприємництва. Технічна модернізація на рівні сільськогосподарського підприємства є одним з елементів активної адаптації до постійно мінливих умов ринку сільськогосподарської продукції. Слід зазначити, що реалізація організаційно-економічного механізму матеріально-технічної модернізації сільського господарства повинна базуватися на об’єктивній оцінці рівня технічної оснащеності, формуванні адекватних механізмів фінансування, з урахуванням кон’юнктури ринку сільськогосподарської техніки, використовуваних технологій. Головним стримуючим фактором технологічної модернізації та впровадження інновацій є сьогоднішній стан технологічного парку сільського господарства [1, с. 145]. Об’єднання підприємств дозволить прискорити їх адаптацію до вимог ринку, уникнути можливих прорахунків, яких часто припускаються самостійні організаційні одиниці в умовах ускладнення виробничої та комерційної діяльності, збільшить їх інвестиційну привабливість. Ті ж підприємства, що не відповідають вимогами ринку та мають проблеми зі збутом продукції, зможуть отримати підтримку у пристосуванні до змін економічного середовища, у ресурсному забезпеченні для структурної перебудови та технічного переоснащення виробництва.

Для проведення технічної модернізації аграрного виробництва потрібно, в першу чергу, визначити оптимальний склад технологічного парку за якісними і кількісними показниками і створити умови для ефективної організації його переоснащення. Оскільки заходи щодо технічної модернізації є достатньо витратними, то для досягнення високої ефективності сільськогосподарського виробництва з боку держави необхідна підтримка процесів формування технічного потенціалу галузі, що передбачає подальше впровадження у виробництво досягнень аграрної науки; стимулювання технологічного переоснащення підприємств шляхом надання субсидій на придбання техніки.

Найважливішою умовою підвищення рівня ефективності функціонування, зростання обсягів виробництва продукції, скорочення витрат на оплату праці та матеріально-грошових коштів на одиницю продукції є раціональна організація виробництва за рахунок вдосконалення систем землеробства і тваринництва, поліпшення організації праці, окремих технологічних процесів, переробки, зберігання, вдосконалення планування та, подальшого розвитку форм власності і прогресивних форм господарювання [2, с. 97]. Для підвищення рівня ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств слід дотримуватися наступних сценаріїв:

- створення об’єднань підприємств і організацій, задіяних у процесі постачання сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами;

- стимулювання процесів організації та розширення обслуговуючих кооперативів із спільного придбання та використання техніки;

- оптимізація грошових потоків всередині об’єднань і орієнтація їх не тільки на спільне придбання сільськогосподарської техніки, але також добрив, насіння, агрохімічних послуг тощо;

- будівництво об’єктів зберігання сільськогосподарської продукції, матеріальних ресурсів і техніки на основі часткової власності;

- спільне залучення банківських кредитів на оновлення і модернізацію матеріально-технічної бази за рахунок можливостей, що забезпечує об’єднання зусиль підприємств в складі кооперативу;

- вибір оптимального поєднання підприємств і організацій для ефективного матеріально-технічного забезпечення сільського господарства.

Таким чином, запропоновані рекомендації щодо підвищення рівня ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств дають змогу досягнути стійкого розвитку суб’єктам господарювання агропромислового комплексу в умовах інноваційно орієнтованої економіки.

Список використаних джерел:

1. Бідзюра І. П. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу : навч. посіб. [для студ. екон. спец. вищ. аграр. закл. освіти] / І. П. Бідзюра, В. К. Збарський, М. М. Ільчук. – К., 2001. – 320 с.

2. Іртищева І. О. Інвестиційно-інноваційний розвиток агропродовольчої сфери Причорноморського регіону / І. О. Іртищева // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. – Вип. 3. – Т. 1. – С. 195–200.